Спеціальний доповідач Ради Європи Дік Марті, адвокат і дипломат та екс-прокурор Гаазького трибуналу, проінформував сьогодні комітет Ради Європи з юридичних справ про наслідки його дворічного розслідування. За його даними, Хашім Тачі очолював злочинне угруповання, котре наприкінці кінці 90-х років здійснювало вбивства, напади, займалося незаконною торгівлею людськими органами.
У відповідь на таке обвинувачення комісії Марті на адресу прем’єра Косова, військового лідера Армії визволення Косова (АВК), етнічної албанської партизанської групи, косовський уряд у першій же реакції відкинув усі звинувачення як «наклепницькі».
Влада Косова також пообіцяла вжити всі необхідні юридичні та політичні кроки проти Марті і закликала Раду Європи відхилити цей висновок розслідування його групи.
У Белграді і Москві зраділи
У Белграді, а також і в Москві такі повідомлення зустріли схвально і закликали відкрити всі факти ймовірних злочинів Тачі та його групи. Міністр закордонних справ Сербії також закликав при цьому до спільного вирішення проблеми Косова.
У Белграді Тачі засудили як терориста ще у 1997 році і речник прокуратури Сербії назвав повідомлення Марті «перемогою» для Сербії.
Армія визволення Косова у 1998-99 роках очолила партизанський рух проти влади Слободана Милошевича в Белграді.
У доповіді Марті йдеться про ув’язнення цивільних громадян у в’язниці АВК на півночі Албанії, де їх «піддавали жорстоким тортурам, а потім вони зникали». Марті також наводить факти видалення в албанській клініці у в’язнів АВК органів, що їх потім продавали приватним клінікам для трансплантації через «чорний ринок людських органів».
За словами Марті, ці дії «продовжувалися, хоча в інших виявах, до сьогодні», розслідування базується й на свідченнях учасників АВК, водіїв, охоронців, які були втягнуті у вирішення так званих «тилових, практичних завдань».
Марті також називає Хашіма Тачі «босом» групи Дреніца у складі АВК, «малої, але потужної групи людей АВК», котрі взяли під свій контроль організовану злочинність у краї з 1998 року. Тут йдеться і про підтримку Тачі з боку західних держав, що виробило у того почуття «недоторканності». Розслідування Марті доводить зв’язок групи Тачі з албанською владою, секретними службами і мафією.
У ПАРЄ планують провести спеціальне слухання
У четвер Рада Європи закликала до детального розслідування інформації Діка Марті про незаконну торгівлю людськими органами, що велася в Косові після закінчення війни понад 10 років тому. Про це йдеться в резолюції, котру ухвалив юридичний комітет Ради Європи.
Депутат косовського парламенту Ксавіт Халіті з цього приводу заявив Радіо Свобода: «Повертаючись у минуле – ми були тоді на війні, а не на виїзді на природу, а на війні людей вбивають. Цього ніхто не може заперечити. Що ж стосується обговорюваного сьогодні питання, я, як тодішній політичний представник АВК, не брав участі у польовій роботі. Я не маю фактів і не можу про це говорити. Але думаю, що висловлені обвинувачення – безпідставні»
Тепер Парламентська асамблея Ради Європи планує провести слухання з цього питання, призначені на 25 січня.
Швейцарець Дік Марті розпочав своє розслідування на основі початкових інформацій про злочини групи АВК, що їх оприлюднила колишній прокурор Міжнародного трибуналу в Гаазі Карла Дель Понте у своїй книзі у 2008 році.
У відповідь на таке обвинувачення комісії Марті на адресу прем’єра Косова, військового лідера Армії визволення Косова (АВК), етнічної албанської партизанської групи, косовський уряд у першій же реакції відкинув усі звинувачення як «наклепницькі».
Влада Косова також пообіцяла вжити всі необхідні юридичні та політичні кроки проти Марті і закликала Раду Європи відхилити цей висновок розслідування його групи.
У Белграді і Москві зраділи
У Белграді, а також і в Москві такі повідомлення зустріли схвально і закликали відкрити всі факти ймовірних злочинів Тачі та його групи. Міністр закордонних справ Сербії також закликав при цьому до спільного вирішення проблеми Косова.
У Белграді Тачі засудили як терориста ще у 1997 році і речник прокуратури Сербії назвав повідомлення Марті «перемогою» для Сербії.
Армія визволення Косова у 1998-99 роках очолила партизанський рух проти влади Слободана Милошевича в Белграді.
У доповіді Марті йдеться про ув’язнення цивільних громадян у в’язниці АВК на півночі Албанії, де їх «піддавали жорстоким тортурам, а потім вони зникали». Марті також наводить факти видалення в албанській клініці у в’язнів АВК органів, що їх потім продавали приватним клінікам для трансплантації через «чорний ринок людських органів».
За словами Марті, ці дії «продовжувалися, хоча в інших виявах, до сьогодні», розслідування базується й на свідченнях учасників АВК, водіїв, охоронців, які були втягнуті у вирішення так званих «тилових, практичних завдань».
Марті також називає Хашіма Тачі «босом» групи Дреніца у складі АВК, «малої, але потужної групи людей АВК», котрі взяли під свій контроль організовану злочинність у краї з 1998 року. Тут йдеться і про підтримку Тачі з боку західних держав, що виробило у того почуття «недоторканності». Розслідування Марті доводить зв’язок групи Тачі з албанською владою, секретними службами і мафією.
У ПАРЄ планують провести спеціальне слухання
У четвер Рада Європи закликала до детального розслідування інформації Діка Марті про незаконну торгівлю людськими органами, що велася в Косові після закінчення війни понад 10 років тому. Про це йдеться в резолюції, котру ухвалив юридичний комітет Ради Європи.
Депутат косовського парламенту Ксавіт Халіті з цього приводу заявив Радіо Свобода: «Повертаючись у минуле – ми були тоді на війні, а не на виїзді на природу, а на війні людей вбивають. Цього ніхто не може заперечити. Що ж стосується обговорюваного сьогодні питання, я, як тодішній політичний представник АВК, не брав участі у польовій роботі. Я не маю фактів і не можу про це говорити. Але думаю, що висловлені обвинувачення – безпідставні»
Тепер Парламентська асамблея Ради Європи планує провести слухання з цього питання, призначені на 25 січня.
Швейцарець Дік Марті розпочав своє розслідування на основі початкових інформацій про злочини групи АВК, що їх оприлюднила колишній прокурор Міжнародного трибуналу в Гаазі Карла Дель Понте у своїй книзі у 2008 році.
