Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 05:11
Вечір. Дощ змінюється снігом й навпаки. Вітер жбурляє у переднє скло автівок, що щільним потоком витікають з Києва у передмістя, пригорщі льодяних кульок та брудний вміст збурених колесами калюж. Фари ледве вихоплюють з мокрого мороку обриси переднього автомобіля, а в очах водіїв стрибають «зайчики» від світла машин, що їдуть позаду.

Одеська траса заповнена по усіх смугах в обох напрямках. Вантажівки і дорогі авта, фури й жигулі з тавріями – усі злилися в єдиний потік, що мов стадо збуджених биків, виривається на волю із заторів вечірньої столиці.
Усі хочуть швидше скинути напруження робочого дня, усі поспішають, усі втомлені й нервові.

Напрямки траси розділені бетонними блоками – бар’єром для шанувальників «прорватися» по зустрічній смузі. Коли цю стіну тільки встановлювали, то на її бетонних блоках повисла не одна автівка й не одна людина була травмована, а може й втратила життя. Бо ж дорожні будівельники, натрудившись на чистому повітрі, йшли собі по 6-й вечора додому й не залишали якихось знаків, щоб вказували – «будь обережним, тут будують!». Тож необізнані або самовпевнені водії часто на повній швидкості влітали у ті блоки, не встигнувши навіть зрозуміти, яким чином ці бетоні брили потрапили на дорогу.

Так само не встигаєш зрозуміти яким чином у мороці ночі, на неосвітленій заповненій вщерть трасі, поміж габаритних вогнів автівок, раптом виникає силует людини. Перша реакція – шок! Потім гальма. Потім «ох!слава Богу! пронесло!». І аж потім розумієш – людина йшла по пішохідному переходу!!!
Людина йшла, бо їй потрібно було перейти! І йшла по намальованій кимось «зебрі». Для цього переходу зробили спеціальну прогалину у бетонній стіні, але не поставили світлофор і навіть не освітили.

Ця заметена брудним мокрим снігом доріжка – дозволили людині поставити ногу на дорогу і, піддаючи себе неймовірному ризику, перебратися через щонайменше 6 смуг руху траси.

Цього разу цій людині пощастило. Я бачила тих, кому не пощастило. Вони лежали накриті якоюсь шматиною, а діловиті даїшники допитували отупілого від шоку водія.

Проїжджаючи через цю «зебру» й подібні йому пішохідні переходи, я завжди думаю – «це провокування смерті, це зазіхання на життя».

Не треба бути великим аналітиком, щоб розуміти – ось це і є реальний вимір уваги до права людини на життя.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG