Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 03:06

Чи зміниться політика Нацбанку з приходом нового голови?


Своїми міркуваннями щодо призначення головою НБУ Сергія Арбузова та подальшої роботи Нацбанку в ефірі Радіо Свобода поділилися Олег Рибачук, колишній керівник департаменту НБУ, і Станіслав Аржевітін, народний депутат від НУНС.


Частина перша


Частина друга

– Сьогодні Верховна Рада затвердила запропонованого Президентом кандидата на голову НБУ, яким став 34-річний Сергій Арбузов. Напередодні Глава держави звільнив з посади Володимира Стельмаха.

Сергій Арбузов працював на посаді першого заступника голови НБУ з 1 вересня цього року, а до того очолював донецький «Укрбізнесбанк». Таким чином в НБУ він пропрацював 3,5 місяці.

За словами Миколи Азарова, який представляв сьогодні нового голову колективу НБУ, за цей час Сергій Арбузов показав себе надійною заміною Володимиру Стельмаху.

Пане Аржевітін, а що Ви думаєте з цього приводу? Наскільки надійна заміна є у попереднього голови?

Станіслав Аржевітін
Станіслав Аржевітін:
Я такі паралелі не проводив би, тому що Володимир Семенович півстоліття віддав свого життя банківській справі, а Сергій Геннадійович є молодим банкіром. І, на превеликий жаль, у нього зовсім немає досвіду на державницькій роботі. Декілька місяців. Хоча, звичайно, до цього він працював у другому рівні банківської системи, тобто в комерційному. Там досвід у нього є.

Коли у нас на комітеті розглядалося питання щодо погодження його кандидатури (я, правда, не зрозумів, чому у нас було закрите засідання нашого комітету), я поставив запитання, які будуть перші кроки в частині стабілізації, щоб зрозуміти, які найголовніші пріоритети в нового керівника. Звичайно, дещо мені сподобалося, дещо не сподобалося.

Якщо говорити про те, де в нас найбільша зараз проблема, і вона завжди якби турбувала центральний банк, то це як боротися з інфляцією. І Сергій Геннадійович… Головний пріоритет, старий нацбанківський, тобто головний шлях – це вилучити зайву грошову масу, тобто забрати зайві гроші і в такий спосіб, таким старим монетарним інструментом зменшувати кількість грошей в обігу і боротися з інфляцією.

Я думаю, що це старий шлях, тому що це повинно відбуватися вже зовсім сучасними методами, і підприємства повинні мати кошти. Це мені не сподобалося, тому що розумію, що це вже все вчорашній день для нашої держави. А саме у валютній частині Сергій Геннадійович спеціаліст, тому що він дуже довгий час працював саме в приватному секторі в банківській системі. Тут у нього фах.

Мені, наприклад, тут не сподобалося, що тепер центральний банк буде пропонувати, щоб на рівні держави був ухвалений законопроект, який дозволить таку широкомасштабну лібералізацію валютного ринку. Мій законопроект, який чомусь уже четвертий рік не розглядають у Верховній Раді щодо валютного контролю і валютної політики України, не розглядається. Хоча, на мій погляд, це є шкідливо.

– Пане Рибачук, Ви працювали з Володимиром Стельмахом свого часу. Як Ви вважаєте, наскільки прийнятну знайшли кандидатуру?

Олег Рибачук
Олег Рибачук:
Я трошки інакше відсторонено аналізував би ситуацію, тому що мені повезло – я був в НБУ з перших, якщо не місяців, то на другий рік з його заснування, тобто я прийшов створювати, зокрема, цю міжнародну службу і працював у команді, яка, напевне, була тоді гордістю в Україні, команда того часу директорів, яких ще підбирав покійний Вадим Петрович Гетьман, вже на яку прийшов Віктор Ющенко пізніше, з якою працював Стельмах. Стельмах теж тоді був директором департаменту.

Я просто порівнюю статус банку тоді, традиції певні, роль НБУ і можу сказати, що зараз словосполучення «незалежний банк» викликає відверту посмішку. Тобто, те, на чому ми будували НБУ, в тому, що його успіх визначається виключно незалежністю, він має не залежати ані політично, ані від якихось інших впливів. Це зараз просто вже зникло. І причому зникло не сьогодні, а зникло, коли нинішній Президент був Прем’єр-міністром, коли посада голови НБУ стала у той розпис: ми приходимо до влади – це наше. І це було, коли Янукович став Прем’єром. І тоді, по-моєму, Стельмаха змусили перший раз подати заяву…

– Це коли він перший раз був Прем’єром у 2003 році?

Олег Рибачук:
Так, коли просто НБУ попав під цю матрицю, розподіл. До цього ж НБУ тримався, Нацбанк був окремо. Навіть Кучма його не втягував у такі відверті політичні «розборки». Там була певна незалежність, там не було цієї дивної ради Нацбанку, яка включала відверті конфлікти, які мають бізнес-структури або комерційні банки. У той же час, начебто, наглядова рада Нацбанку, а, наче, її й не було.

– Наскільки був залежним Володимир Стельмах? Наскільки більш залежним чи менш залежним буде Сергій Арбузов?

Олег Рибачук:
Арбузов є продукт системи. Він буде реалізовувати політику, яку не він буде виробляти
Пан Арбузов буде в системі. І він є продукт системи. І це не приховується. Очевидно, що він буде реалізовувати політику, яку не він буде виробляти.

Не дуже, я думаю, йому приємно читати про себе, що він є «представником сім’ї Президента», що він «банкір сім’ї Президента». Для голови НБУ це не комплімент, як сказав би Віктор Ющенко. Але Віктор Ющенко чомусь мовчить між іншим.

– Чому?

Олег Рибачук:
Дивно.

Я можу згадати один епізод, коли ми говорили з Віктором Ющенком про те, що можна було б замінити Володимира Стельмаха. Я добре пам’ятаю цю розмову. Декілька місяців до того, як вступали в силу зміни до Конституції, я Віктору Ющенку нагадав, що Володимир Стельмах попаде в цю ситуацію залежності, коли він буде пенсійного віку і його можна буде на той момент смикнути, що Віктор Ющенко міг поставити молодого, перспективного банкіра, але він вибрав інший варіант, тому Володимир Стельмах уже й працював.

– Зараз банкіри – люди стримані. Не дуже коментують появу нового голови, але щиро і відверто закидають новому голові НБУ порівняно молодий вік – 34 роки.

Але, з іншого боку, ми знаємо, що під час Помаранчевої революції, а це був доволі складний період, тоді Арсеній Яценюк був ще молодший, ніж зараз пан Арбузов.

Наскільки молодий вік є вадою чи перевагою? Чи це взагалі не впливає?

Станіслав Аржевітін:
Який керівник не прийшов би у центральний банк, ця контора настільки відшліфована і може без будь-якого голови працювати. Головне, щоб туди не втручалися. Про яку незалежність НБУ говорити, якщо сьогодні прийняли норму, щоб кошторис НБУ затверджував голова правління банку?
Я не думаю, що це занадто молода людина. Це вже більш-менш сформована людина. Арсеній Яценюк був в.о., а не головою правління, тому що Сергій Тігіпко тоді пішов у політичну площину.

Я знаю одне: який керівник не прийшов би у центральний банк, ця контора, якою я називаю НБУ, настільки відшліфована і може без будь-якого голови правління і першого заступника працювати. Головне, щоб туди не втручалися, тому що там є люди, оця середня золота ланка – вона працює ідеально, вона знає, як повинен працювати НБУ. Єдине, що вони не можуть впливати на процеси. А останнім часом…

Я от слухав вашу дискусію про незалежність. Скажіть, будь ласка, про яку незалежність НБУ говорити, якщо сьогодні прийняли норму, проти якої я теж виступав, щоб кошторис НБУ затверджував голова правління банку? Не рада, як це завжди було прийнято. Я проти цього. Це про щось же свідчить!

– Тобто, одночасно з призначенням зменшили і значення ради НБУ, яка здійснює загальний контроль?

Станіслав Аржевітін:
По раді я взагалі трошки скептично ставлюся, тому що 5 чи 6 років йде боротьба у Верховній Раді. Це між іншим пропозиція Віктора Андрійовича Ющенка. Я в цьому поділяю точку зору. У раді повинні бути професіонали, не депутати з певних політичних груп, які всі у бізнесі. Це не їхнє місце. Це місце для професіоналів. Тому рада доволі формальним органом була до цього часу.

Тепер під тиском МВФ, щоб вивести депутатів з ради, бо це вже смішним стає, придумали такий перехідний етап: добре, хай депутати сьогоднішньої Верховної Ради ще побудуть до кінця каденції, а другі хай вирішать, чи вони будуть. Тобто, банк втрачає свою незалежність.

– Опозиція дуже сильно критикувала призначення нового голови НБУ. Віце-спікер Микола Томенко сказав, що це є ознакою монархізму, коли посади віддаються людям, близьким до родини Президента.

Пане Рибачук, як Ви вважаєте, це основна причина призначення пана Арбузова – близькість до родини Януковичів?

Олег Рибачук:
Так, у мене немає сумнівів у цьому. Це не є кваліфікаційний відбір, це, що називається, ставити свою людину. Але я теж би на місці опозиції: і того ж Томенка, і Юлії Тимошенко – мовчав би на ці теми, тому що там немає особливої різниці. Там що, інакший принцип був у розподілі?

Я впевнений, що якби була Юлія Тимошенко Президентом, вона не поставила б якусь відсторонену людину, критерії були б дуже схожі – особиста відданість. Це якраз основна проблема, в яку попав НБУ, - залежність від політика стала отакою егоцентричною.

– Пане Аржевітін, засідання вашого комітету справді було закритим, журналістів туди не пускали. Сьогодні ж пан Арбузов під час голосування у Верховній Раді не виступав. Зазвичай, звітує і попередній голова НБУ, і його наступник.

Станіслав Аржевітін:
Я думаю, що тут два аспекти. Перший аспект – це те, що Верховна Рада останнім часом взагалі працює в такому «різаному» варіанті - всі питання розглядаються по скороченій процедурі. Ви ж бачите, бюджет, кодекси – все це приймається…

Олег Рибачук:
Як махне руками Чечетов.

Станіслав Аржевітін: І Чечетов. І щоб не говорила опозиція, це не важливо. Хороші пропозиції якісь з їхнього блоку. Вони не можуть про це говорити, тому що їм дали команду «Не затягувати!», бо треба країні продемонструвати, що ми здатні прийняти. А що ми прийняли, то це вже неважливо. Так сьогодні з бюджетом було.

Тому в такому контексті, в такому режимі сьогодні розглядалося питання щодо призначення. Хоча я глибоко переконаний, що перший банкір країни чи головний банкір країни повинен сам вийти і сказати: шановні, я бачу свої пріоритети наступними. Адже це Верховна Рада. Тому ніхто цього не очікував. Я теж не очікував, тому що це, мені здається, нелогічно і неправильно. Але відбувся такий своєрідний «закритий формат».

– Пане Рибачук, чим би Ви пояснили цей «закритий формат»?

Олег Рибачук:
Тим, що Верховна Рада перестали відігравати будь-яку роль, навіть дорадчу у нинішній системі координат. Верховна Рада – це ритуал більше. Не вона визначає рішення, ніхто навіть не намагається їй демонструвати якісь знаки уваги. І навіть з точки зору впливовості Верховна Рада зійшла на ніщо.

– Є наступне питання від наших слухачів.

Свого часу голосували за недовіру Володимиру Стельмаху. Наприкінці 2008 року БЮТівці і «регіонали» були солідарними при цьому за те, щоб йому висловити недовіру, і звернулися до Президента, щоб у відставку його відправити. Після президентських виборів Володимир Стельмах залишився на посаді голови НБУ.


Панове, чим би Ви це могли пояснити?

Олег Рибачук:
Коли було призначено Арбузова першим заступником, то я не знаю людини, яка б не розуміла, яким буде наступний крок. Просто це було питання часу.

Але те, що Стельмах в цей час залишився як перехідний період, то це теж зрозуміло. Тому що «регіонали», пам’ятаєте, консолідували владу повсюди, їм потрібні були місцеві вибори. Стельмах їх повністю влаштовував – він був передбачуваний, він був повністю залежний в силу того, що міг бути звільнений в будь-яку хвилину. Потрібно було перейти і зробити в часі якось логічно. От вони підібрали момент адміністративною реформою, відкотили назад Конституцію і коли вже вибудували свою монархію, вже потім прийняли це рішення.

– У нас є слухач.

Слухач:
Я трохи збуджений тим, що от чую ваших гостей, які так легко кидають звинувачення на адресу Тимошенко. Якби вона щось зробила, то тоді кидайте. А коли вона нічого не зробила, то немає чого вішати якісь ярлики, тому що народ це бачить, як знову зомбування народу, що Тимошенко таке саме зробила б.


– Ми зрозуміли Ваше зауваження. Не будемо більше чіпати Юлію Тимошенко, а будемо більше говорити про голову НБУ…

Пане Аржевітін, наскільки для стабільності фінансів важливою є саме самостійність, незалежність від різних впливів голови НБУ?


Станіслав Аржевітін: Я хотів би повернутися до попередньої дискусії. Чому ці слідчі комісії, які були створені, чому там 5 разів реєстрували законопроект про звільнення Стельмаха? Причина була одна. Володимир Семенович тоді ще стійко стояв на позиції, що НБУ перетворився б у касу взаємодопомоги Кабінету Міністрів по покриттю всіляких проблем, таких як «бюджетних дірок», запозичень і таке інше. Він стояв на цьому.

Звичайно, комусь не подобалося. Я за це поважав тоді Володимира Семеновича. І всі ті закони, які реєструвалися про його відкликання, я апелював.

– Але я додам, що його така позиція позначилася на курсі національної валюти не найкращим чином.

Станіслав Аржевітін:
Те, що відбулося з курсом, знецінення на 60% з 5 до 8…

– Найгірший у Європі показник.

Станіслав Аржевітін:
Так. І це тільки «НУ» дозволила собі на 60% знецінити. Всюди 3%, 5%, ну, 10% максимум.

Звичайно, після такого голова НБУ повинен був іти у відставку. І в багатьох повинні були «полетіти погони» в цій ситуації. Ціна сьогодні цього питання 100 мільярдів курсових різниць і 350 мільярдів по всіх валютах: державних, корпоративних і банківських. Це ціна цього питання.

– Але Ви тоді відставку не підтримали, особисто Ви і ваша фракція.

Станіслав Аржевітін:
По-перше, я протестував проти слідчої комісії, яка завершилася і в результаті нічого не продемонструвала. Тобто, це була штучна комісія, це був штучний тиск не на Стельмаха, а на центральний банк. Це від різниці.

–У нас знову є слухач.

Слухач (переклад):
Я щодо того, що нібито взяли 1,5 мільярда доларів запозичень і вклали в банк «Надра». Це перше питання.

І друге питання. Наївно говорити, що буде незалежність. Якийсь донецький «Укрбізнесбанк» він вів. Хоча б «Укрсоцбанк», який має більшу вагу. Це ж комедія!


Олег Рибачук: А хто ж говорить? Всі ж кажуть, що він не буде незалежним.

– Хотів би зауважити, що пан Арбузов займався й іншими банками. «Ощадбанком» він не займався, але він займався «Укрексімбанк». Був головою наглядової ради цієї доволі солідної фінансової установи.

Кажуть (офіційної інформації немає), що пан Стельмах зараз теж пішов у відставку, що теж не захотів допомогти уряду в схожій ситуації. Ніби уряд відчуває проблеми з виконанням держбюджету, але пан Стельмах не пішов на поступки.

Що тепер зміниться? Чи буде тепер НБУ більше викуповувати облігацій внутрішньої державної позики, які продукує уряд? Як це може позначитися на курсі гривні?

Станіслав Аржевітін:
. У цьому році Кабмін залучив до бюджету 130 мільярдів гривень, з них 90% з чимось – це з банківської системи. Половина з цих – це цінні папери, які викупив центральний банк
Я думаю, що у нас ніколи не буде тісної співпраці між грошово-кредитною політикою НБУ і фіскальною бюджетною політикою Кабміну. Це гіпертрофовані речі. І в них не буде гармонії.

Тепер декілька цифр. У цьому році Кабмін залучив до бюджету 130 мільярдів гривень, з них 90% з чимось – це з банківської системи. А ще половина з цих – це цінні папери, які викупив центральний банк. А це ніщо інше, як прихована емісія.

На наступний рік у бюджеті, який ухвалили, заклали 90 мільярдів запозичень, дефіцит бюджету 40 мільярдів і 5 мільярдів гарантій Кабміну повинен видати. Це знову ж таки з банківського ринку відволікається величезна сума. Уявіть собі, 130 мільярдів можна було видати в кредити, створити робочі місця…

– А як може це позначитися на курсі?

Станіслав Аржевітін:
Звичайно це позначиться на курсі. У який спосіб? Активізовується в бюджет. Бюджет у нас соціально спрямований, як називають. Тобто, як правило, ці всі кошти підуть на виплату зарплат, в ці соціальні галузі. Що таке соціальні галузі? Гроші роблять круг: вони приходять до людей, люди йдуть на ринок, піднімають ціни в такий спосіб, тому що це десятки мільярдів, а дехто йде і тисне на валютний курс, який хоче купити долари. Тобто, подвійний тиск на інфляцію.

І сьогодні ми маємо 9% (це офіційна статистика) і вдвічі більше (неофіційна статистика) рівень інфляції. Країна живе одним, чиновники, а люди живуть іншим рівнем інфляції.

– Відомо, що новий голова НБУ має дозвіл не користуватися ідентифікаційним кодом при здійсненні фінансових операцій. Це доволі екзотично виглядає. Про що це має свідчити?

У нас, зазвичай, в Україні релігійні люди можуть відмовитися.

Олег Рибачук:
Він має бути надзвичайно релігійною людиною. Я його не знаю близько, але це може бути єдиним зрозумілим поясненням.

Я хотів би сказати, ми якось так серйозно обговорюємо інші фактори. Ми маємо казати, що в Україні є один центр прийняття рішень, що Кабмін не є цим центром, Верховна Рада не є цим центром, НБУ тим більше не є цим центром. Всі рішення приймаються на зовсім іншій вулиці, яка теж має відношення до банку за назвою. Але це не є банківська інституція. І тому, коли ми так глибоко аналізуємо, ми маємо бути свідомі того, що рішення приймаються під впливом тих сил, які мають вихід на інститут Президента.

А тут є цікавий фрагмент. Економіка України дуже йде в тінь. Виходять з легального бізнесу. Вже десь за останній рік більше 10% бізнесу пішло в тінь. Це те, що говорить статистика. Прихований бюджет, дефіцит бюджету вже нараховує 150 мільярдів гривень. Економіка корумпується шаленими темпами.

– А ми ж говоримо про НБУ?

Олег Рибачук:
Зараз НБУ буде впливовим гравцем, який буде координовано обслуговувати інтереси тіньових гравців
Так НБУ обслуговує економіку. І він буде ставати і стає в тому числі по обслуговуванню тіньової економіки. І цього треба бути свідомим. Але зараз НБУ буде впливовим гравцем, який буде координовано обслуговувати інтереси тіньових гравців.

– Коли можна буде зробити висновки про нову політику нового голови?

Станіслав Аржевітін:
Я думаю, що голова центрального банку повинен вийти на якусь прес-конференцію. Я не знаю, чи це буде місяць, чи 100 днів. Ну, традиційно.

У нас на комітеті він заявив, що центральний банк зараз буде публічним, доступним. Сьогодні голова НБУ повинен був виступити перед країною, адже в багатьох країнах від слова головного банкіра країни залежить, як завтра діяти
Я думаю, що у нас на комітеті він заявив, що центральний банк зараз буде публічним, доступним. Я думаю, що в такому контексті сьогодні голова НБУ повинен був виступити перед країною, адже в багатьох країнах від слова головного банкіра країни залежить, як завтра діяти.

Олег Рибачук:
Навіть не від слова, а від виразу обличчя. Якщо в нього заклопотане обличчя, він задумається і буде стурбований, то це може вплинути на ринок цінних паперів.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG