Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 07:31

Служити чи животіти? Підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям


З грудня цього року українські військовослужбовці отримуватимуть більше грошей, пообіцяло Міністерство оборони. Грошове забезпечення контрактників зросте щомісяця на 70 відсотків, а офіцерів – на 55 відсотків.

Зарплати українських військовослужбовців востаннє підвищували понад два роки тому. Тепер – чергове підвищення, у вигляді премії. Але вони будуть щомісячними, наголосив в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода директор Департаменту фінансів Міністерства оборони України Іван Марко. «Є гроші, є відповідне рішення. Офіцерам премія збільшена замість 10% на 55%, а військовослужбовцям за контрактом - на 70%. Уряд виділив додатковий ресурс, більше ніж 80 мільйонів. Такі надбавки військовослужбовці отримають вже у грудні місяці, а з нового року отримуватимуть щомісяця», - запевнив він. За словами Івана Марка, на це передбачаються кошти в бюджеті наступного року.

Отже, з грудня командир взводу (лейтенант) отримуватиме щомісяця
приблизно 2 600 гривень, командир роти (капітан) – близько 3 300 гривень, командир батальйону (підполковник) – приблизно 3700 гривень і командир бригади (полковник) - майже 4 650 гривень.

«Несистемне рішення»

Будь-які фінансові заохочення військовослужбовців на перший погляд сприймаються як позитивний крок, але це помилкове враження, вважає екс-міністр оборони, нині глава профільного парламентського комітету, Анатолій Гриценко. На його думку, зараз не йдеться про планове і поступове підвищення окладів. Як наслідок – не виключено, що розмір зарплат військовослужбовців зменшиться. «Ці доплати здійснюються в межах видатків, які вказані в бюджеті відповідного військового відомства. Тобто, якщо цих видатків не буде вистачати, то виплати військовим будуть зменшуватися. Це несистемне рішення, і цим рішенням не вдасться стримати відтік найбільш перспективних, найбільш досвідчених людей».

Анатолій Гриценко вважає хибною і практику, коли Збройні Сили України фінансують не лише за держбюджетом, а й за Спеціальним фондом.
Фінансово поповнювати цей фонд мають самі Збройні Сили, наприклад,
продаючи надлишкове майно. Кожного року планується, що ці кошти підуть на житловий фонд, на оновлення техніки, на науково-дослідні і конструкторські розробки, на реформування Збройних Сил. Зокрема, в 2010 році на потреби армії у бюджеті передбачили 8 мільярдів 807 мільйонів гривень за загальним фондом, та 4 мільярди 664 мільйони гривень за спецфондом. Але, за словами Гриценка, закладені поповнення не виконуються в повному обсязі. Тож Збройні Сили недоотримують більшу частину запланованих грошей, і те, що ці кошти запланували, не є гарантією, що армія їх отримає. «Я вважаю, що спецфонду не повинно бути. Силові структури повинні гарантовано отримувати кошти з 1 січня. Незалежно від того, чи хтось десь щось заробив чи не заробив, продав чи не продав».

Відтік кадрів

Підвищення зарплат, премії – справа важлива. Але тільки цим престиж служби або бодай можливість нормального життя офіцера не забезпечиш, вважає військовий експерт Валентин Бадрак. Крім того, підвищення грошового забезпечення вояків жодним чином не впливає на військову реформу, на рівень озброєння українського армії. І за даними експерта, на сьогоднішній день спостерігається масове звільнення офіцерського складу. «Це є офіцери, які складають ядро, які могли б принести значну користь. Але чому відбувається зовсім не так? Тому що не створені привабливі умови для офіцерів Збройних Сил. Ці привабливі умови пов’язані не тільки з грошовим забезпеченням, вони пов’язані і з соціальними пакетами, забезпеченням житлом, можливістю адекватного пенсійного забезпечення, можливістю якихось пільг, як це буває в різних арміях світу».

Оклад молодого українського офіцера повинен бути від восьми до десяти тисяч гривень, наголошує екс-міністр оборони, нині член профільного парламентського комітету Олександр Кузьмук. Тоді військові не будуть думати про те, як би підзаробити десь інде.

А поки що у жодній сусідній державі немає такого рівня оплати праці військовослужбовця, як в Україні, зауважує Кузьмук. «Неважко підрахувати. Треба взяти рівень оплати військової праці в сусідніх країнах, порівняти з ситуацією в державі, подивитися, на скільки важка праця військового. Її неможна порівнювати з іншими, тому що все життя військовослужбовця - це ризик, у нього ненормований робочий день, він постійно підпорядкований, він не може обрати собі місце проживання. Я не знаю жодної країни, де б це не враховували. Але навіть наші миротворці, які постійно ризикують, отримують менше ніж військові інших країн, які виконують такі ж завдання».

90% бюджету іде на утримання особового складу

Питання грошового забезпечення особового складу Збройних Сил - це обов’язок держави, зауважує військовий експерт Валентин Бадрак. Саме вона має виділяти кошти з бюджету. А якщо левова частка фінансування іде саме на утримання війська - це ситуація ненормальна, каже він. «Завжди в будь-якій країні потреби національної оборони фінансуються з бюджету. І навіть тоді, коли є якісь позабюджетні надходження, наприклад від збройного бізнесу, від приватизації оборонних об’єктів або об’єктів військового відомства. А в українській ситуації майже 90 відсотків бюджету іде на утримання особового складу. І не 25 відсотків виділених з бюджету грошей іде на бойову підготовку, як це прийнято у світовій практиці, і не 25 відсотків іде на переозброєння Збройних Сил. За такої ситуації ми говоримо про наявність певних перекосів, тому армія не може розвиватися гармонійно», - пояснює експерт.

На сьогодні українська армія фінансується лише за трьома напрямками: грошове забезпечення особового складу, виділяються бюджетні кошти на харчування військовослужбовців та фінансуються комунальні видатки. А такі питання, як бойова підготовка, як підготовка військ взагалі - на рівні 8%. Це визнавали у Міністерстві оборони. Позаторік зі Збройних Сил України звільнилися 3 286 офіцерів, торік - 2 526, а за неповних 5 місяців цього року 915 офіцерів.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG