Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 13:57

В Україні діє близько 11 тисяч ОСББ, що становить 15 відсотків усіх будинків у п’ять поверхів та вище. Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) – альтернатива державним ЖЕКам. В ОСББ люди мають право на утримання та управління будинком і прибудинковою територією. В уряді розробляють нормативно-правову базу, яка регулює створення ОСББ. Багато уваги приділено цим об’єднанням і у проекті нового Житлового кодексу. Як зараз розвиваються ОСББ в Україні? Що і хто заважає створенню таких об’єднань? Чи справді себе вичерпали ЖЕКи?

Нині багатоквартирними будинками в Україні опікуються житлово-експлуатаційні контори (ЖЕК). Їхнє фінансування здійснюється через квартплату мешканців будинків. В ОСББ саме об’єднання може розпоряджатися грошима від квартплати, визначати – якою вона повинна бути, кому здавати в оренду нежитлові приміщення, кому довірити обслуговування будинку тощо. Якщо ця система працюватиме, плата за надані житлово-комунальні послуги не буде завищеною. До речі, ОСББ
займається лише управлінням і не стає власником будинку в цілому, його співвласниками залишаються власники квартир.

«Головна проблема – це ментальність наших людей»

Житловий кодекс, проект якого розглядає Верховна Рада, не нав’язує
створення ОСББ у кожному будинку, а стимулює такий процес. У цьому запевнив народний депутат, причетний до розробки Житлового кодексу, Зіновій Шкутяк.

«Дійсно, ці державні ЖЕКи, так скажемо, пропадуть, але це не так скоро буде, тому що сьогодні фактично альтернативи ще не існує. Я думаю, що Житловий кодекс – це ті ворота, які відкриються і вже тоді там можна буде щось бачити і створювати. Поки немає навіть початкової законодавчої бази в вигляді такої перспективи, як Житловий кодекс. Тому навіть сьогодні в містах дуже слабенько йдуть альтернативні структури, які би обслуговували в даному випадку житло. Хоча не тільки житло, все треба», – поінформував Зіновій Шкутяк.

Власникам житлових приміщень належать і нежитлові, всі допоміжні приміщення, зазначає юрист Тетяна Монтян. Причому допоміжних документів на підтвердження права власності на такі приміщення не треба. Саме власникам належать підвали, горища, і потенційно їхньою є також прибудинкова територія.

А відсутність права власності це, зокрема, несправедливі розрахунки за комунальні послуги. ЖЕКи нараховують гроші за десятки комунальних послуг, яких на практиці надають удвічі-утричі менше. При цьому не має значення стан житлового будинку та коли його побудували. А ОСББ має змогу проконтролювати виконання та якість комунальних послуг і це може зробити їх дешевшими. Але поки люди самі не захочуть, не зрозуміють вигоду ОСББ, створення таких об’єднань гальмуватимуться, вважає Тетяна Монтян.

«Головна проблема – це ментальність наших людей, які ніяк не можуть зрозуміти, що це їх сусіди, це їхній ресурс і ніякого іншого у них просто не буде. Навіть якщо вони продадуть квартиру, вони її все одно куплять в іншому будинку, а там будуть такі самі сусіди, з якими треба буде все одно налагоджувати співпрацю. Зрозумійте, хто повинен займатися за людей їхньою власністю? Трагедія людей в тому, що вони просто не розуміють, що цього ніхто за них робити не буде», – запевнила Тетяна Монтян.

Щоб ОСББ запрацювали з користю, потрібен перехідний період

Киянин Сергій 43 роки мешкає у кооперативному будинку. Зараз це кооператив співвласників квартир. На мешканцях роками «висить» борг, який залишили по собі власники збанкрутілих комерційних структур. На його думку, щоб ОСББ запрацювали з користю для всіх мешканців, потрібен перехідний період.

«Якщо завтра отак от провести переформатування, то дуже багато багатоквартирних будинків опиняться в ситуації нашого кооперативу, який має дуже гіркий досвід: купа судових процесів, нас постійно намагаються довести до банкрутства. А це означає, що, оскільки земля під будинком не наша, то хтось викупить цю землю і ми зі своїми квартирами зависнемо у повітрі», – розповів чоловік.

Шкутяк: розвиток ОСББ є дуже повільним, але його треба прискорити

Розвиток ОСББ зараз є дуже повільним, констатує народний депутат, причетний до розробки Житлового кодексу, Зіновій Шкутяк. Варто його прискорити, наполягає він.

З одного боку, раніше бракувало допомоги держави. Водночас дається взнаки опір чиновницько-бюрократичної системи експлуатації житла (тих самих ЖЕКів), яка залишилася у спадок від Радянського Союзу і боїться конкуренції.

До речі, пан Шкутяк вісім років був міським головою Івано-Франківська (з 1998 по 2006 рік). І в цьому місті процес створення Об’єднань співвласників багатоквартирних будинків зрушив з місця після надання допомоги з-за кордону.

«Після того як з’явилася програма, яка там давала, наприклад, 40% коштів на ремонт і тільки на ті житлові будинки, які створили отакі об’єднання, тоді зразу пішов рух. Тому що люди розуміли, що реально 40% коштів, які дадуть – це їм допомога і вони реально почали створювати ОСББ», – зауважив Зіновій Шкутяк.

Юрист Тетяна Монтян уже не один рік є натхненником створення ОСББ. Вона наполягає: такий крок дозволить мешканцям будинків самим розпоряджатись прибудинковими територіями та сплачувати реальну плату за надані житлово-комунальні послуги, без накруток від ЖЕКів.

За її словами, у тих містах, де земля дешева, і де ЖЕКи не завалили повністю роботу, міська влада спонукає мешканців створювати ОСББ, перекладаючи на них відповідальність за сплату комунальних послуг. Якщо ЖЕКи працюють зовсім кепсько, а земля є дорогою, тут міська влада чинить спротив. Адже у такому разі їй вигідніше гальмувати створення ОСББ, тримаючи землю для себе – щоб будувати на ній та продавати.

Тетяна Монтян радить тим мешканцям, які бажають створити ОСББ, з чого починати. «Їм треба дізнатися, які є приміщення в їхньому будинку, кому вони належать і скласти список співвласників. Тому що тільки таким чином можна принаймні дізнатися, яким повинен бути кворум на загальних зборах. Треба, звичайно, навідати місцеву адміністрацію, отримати типовий комплект документів, треба відвідати будинки, в яких вже створено ОСББ і поспілкуватись з людьми. А головне – мати бажання співпрацювати з своїми сусідами», – пояснила юрист.

Як сподіваються в уряді, за чотири роки кількість ОСББ в Україні сягне приблизно 45 тисяч об’єднань (це у чотири рази більше, ніж зараз).
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG