Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 02:26

Київ – Партія регіонів усіх, кого тільки можна, заганяє до своїх лав. Не так давно я розбалакався з директором сільської школи, який розповів мені, що групу його колег викликали до районного відділу освіти і переконували вступати до Партія регіонів. Мовляв, ми всі однодумці, тому повинні бути разом, в одній партії. Мій співрозмовник, який симпатизує Юлії Тимошенко, дивувався як можна приймати до партії тих, хто не поділяє її погляди.

Мабуть, на незгоду директорів шкіл дивитимуться крізь пальці. А ось мерів міст дуже принципово заштовхують до лав партії, яка будує нову країну. Натякають на те, що у протилежному випадку їх чекатиме доля деяких міських голів, яких напередодні виборів засунули за ґрати. Цю тенденцію яскраво проілюстрували слова Президента Віктора Януковича про те, що він опозиційним мерам «голови повідкручує», якщо ті займатимуться політиканством, а не вирішуватимуть комунальні проблеми.

Іншими словами, глава держави не уявляє собі, що з обраними представниками інших партій йому треба вести діалог, шукати компроміс і досягати взаєморозуміння. Ні, їх всіх треба загнати під своє політичне крило і віддавати їм вказівки до виконання.

Кілька недавніх прикладів розростання пропрезидентської партії. У серпні лави регіоналів поповнили троє мерів міст Дніпропетровської області: міські голови Нікополя – Сергій Старун, Марганцю – Сергій Кузнецов і Орджонікідзе – Іван Цупров. Але і мери обласних центрів теж не «пасивні». Мер Миколаєва Володимир Чайка і мер Дніпропетровська Іван Куліченко отримали квитки Партії регіонів. У Криму це зробив мер Євпаторії Олександр Данильченко. До лав правлячої партії вступив і колишній голова організації СДПУ(о) на півострові Юхим Фікс.

Керівник Харківщини Михайло Добкін не виключив, що директорів шкіл в області намагалися насильно загнати до Партії регіонів. А комуніст Леонід Грач твердить, що студентів місцевих вишів заганяють до регіоналів цілими факультетами. Вже колишній ректор Донецького національного університету Володимир Шевченко не вступив до Партії регіонів і опинився не при справах. Йому і з міністерства, і в місцевій владі настійливо рекомендували не брати участі у виборах ректора.

Спостерігачам лише доводиться розводити руками – знову влада наступає на старі граблі, котрі рано чи пізно стукнуть її по голові. Вже була в нашій історії партія, котра діяла подібними методами. Мова не про Комуністичну партію, яка керувала Радянським Союзом і врешті розвалила його. Є приклад набагато ближчий в часі.

Есдеки помножилися на нуль

На початку нинішнього століття однією з найвпливовіших кулуарних партій була Соціал-демократична партія України (об’єднана). Маючи трохи більше чотирьох відсотків голосів на виборах, це політичне угруповання серйозно впливало на політику за кулісами влади. Особливого впливу вона набула у Львові завдяки наявності в її руках адміністративних важелів впливу. Рідний брат голови партії Віктора Медведчука Сергій Медведчук став головою Державної обласної податкової адміністрації.

Дуже характерний епізод стався тоді в одному з львівських судів. Тамтешня організація СДПУ(о) подала до суду на народного депутата Ярослава Кендзьора за його звинувачення партії в корупції і злитті з нею органів державної податкової адміністрації. Так ось пункт про зрощення ДПА і СДПУ(о) позивачі відкликали. Надто очевидними були докази: досить було відкрити телефонні довідники податківців і партії й видно було, що в 21-му із 23 районів координати податкових адміністрацій і партії співпадали.

Есдеки, провівши до міської і обласної рад одного або двох депутатів, утворили там повнокровні фракції. Політики розповідали, що представників інших партій або незалежних депутатів викликали до податкових органів і проводили з ними «агітаційні» бесіди. Якби вони відмовилися, то назавтра до їхніх підприємств прийшла б податкова перевірка. Або, якщо депутати були держслужбовцями, то їх звільнили б із державних посад. В кінцевому підсумку СДПУ(о) зненавидів весь регіон.

Як есдеки, так і Партія регіонів бачать партію не як об’єднання ідейних однодумців, а як групу людей, котрі мають пріоритетний доступ до годівниці. Оскільки такі партії не здатні продукувати ідеї, то чесно перемогти на виборах вони не можуть. Існування таких партій може забезпечити лише адміністративний ресурс – тиск на громадян, фальшування виборів і тому подібні шахрайські і силові методи.

Есдеки бездарно програли всі можливі вибори і не мають жодного впливу на політику держави. Колишній голова львівської обласної організації Ігор Шурма виїхав із регіону та прислуговує близьким за духом любителям адміністративного ресурсу в особі керівників Харківської області. Партія регіонів рухається шляхом Медведчука і його компанії. Правда, вона успішніша, бо їй вдалося завоювати владу. Але безідейна партія не здатна запропонувати суспільству позитивну програму. Отож, лишається тільки почекати, коли граблі в черговий раз стукнуть можновладців по голові. Трагедія в тому, що сьогодні такий удар може бути значно болючішим, ніж раніше. Болючим не тільки для владної партії, але і для інших громадян.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG