Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 09:40

Вадим Колесніченко: «Політичних переслідувань у нас немає»


Вадим Колесніченко

Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко: «На сьогоднішній день проти жодного громадянина України не порушувалася кримінальна справа за те, що він не любить Януковича, за те, що він належить до тієї чи іншої політичної партії, і за те, що він не голосував за Президента під час виборчої кампанії».

Біографічна довідка:

Вадим Колесніченко народився в Умані Черкаської області 21 березня 1958 року. Закінчив Уманський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «вчений-агроном», а також Харківську юридичну академію за спеціальністю «правознавство».

Іще до здобуття вищої освіти Вадим Колесніченко працював на стадіоні в Умані, а після отримання диплому став головним агрономом колгоспу «Слава» у Володимир-Волинському районі Волинської області.

Певний час Вадим Колесніченко був першим секретарем Володимир-Волинського міськкому Ленінського комуністичного союзу молоді України.

Після служби в армії був майстром підрядних робіт ремонтно-будівельного управління зеленгоспу в Євпаторії. Потім служив в органах МВС УРСР. А трішки згодом був інструктором, а потім головою контрольної комісії Ялтинського міськкому Компартії України. А також певний час працював юристом у державних і приватних підприємствах.

Вадим Колесніченко – народний депутат V і VI скликань від Партії регіонів. Член Комітету Верховної Ради з питань правосуддя, а також голова підкомітету з питань звільнення суддів та реагування на порушення законодавства у сфері правосуддя.

Вадим Колесніченко – заслужений юрист України. Нагороджений «Орденом дружби» президентом Росії Дмитром Медведєвим. Захоплення: художня література, мандрівки, спорт.

– Ось такий наш гість. Я тепер Вас розумію, чому Ви на початку сказали, поза ефіром, що погано у нас для озимини, погода ця, яка є. Тому що Ви агрономом працювали.

– Було таке.

– І з Вами буде легше говорити про роль правоохоронних органів, оскільки Ви працювали ще й в МВС.

– Так, підтверджую.

– Я Вам не заздрю, тому що Вам зараз доведеться пояснювати все, що відбувалося останнім часом. Принаймні, це робити логічно.

– Готовий.

– Я не здивований.

Як назвати цей режим, який вибудовує Партія регіонів на чолі зі своїм Президентом?

– Це не режим. Це влада повертається. Влада заради об’єднання всього суспільства і виходу з тієї кризи, в якій ми опинилися, в тому числі і завдячуючи минулим правителям.

Зможемо ми це зробити чи ні? Це залежить від того, чи зможуть всі політичні сили об’єднатися і відкинути свої амбіції, і коли політичні сили припинять боротьбу за крісло, а будуть пропонувати альтернативу. Це головне. Цього, на жаль, досі немає.

– Режим – це непогане слово. Буває, знаєте, один режим, потім інший режим. Ми не говоримо, що це диктатура, хоча можливо. Дехто так й називає цей режим, який встановлений в Україні.

Дехто це називає просто таким модним словом, хоча є повністю український відповідник, «бєзпрєдєлом», тобто сваволя.

– Хто що бачить, і хто що хоче побачити, той так й оцінює.

– Або хто що на собі відчуває.

– Давайте з цього приводу більш предметно і будемо розмовляти.

– Ну, слухайте, величезний список насправді. От є гасло «Будуємо нову країну». А проект ви з ким узгодили?

– Так. З народом.

– З ким?

– З суспільством, з тими людьми, які голосували за політичні партії під час виборчої кампанії і виборів до Верховної Ради, і під час виборів Президента. Тому ми реалізуємо у відповідності з демократичними нормами ту програму, заради якої й був обраний Президент.

– Цікаво – «демократичні норми».

Якщо демократичні норми, то тоді що робити зі, скажімо, фактично нагинанням під себе усієї вертикалі влади, починаючи від Конституційного Суду, який ухвалює дивні рішення, повертає стару Конституцію? Тепер до цього має претензії Венеціанська комісія, між іншим
.

– До речі, Венеціанська комісія не має права і не має претензій до Конституційного Суду, тому що давайте читати конкретно…

– Читайте останній документ.

– …що у висновках? Там висловлюються думки, там ніхто не каже: «здивування», «не здивування». Тому що ніхто не може втручатися в справи іншої країни.

– Так ніхто не втручається. Тут же не приїхали дядьки і тітки і сказали: робіть так, як ми сказали. Це експертна оцінка, якою керується ціле європейське співтовариство. І ці люди, які зробили експертну оцінку, сказали, що це не є нормально, і Конституційний Суд України перевищив свої повноваження, повернувши Конституцію 1996 року.

– Ні, Романе, в цьому я з Вами не погоджуюся.

– При чому тут я? Це ж не моя позиція. Це позиція Венеціанської комісії.

– Венеціанська комісія з цього приводу висловилася не таким чином. Вона висловилася таким чином, що треба продовжувати конституційну реформу. І про це, до речі, було сказано і в 2005 році, і в 2006 році. Тому не будемо пересмикувати.

– Я не пересмикую. Це останнє зауваження, яке надійшло.

– Мені здаєте, що дуже приємно? Якщо треба оцінювати одну сторону медалі, ми звертаємося до Венеціанської комісії. Знаєте, як кажуть? «Знов за рибу гроші». А коли Венеціанська комісія дала позитивні висновки щодо закону «Про мови», який внесений і лежить в парламенті, який підписали Симоненко, Гриневецький і Єфремов, про це ніхто нічого не каже, але навпаки: ну, навіщо нам цей закон, він не підтримує українську мову…

– Ви хочете говорити про закон «Про мови»?

– Ні. Я Вам нагадую, що якщо ми хочемо бути об’єктивними, то треба до всього ставитися так, як воно є, а не висмикувати тільки те, що нам подобається, а те, що нам не подобається, відкладати на потім.

– Є базисні речі – роль Конституційного Суду в державі.

– Права людини – це базисні речі.

– Правильно, права людини.

– Права людини на мову рідну – це базові речі, тому що якщо в мене немає прав на мову, немає права на культуру, немає права на історію, немає права регулювати відносини в державі, тому прав людини понад усе. Тому лозунг Віктора Януковича – «Україна для людей!»

– Ви так красиво говорите, але насправді те, що ми маємо в реаліях, породжує зовсім інші думки. Україна, можливо, для людей. Можливо, для певних людей. Я не знаю.

– У Вас багато сарказму. Але це – Ваш стиль. І я з цим погоджуюся.

– Слухайте, коли просто міняються правила гри вже після обрання Президента – у нього ж не було в передвиборній кампанії закладене таке гасло: «Повернемо стару Конституцію!» Ні. Тобто це зміна правил насправді.

– Ні.

– Це зміна правил під себе фактично. Чому? Тому що тепер у нього розв’язані руки, тепер не треба ні з ким ні про що домовлятися, такій політичній силі, потужній, великій, як Партія регіонів. У вас немає необхідності сідати за стіл переговорів не лише з опонентами, а й зі своїми союзниками.

– Ви мені вибачте, будь ласка, але ми, здається, мову ведемо про не дуже мені, наприклад, зрозумілі речі.

– Я постараюся пояснити.

– Під час виборчої кампанії обирають людину не під її повноваження, а під ті гасла, ту програму, яку буде реалізовувати кандидат на ту чи іншу посаду. Це по-перше.

По-друге, ніколи в жодній програмі не можна прописати до жодної крапки, що саме має відбуватися, тому що це намагання, це пропозиції, і впродовж 5 років все буде реформуватися.

– Давайте подивимося на призначення голови Національного банку.

– Так. Які претензії до голови НБУ?

– Є процедура.

– Процедура не порушена.

– Як не порушена? А хто обговорював цю кандидатуру?

– Вона була обговорена в профільному комітеті, який рекомендував. Це найголовніше.

– А в залі парламенту це ні з ким не треба обговорювати?

– У відповідністю з Конституцією, з законом «Про статус народного депутата України», депутати працюють у профільних комітетах. І профільні питання готує той чи інший комітет, який має за це відповідати.

– Тобто в залі парламенту не треба обговорювати кандидатуру, як це було раніше? Жодного разу так не ухвалювали рішення про голову НБУ.

– Тому що в кожному профільному комітеті є фахівці і збалансоване представництво всіх політичних сил.

– Так у нас зараз замість Верховної Ради працюють тільки профільні комітети?

– Ні. Чому? Ми ж повинні розуміти, що в той день ми ще повинні були приймати питання по бюджету.

– Ага. І так само – без обговорення.

– Ні, не пересмикуйте. У відповідності з регламентом, з законом, до речі, а не положенням, за регламентом, впродовж тижня всі охочі подали свої пропозиції, і впродовж двох тижнів працював парламентський комітет. І хто бажав, мав можливість прийти і подивитися. Люди працювали «з раннього ранку до пізньої ніченьки», і всі, кому було потрібно, всі все бачили і пропонували, і реалізовували свої бажання, і свої намагання.

Є одна річ в бюджетному процесі. Якщо ти пропонуєш збільшити видатки, ти повинен сказати, а де ці кошти ти береш і з якої статті ти це знімаєш. Тому коли забаганки-цяцянки, то вони залишаються, коли є цифри, бо що заробляємо, те й маємо тратити. Тому й бюджет ухвалювався таким чином.

Я не буду Вам нагадувати, яким чином ухвалювався бюджет в 2008 році, в 2007 році. На жаль, є відступи від регламентних норм. Але це не заважає ухваленню сталого документу, яким ми ухвалили.

Якщо Ви хочете мене запитати, чи буде закон про бюджет сталий, то кажу: після першого кварталу будемо передивлятися і будемо…

– Ні, я про це не хочу запитати. Ви самі сказали: порушені регламентні норми. Що при призначенні голови НБУ, що при ухваленні бюджету. Я вже мовчу про інші питання, які ухвалює Рада.

– Ні, норми не порушувалися.

– Добре. А які пропозиції були враховані?

– Я ще раз кажу, що якщо Ви хочете розказати, що я хочу направити на якусь таку будову 100 мільйонів, ви повинні показати, з проекту бюджету з якої статті ви ці кошти хочете зняти. І коли це рахується… Бюджет – це дуже серйозний бухгалтерський документ. Там не можна кудись пересмикувати цифри.

– Я Вас повертаю до регламенту. В принципі регламентні норми були порушені. Ви ж самі це сказали.

– Я не сказав. Я сказав, що закону про регламент при ухваленні бюджету порушено не було.

– У нас є слухач.

Слухач: По-перше, давайте розберемося з бюджетом. Бюджет, який ухвалений, антинародний. Це я заявляю як громадянин України. Ви що зробили? 1300 мільйонів на Януковича, збільшено на Кабінет Міністрів, на силові структури, а пенсії на 20–30 гривень. Це ж просто Голодомор українцям ви влаштовуєте.

Далі. На культуру зменшено, на освіту зменшено…

– Ну, Ви ж неправду кажете. Що ж Ви неправду кажете?

Слухач: Ви потім будете коментувати.

– Шановний, Ви задаєте питання, а чи Ви гасла проголошуєте?

Слухач: Це моя справа, що мені робити!

Конституційні рішення про те, що треба повернути стару Конституцію, він тільки міг давати коментарі, а не міняти і не давати повноваження, нові-старі повноваження Президенту.

Вірніше, псевдо-Президенту, тому що ваш президент владу захопив, він прийшов не чесно, тому що щодо голосів можна довести, що ви так само все фальшували, як в 2004-му, як в 2010-му, тому що ви – реакційний лідер і реакційна партія по своїй суті, бо ви – крупний капітал, а крупний капітал завжди реакційний, тому що ви хочете знищити середній і дрібний клас, тому що середній і дрібний клас підтримує демократію, а ви підтримуєте олігархів.

І ще одне запитання. Як Ви ставитеся до того, щоби Ви стали ініціатором «Нюрнбергу-2» над комунізмом. Бо Ви, до речі, якраз і колишній комуніст є. А Сталін, бандюга, знищив разом з Леніним до 40 мільйонів радянських людей. Ви що, вважаєте, що це в порядку речей? Так що суд «Нюрнбергу» обов’язково буде. Дуже дякую.


– Я відразу скажу, що на медицину і на освіту витрати не скорочені, вони збільшені. Якщо говорити про бюджет.

…рішенням Верховного Суду України про голосування в 2004 році було сказано, що фальсифікація виборів відбувалася з двох сторін (РС: неправда)


– Щодо 2004 року, то рішенням Верховного Суду України про голосування в 2004 році було сказано, що фальсифікація виборів відбувалася з двох сторін, і вона відбувалася таким чином, що неможливо встановити точний результат виборів. Це перше. (Примітка Радіо Свобода: Насправді ВСУ не заявляв про фальсифікацію з двох сторін, у його рішенні йдеться про порушення фактично з боку органів влади.)

В 2010 році Вищий адміністративний суд в складі більше ніж 50 суддів розглядав позов пані Тимошенко щодо начебто фальсифікації виборів. Жодної заяви не було підтверджено документами і рішеннями судів місцевих інстанцій. Тобто рішенням Вищого адміністративного суду було підтверджено, що вибори Президента України, внаслідок яких був обраний пан Янукович Президентом України, відбувалися у відповідності з чинним законодавством, демократично, відкрито і прозоро. (Примітка Радіо Свобода: Насправді ВАСУ не підтверджував ніякого характеру виборів, а в своєму рішенні тільки задовольнив клопотання позивача Юлії Тимошенко, яка відкликала свій позов, і залишив його без розгляду.)

…рішенням Вищого адміністративного суду було підтверджено, що вибори Президента України, внаслідок яких був обраний пан Янукович Президентом України, відбувалися у відповідності з чинним законодавством, демократично, відкрито і прозоро (РС: неправда)


Третє. Бюджет дійсно дуже напружений, але якщо ви дуже добре пам’ятаєте, яким чином розвалювалася держава за останніх кілька років, то ви усвідомлюєте, що навіть в цих дуже складних умовах ми змогли вийти без того, щоб не розвалити державу. Це по-перше. Ми забезпечили сталу виплату пенсій і зарплат, ми забезпечили мале, але послідовне підвищення мінімальних пенсій і мінімальних зарплат. Ми суттєво підвищили матеріальну допомогу на народження першої, другої і третьої дитини.

Щодо освіти і медицини вже було сказано. До речі, щодо шкіл. Ми вперше задовольнили повністю вимоги Міносвіти на друкування підручників. Це для нас дуже важливо, тому що ми ще й досі виконуємо борги позаминулого і минулого років, коли підручники в школи не надійшли.

Буде краще чи не буде краще? Залежно від того, яким чином такі, як наш радіослухач, люди будуть вболівати за суспільний розвиток нашої держави. В чому це є? Наприклад, є дуже серйозна заява пана Президента Януковича про те, що ми хочемо відтворити середній клас в Україні як клас, на якому має будуватися наше суспільство, тому що тільки завдяки середньому класу ми зможемо в далекому, а, може, в близькому майбутньому увійти в двадцятку провідних країн світу. Це дуже амбітна ідея, але якщо ми не будемо ставити, то ми нічого не зможемо реалізувати. Але намагаємося це зробити. І ми будемо робити це всі.

…є дуже серйозна заява пана Президента Януковича про те, що ми хочемо відтворити середній клас в Україні як клас, на якому має будуватися наше суспільство, тому що тільки завдяки середньому класу ми зможемо в далекому, а, може, в близькому майбутньому увійти в двадцятку провідних країн світу


Янукович неодноразово звертався до українців, до політичних сил. Каже: давайте об’єднуватися заради одного, щоб усі були заможні, і всім було дуже комфортно жити у своїй державі. А заради цього відбувається доступ до ЗМІ, захист прав і свобод представників ЗМІ. Ми готуємося реалізувати те, про що казали 5 років, але ми це вже робимо – зробити суспільне радіо і телемовлення.

На жаль, опозиція нас не підтримала, хоча дуже багато кричала щодо закону про доступ до інформації. І пан Янукович очолив переговорний процес, і все ми зробили для того, щоб цей закон був ухвалений. Але коли почалося голосування, опозиція відмовилася підтримати той законопроект, про який вони дуже багато кричали.

А що цей законопроект давав? Ми все одно його ухвалимо. Без опозиції, якщо їй тільки порозмовляти треба, але ухвалимо. Він дає відкриті інструменти перевірки роботи чиновників, щоб можна було зрозуміти кожному пересічному громадянинові, що було підґрунттям для ухвалення того чи іншого рішення чиновника, чи корупційні тут наміри були, чи це були наміри захисту інтересів держави і дотримання закону. Але все це залежить від внутрішньої установки.

– Ви відповіли на всі питання, так?

Янукович неодноразово звертався до українців, до політичних сил. Каже: давайте об’єднуватися заради одного, щоб усі були заможні, і всім було дуже комфортно жити у своїй державі. А заради цього відбувається доступ до ЗМІ, захист прав і свобод представників ЗМІ

– Так.

– Якщо повертатися до пана Арбузова. Він же має стосунок до родинного бізнесу Януковича?

– Мені це не відомо.

– Як невідомо?

– Це думки.

– Це не думки, це факти.

– Я не хочу коментувати те, що не має стосунку до професійних якостей людини. Я вчора зустрічався…

– Власне, тому й не почули багатьох речей в парламенті, тому що не було обговорення кандидатури у сесійній залі. Розумієте?

– Ми зустрічалися з паном Порошенком. Голова наглядової ради НБУ сказав: у нас немає претензій конкретних, які ми могли би пред’явити панові Арбузову.

– І в мене немає претензій до пана Арбузова, бо він ще не почав нормально працювати.

В нас є система важелів, противаг і система контролю. Завжди можна людину поставити на місце

– В нас є система важелів, противаг і система контролю. Завжди можна людину поставити на місце. І ми це бачимо, як влада це робить. В нас немає людей, які не відповідають…

– Це Ви зараз про кого? Кого ставлять на місце?

– Тих, хто порушує закон.

– Проти кого можна застосувати цей закон?

– Проти всіх. Хто порушує закон, має відповідати у відповідності з чинним законодавством. Незалежно від того, на якій посаді і які в нього родинні стосунки.

– Пане Колесніченко, Ви хотіли б опинитися на місці Михайла Чечетова, коли журналісти йому оголошують бойкот?

– Кожен відповідає за свою роботу особисто. Мабуть, він десь щось не так зробив. Мені важко сказати.

– Систематично. Це спікер Партії регіонів, я хочу нагадати.

– З представниками ЗМІ, а чи…?

– Так. Інакше вони б бойкот не оголошували. Я можу тут давати оцінку поділяти чи не поділяти дії колег, тому що журналісти не мають ставати політиками, але, очевидно, у них десь, у тих, хто оголосив бойкот, накипіло вже.

– Бойкот – це ж непогано. Війна ніколи не дає користі, під час війни страждають обидві сторони.

– Ви ж знаєте, за що вони оголосили бойкот.

– Якщо Ви мені відкриєте таємницю.

– За відверту брехню пана Чечетова, який сказав, що Волинець, очевидно, десь в барі розбив собі голову кухлем від пива. Це сталося після бійки, точніше, після побиття народних депутатів.

– Чечетов міг сказати своє припущення. Це ж треба в контексті розбиратися. Що він мав на увазі?

– Я сподіваюся, народні депутати – це адекватні люди, а не просто фантазери.

– На жаль, ми маємо дуже багато прикладів, коли народні депутати такі дурниці кажуть, що й на вуха не налізає.

– Дуже часто.

– А потім їм у судах кажуть: ви повинні як мінімум вибачитися. Щодо пана Луценка, то його вже кілька разів суд примушував, щоб він офіційно з парламентської трибуни…

– Я не є адвокатом пана Луценка зараз.

– Як приклад. Кожна людина має відповідати за свої слова.

– Тому що випадок із паном Луценком мав продовження, Ви знаєте, не так давно. Виявляється, українці у Франкфурті мають якраз таку сталу традицію: напитися, щоб їх «Люфтганза» на борт не пускала.

– Мене дійсно здивувала ситуація в Німеччині. Я двічі після того випадку з Луценком через Франкфурт літав, то таке прискіпливе ставлення, коли українські літаки відлітають: 5–7 дуже кремезних чоловіків стоять біля нашої черги. Почувався я не дуже приємно.

– Давайте про цей епізод не будемо говорити, тому що тут тепер у нього потрапили представники влади і комсомольці, між іншим, юні. Теж продовження гідне комсомольських традицій.

– Але, між іншим, ЗМІ так і не вибачилися перед паном Ілащуком, коли вони його привселюдно соромили, що начебто він там був винний у тому.

– ЗМІ повідомляли, що є ось така попередня неперевірена інформація. Що ж спростовувати? Потім сказали: ось такий склад був.

Ви хочете дискусію? Я за колег не буду відповідати, тому що кожен із нас робить по-різному свою роботу. Так само й я не прошу, щоб Ви звітували за всіх депутатів. Я запитав: чи хотіли б Ви опинитися на місці пана Чечетова?

– Я ніколи не хотів би бути учасником бойкотів, бійок, війни, тому що це не є конструктивно, і тому що під час військових дій страждають обидві сторони.

– Є ще один слухач.

Слухач (переклад): Я інвалід армії, учасник чехословацьких подій 1968 року. Я особисто вітаю Президента Януковича. Це нарешті справжній буде Президент, якщо він зробить те, що він намітив.

І запитання. Що ухвалено стосовно армії?

– Можу сказати одне, що, на жаль, фінансування буде виділене не в тому обсягові, але більше, ніж у попередньому році, реформування армії буде продовжуватися, питання переходу повністю до професійної армії розглядається в найближчій перспективі – через 3–4 роки, коли ми фінансово зможемо це забезпечити, ми вийдемо і на професійне військо.

В тому числі за цей рік була підвищена зарплата і утримання моряків, морських пілотів. Це в складний період, але було зреалізовано. І сьогодні під контролем Президента України шефська допомога над кораблями ВМС України.

І в День ВМС України я особисто був учасником подій у Севастополі, коли кожна державна обласна адміністрація побувала на кораблях, привезла шефську допомогу, привезла продукти, матеріально-технічну допомогу, гроші, засоби зв’язку, спілкувалися з хлопцями. Це дуже важливо, щоб армія і народ були єдині. І за допомоги обласних бюджетів, адміністрацій, спонсорів ми таким чином сьогодні підтримуємо ВМС України. Так, це погано, але в тій ситуації, в якій сьогодні наш бюджет і наша країна, також реальний вихід.

– Ви сказали, що не любите військових дій і бійок, але те, що зафіксовано на відео, – це входять депутати від Партії регіонів в залу Верховної Ради, де є блокування депутатів БЮТ сесійної зали і трибуни, і вони просто б’ють депутатів, б’ють до крові.

– А дозволяється діалог у нашій з Вами розмові?

– Я просто озвучую те, що на відео зафіксовано.

– Добре. Тоді у мене до Вас запитання, якщо дозволите. Скажіть, будь ласка, блокування державної установи – це кримінальний злочин, а чи це іграшки?

– Ви хочете мені ставити запитання? Я не представник БЮТ і не збираюся бути теж їхнім адвокатом.

– Я ж не питаю про БЮТ.

– Партія регіонів блокувала. Всі блокували.

– Чудово!

– Чи погано це? Це погано.

– Хочете мене запитати, чи підтримую я бійку? Не підтримую.

– Не бійку, а побиття.

– Бійку!

– Це було побиття.

– Це Ваша думка.

– Ні. Це на відео зафіксовано. Бійка – це, знаєте, коли з обох сторін. А там депутат Цюрко, отакий прекрасний, з особливою жорстокістю гамселив депутатів.

– Ми задавали запитання представникам БЮТу: скажіть, будь ласка, а коли ви ставили туди людей, ви знали, що буде? Так, знали. А чому ви поставили хворих, старих, слабих? Чому ви не виставили тих хлопців, які, знаючи, що буде бійка, не дали…

– А звідки вони знали? А що, вона планувалася, ця акція?

– А для чого були занесені в залу ланцюги?

– Це не нове. В руках депутатів від БЮТ їх не помічено.

– А хто замотав двері зсередини ланцюгами? Депутати Партії регіонів?

– Депутати від БЮТ. Але вони ж не гамселили депутатів від Партії регіонів ланцюгами. Правильно? Ну, ви ж кульки надувні приносили – теж блокували Раду. Стільцями підпирали. Давайте не йти на манівці.

– Я Вам ще раз кажу: я не підтримую бійки, але всі мають відповідати відповідно до чинного законодавства. З 9-ї години ранку було цинічно і нахабно порушено кримінальне законодавство – було заблоковано роботу державного органу, установу. Був порушений закон «Про статус народного депутата». Не була забезпечена робота державних діячів, які представляють більшість.

– Пане Колесніченко, я ще раз кажу: погано, коли блокується парламент. Я Вам дав же відповідь. Якщо Вам моє оціночне судження потрібне, я Вам дав відповідь. І ви блокували.

Ще раз нагадую. Історія блокувань, якщо подивитися в історію українського парламентаризму, має різні періоди. Депутати й ночували в залі Верховної Ради. Ви це можете прекрасно пригадати. І Ви ночували, і Ви блокували Верховну Раду. І ось БЮТ блокував Верховну Раду. Тобто, Ви зараз говорите їм: не можна було блокувати, тому що ви знали, що вас поб’ють.

Я ще раз запитую. Дивіться, дуже прості речі. Чечетову, власне, бойкот і оголосили після виправдання цих подій. По-звірячому, тобто і на міміку треба дивитися. Це народні депутати чи це бандити, які зайшли з метою відгамселити своїх колег?

– А запитаємо про квітень. Квітень не хочете згадати? Що в квітні було? Які морди звірячі були в депутатів, і що вони робили?

– Що робили? Билися. Пан Лук’янов гамселив Донія.

– А хто кидав димові шашки, які шкодять здоров’ю людини? Хто не давав можливість МНСникам загасити пожежу, від якої могла спалахнути вся будівля? Це як називається?

– Хто лежав від Партії регіонів після цього у лікарні?

– Знаєте, мене взагалі не цікавить, хто де лежав і з ким лежав?! Я сказав…

– Я запитую, чи були розчавлені носи, пробиті голови?

– Мене це взагалі не цікавить!

– Як не цікавить?

– Тому що я сказав Вам свою оцінку: мені не подобається, хто колись з кимось б’ється! Все! Оцінка є.

– Ви тому й не брали участь у цьому, я так розумію.

– Оцінка є.

Друге. Є прокуратура, хай вона розбирається. Вам відомі всі ці обставини? Мені не відомі!

– Як не відомі? Все зафіксовано на відео. Ви ж знаєте.

– Вибачте, до цієї плівки дуже багато питань. Зроблять покадровий розтин цієї плівки, розберемося, чи було монтування…

– Яке монтування?

– …розберемося, з чого все починалося. Потім запитаємо в себе: а чому після закриття роботи парламенту чомусь були камери? А чому пан Кожем’якін під час цієї бійки постійно дивився, чи ведеться зйомка, чи не ведеться зйомка? Чи була це провокація заздалегідь спланована, чи це було випадково?

– Яка провокація?

– Мені не відомо. Я ж не прокурор і не представник слідчих органів.

– Ну Ви дивилися це?

– Порушена кримінальна справа, і хай прокурорські органи проведуть слідство і доведуть вину кожного. І хто буде винен, хай несе відповідальність у відповідності з законом.

– А що було б, якби Вам розбили голову, скажімо?

– Я не бажаю нікого виправдовувати і нікого звинувачувати. Всі винні, тому що парламентаризмові ставлять крапку ті, хто починав рубати кабель у щитовій, ті, хто знищував пульти для управління системою голосування…

– Ви знову в минуле. Я Вам по останніх фактах, а Ви мене в минуле повертаєте.

– А звідки нинішні факти…

– Я Вам сказав, що Рада мала різну історію блокувань: драматичні, недраматичні. Вони призводили до різних рішень. Тут ми побачили, як уперше в парламенті з’явилася кров після того, як одні депутати били інших.

– Та ні! Ви забули, де і коли з’являлася кров. Просто цьому не надавали так багато уваги.

Я можу повторити слова Президента: парламент має сісти і домовитися, чи ми працюємо заради держави, чи ми збираємося для бійок. Що в цьому не зрозуміло? Кримінальну справу відкрито. Винні мають бути покарані. Всі! Все. Ось моя думка. Що можу з цього приводу сказати? Винні мають бути покарані.

– Але чи відкриті кримінальні справи проти народних депутатів? Їх же треба ще позбавити недоторканності.

– По факту блокування і ті, які там були. А це вже буде вирішувати Верховна Рада.

– Так прокуратура у вас своя. Розумієте? Туди немає сенсу звертатися.

– Я не знаю свою прокуратуру…

– Ну, хто такий пан Пшонка, призначений Радою?

– Я не прокурор. Є прокуратура, яка є конституційним органом, яка відповідає перед державою, перед Конституцією.

– В Білорусі теж є конституційні органи. Там Лукашенка вчетверте обрали. Вчетверте.

– Я не знаю, що в Білорусі. Я представляю парламент України. Це по-перше.

По-друге, в нас іще ведуться кримінальні справи і звинувачені є представники конкретні, прізвища депутатів ще за квітень. Тому коли буде подання прокуратури про зняття депутатської недоторканності, я думаю, парламент буде голосувати у відповідності зі своєю совістю.

– Подивимося, яка совість у парламенту.

Є слухач наступний.

Слухач (переклад): Образно кажучи, я 20 років слухаю ці речі, цей, грубо кажучи, бардак. Мені дуже шкода, що постійно в комуністів і Регіонів плюють люди (є вираз) «сильні заднім числом і розумом». І вони не можуть дати гідної відповіді. Особливо в питаннях російської мови, історичних подій.

Якщо буде Вадим Колесніченко у Харкові, мені хотілося якось вийти на контакти з ним щодо цього.

Питання по пенсійній реформі. Я слухав брифінги, решту, але не проскочила жодного разу думка щодо працюючих пенсіонерів і щодо перерахунків. Один працювати йде після пенсії, а іншому працювати підходить – вихід на пенсію. І тут в один рік, грубо кажучи, в один місяць. Одному роблять перерахунок, який іде перший раз на пенсію, по базі попереднього року, а працюючий пенсіонер на тому ж робочому місці сплачує всі страхові внески і так далі, йому роблять перерахунок 2, 3, 4 років. Де справедливість?

У тих, у кого мінімальна пенсія, підвищується у декілька разів суттєво, а цим підвищується на копійки. В результаті виходить зрівнялівка.

– У Харкові я буду у лютому. Ви мені напишіть листа у Верховну Раду, дайте свої контакти, ми з Вами зв’яжемося.

Друге. По пенсіях. Була представлена концепція пенсійної реформи. Це ніби ідея, як має бути змінене пенсійне законодавство. І ось навіть Ви у своєму питанні є учасником зміни чи модерування тієї концепції, яка була представлена віце-прем’єром Тігіпком. Це по суті суспільне обговорення йде.

Щодо зрівнялівки. Так, я Вас прекрасно розумію. І пенсійна реформа робилася саме для того, щоб у нас не було зрівнялівки. Але є певний прожитковий мінімум, який держава повинна гарантувати. Може бути, що у багатьох людей, які не напрацювали стажу або мало працювали, не завжди є їхня в цьому вина. Але ми як держава зобов’язані забезпечити рівень тих людей, інакше вони помиратимуть з голоду і не матимуть змоги утримувати свої квартири.

Так, є певна соціальна несправедливість, але є вища справедливість – захист життя цих людей. В рамках пенсійної реформи, яка, на жаль, буде розтягнута на декілька років, бо ми відразу не зможемо її реалізувати, тому що в нас немає фінансових можливостей, суспільство до цього поки що не готове, питання зрівнялівки буде зняте. Саме для цього і проводиться пенсійна реформа, щоб кожен отримував пенсію відповідно до свого трудового внеску і так, як він собі цю пенсію заробив.

Є головна проблема – 20 років країна жила без реформ, і ці реформи мали б бути зроблені, коли ще був запас міцності у держави. Сьогодні запас міцності мінімальний, бюджет дуже важкий, міжнародна, світова криза. І нам ці реформи треба робити. Популярні, непопулярні, втрачаємо ми рейтинг, не втрачаємо рейтинг…

Віктор Янукович учора зустрічався з журналістами трьох провідних каналів. Він сказав прекрасну фразу: Я розумію, що я роблю непопулярні реформи, я розумію, що ми втрачаємо рейтинги, але для мене важливо бути чесним як перед собою, перед своїм оточенням. Я кажу правду і роблю тільки те, що я можу зробити. Соціальний популізм, якого притримувалася влада останніх 5 років, привів нас до фінансового краху. Ми собі більше дозволити такої розкоші не можемо. Жити ми будемо тільки по можливостях, які є. Для того, щоб об’єднати суспільство, в ідеї найголовніше – побудова об’єднаної України.

…головна ідея, про яку говорив Янукович: «Україна для людей» і «Суспільство має бути об’єднане»

Це головна ідея, про яку говорив Янукович: «Україна для людей» і «Суспільство має бути об’єднане».

– Це якась мантра у вас: «Україна для людей»?

– Це головне гасло, це головний стрижень його програми.

– Він усе більше лунає як мантра. Тому що що ми маємо на сьогоднішній день? Вибіркове застосування закону.

– У чому воно виявляється?

– Знову, я не адвокат БЮТ, але ми маємо вибіркове застосування закону до однієї політичної сили.

– Ви помиляєтеся.

– Чому я помиляюся?

– Чому Ви не оцінюєте тисячі кримінальних справ, які в цьому році порушені проти чиновників по всій Україні? Це нинішня влада. Це всі відкинули. 20 людей, які представляють попередню владу, яких правоохоронні органи вважають, що вони в чомусь винні, це називається «політичні репресії».

Знову ж таки Віктор Янукович перший з Президентів нашої України, який сказав: я не визначаю міру вини, я не визначаю, хто буде сидіти, хто не буде сидіти. У мене головна вимога, сказав Янукович прокуророві, – всі повинні відповідно до закону бути захищеними. Якщо ви порушили кримінальну справу, ви несете за це відповідальність. Не факт, що порушена кримінальна справа закінчиться судовим рішенням, тому що у ході розслідування карної справи може вийти так, що сторона, яка звинувачується, доведе, що вона не винна. В такому випадку кримінальна справа закривається. Це передбачено Кримінально-процесуальним кодексом.

На сьогоднішній день проти жодного громадянина України не порушувалася кримінальна справа за те, що він не любить Януковича, за те, що він належить до тієї чи іншої політичної партії, і за те, що він не голосував за Президента під час виборчої кампанії. Політичних переслідувань у нас немає

На сьогоднішній день проти жодного громадянина України не порушувалася кримінальна справа за те, що він не любить Януковича, за те, що він належить до тієї чи іншої політичної партії, і за те, що він не голосував за Президента під час виборчої кампанії. Політичних переслідувань у нас немає. Так, комусь хочеться кримінальне переслідування за господарський злочин перетворити на політичні репресії. Кожен вважає так, як він хоче. Остання і найголовніша інстанція – суд.

– Ви думаєте, що цей суд буде справедливим?

– Я переконаний у тому, що суд буде справедливим з однієї простої причини, що на сьогодні ми після першого етапу судової реформи маємо можливість побачити, що у нас за цей час звільнили десятки суддів за порушення присяги. Судова система різко оздоровлюється.

Я переконаний, що ми маємо право, і я переконаний, що всі судові процеси в інтересах населення, в інтересах суспільства будуть відкриті, в змагальному процесі, де будуть виступати обвинувачі, де будуть виступи свідки, звинувачувані і адвокати. І в кінцевому підсумку у нас є Європейський суд (із прав людини) і європейські адвокати.

– Стосовно простих громадян, пане Колесніченко, маємо дуже багато випадків, коли є відмови у порушенні кримінальної справи. І те, що ми маємо, – факт. Це фактично жодного разу не розслідували або зловживання, або корупційні схеми, особливо на газовому ринку.

Судова система різко оздоровлюється

– Ви тут помиляєтеся.

– Чому я помиляюся?

– Те, що зробила пані Тимошенко…

– Я кажу не лише про Тимошенко. «РосУкрЕнерго» теж не з’явилося з повітря.

– Кримінальні справи, які відкриті по цій справі, пов’язані зі зловживаннями минулої влади, з тим, що газ був по суті вкрадений. І тепер держава несе відповідальність, і ми з вами як платники податків…

– Я перепрошую, у кого вкрадений газ?

– У суб’єкта підприємницької діяльності.

– А чому не розслідується, звідки взялося «РосУкрЕнерго»? І яка роль тих людей, які є засновниками?

– Це доведено Стокгольмським арбітражем і всіма нашими судовими інстанціями.

– Ви знаєте складну історію Стокгольмського арбітражу, як Україна там здала свої позиції.

– А мені не відомо, хто що здавав. Я знаю, що відбулося судове рішення. Я знаю, що відбулися судові рішення судових інстанцій України. І я знаю, що Тимошенко зробила зловживання владою.

– Я за Тимошенко зараз не питав.

– Ми ж повинні, якщо розбираємося, розбиратися по справі. Людина забрала те, що їй не належало. За це потрібно відповідати. Це ж, мені здається, зрозуміло.

– Подвійні стандарти. Тобто, те, що я й казав.

– Мені не відомо в цій справі…

– Як з’явилося «РосУкрЕнерго» на українському ринку? Хто його завів? Хто є засновниками? Хто цьому сприяв? Це корупційні дії.

– Давайте згадаємо ЄЕСУ. Вам нічого не нагадує ця абревіатура?

– Мені вже нічого ніщо не нагадує, тому що в нас ефір уже закінчився.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG