Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 06:17

Київ – Головна сенсація саміту СНД відбулася, власне, ще до зустрічі глав держав. Президенти Росії і Білорусі Дмитро Медведєв і Олександр Лукашенко провели окрему двосторонню зустріч і врегулювали принципові питання, які не вдавалося вирішити Москві і Мінську.

Так, було оголошено про скасування мита на російську нафту – Мінськ безуспішно домагався цього від Москви протягом декількох місяців. Саме мито на нафту стало причиною різкого охолодження не тільки міждержавних відносин двох учасниць Союзної держави, а й особистих відносин між президентами.

Дмитро Медведєв відгукувався про Олександра Лукашенко так, як колись про Віктора Ющенка – у своєму відеоблозі звинуватив білоруського колегу в свідомій роботі на погіршення російсько-білоруських відносин.

Лукашенко болісно реагував на ці закиди і назвав російського президента «блогером», який веде себе всупереч політичній етиці.

Але от далі було вже зовсім не як з Ющенком. Тому що на погіршення особистих відносин з українським президентом Кремль пішов тоді, коли політична кар’єра Ющенка підходила до кінця і він практично не міг впливати на прийняття принципових рішень в економічній сфері. У Москві могли дозволити собі спілкуватися з Юлією Тимошенко, не звертати уваги на Віктора Ющенка і чекати перемоги Віктора Януковича.

Лукашенко повинен перемогти не всупереч, а завдяки Москві


До Білорусі спробували застосувати ту ж модель. Лукашенко ігнорували, Володимир Путін спілкувався зі своїм колегою Сергієм Сидорським і «вирішував питання». Проте напередодні президентських виборів в Білорусі Москві стало ясно, що знову «звернути увагу» на Лукашенка після його неминучої перемоги – не дуже гарний вихід із ситуації.

І Росія вирішила відновити контакт з білоруським ізгоєм ще до виборів, щоб потім представити перемогу Лукашенка як результат покращення російсько-білоруських відносин. Лукашенко повинен перемогти не всупереч, а завдяки Москві – ось головна ідея поновлення контактів з ним.

При цьому варто згадати, що напередодні саміту СНД у прес-службі Кремля запевняли, що взагалі не буде жодних двосторонніх зустрічей Медведєва з колегами – мовляв, розмовляти з ними немає про що ...

Не буду нагадувати про стиль правління Лукашенка, про те, як в Білорусі ставляться до свободи слова та опозиції – все це і так добре відомо. Для нас з історії із зустріччю Лукашенка і Медведєва можна зробити інший висновок, куди цікавіший. Зовсім не важливо, що про тебе говорять у Кремлі і які відеозвернення записують, коли ти контролюєш ситуацію у власній країні.

Михайло Саакашвілі незалежний від Москви – і може не звертати особливої уваги на оголошення себе персоною нон-грата, може навіть дозволити собі виступати з власними ініціативами по нормалізації відносин Росії та Грузії.

Олександр Лукашенко залежить від Москви – але завдяки своїй сильній позиції в Мінську змусив російське керівництво продовжити діалог з собою і відмовитися від спроб «провчити» Білорусь.

Це різні моделі, але суть одна – якщо ти сильний і або маєш кредит довіри, або владний ресурс, тобі зовсім неважливо, що про тебе говорить «блогер» Медведєв.
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG