Ні для кого не секрет, що злодії в законі завжди мали тісні зв’язки з радянської владою. Але сьогодні ми спостерігаємо в Україні унікальне явище – злодії з так званого «донецького клану Януковича», як його вже охрестили в Європі, перехопили естафету державного керування у своїх близьких «побратимів» з числа комуністичних і радянських чільників. Не секрет, що й Кравчук, й Кучма, й Ющенко «вийшли з шинелі» так званої радянської номенклатури і лише співпрацювали з «злодіями в законі», як от Кучма з Януковичем, чи Ющенко з деякими представниками «донецького клану», чи ж Юлія Тимошенко, яка також набрала свого часу до своєї команди чимало дещо дрібніших злочинців....
Але сьогодні цей клан, «данєцкіє», всупереч своїм же неписаним злодійським правилам, захопив цілу державу і все направляє на те, щоб як можна більше «урвати з державного корита» під назвою «Україна». Ще не минуло й року, а вони вже здуріли від влади, сп’яніли, бо коли на всі ключові посади, в МВС, Нацбанк, уряд, призначають «своїх родичів і подєльніков», а конкурентів в державі «зачищають», то такий процес можна назвати лише жаргоном цих же злодіїв – «безпрєдєл!». А він, як відомо, закінчується фіаско для цих ще «бєзпрєдєльщіков»... І, не дай Бог!, кривавим!
Правда, це фіаско може дещо затягнутися, як у творі, написаному сатириком О'Генрі. В «Королях і капусті»...Бо чимало залежить від «плебсу», тобто – від народу.
Біда лише у тому, що багатомільйонний український люд настільки звик до так званої номенклатурної влади і щоденних хабарів, що й поки не зрозумів, що ним вже правлять «безпрєдєльщікі»...
Тому варіантів для України на сьогодні є два – або ж на зміну «данєцкім безпрєдєльщикам» прийдуть нові, котрі, до речі вже готуються... Або ж українці нарешті оговтаються та нарешті зроблять хоч якісь висновки, в що мало віри, і самі приведуть до влади більш чесних політиків. Іншого не дано.
Але сьогодні цей клан, «данєцкіє», всупереч своїм же неписаним злодійським правилам, захопив цілу державу і все направляє на те, щоб як можна більше «урвати з державного корита» під назвою «Україна». Ще не минуло й року, а вони вже здуріли від влади, сп’яніли, бо коли на всі ключові посади, в МВС, Нацбанк, уряд, призначають «своїх родичів і подєльніков», а конкурентів в державі «зачищають», то такий процес можна назвати лише жаргоном цих же злодіїв – «безпрєдєл!». А він, як відомо, закінчується фіаско для цих ще «бєзпрєдєльщіков»... І, не дай Бог!, кривавим!
Правда, це фіаско може дещо затягнутися, як у творі, написаному сатириком О'Генрі. В «Королях і капусті»...Бо чимало залежить від «плебсу», тобто – від народу.
Біда лише у тому, що багатомільйонний український люд настільки звик до так званої номенклатурної влади і щоденних хабарів, що й поки не зрозумів, що ним вже правлять «безпрєдєльщікі»...
Тому варіантів для України на сьогодні є два – або ж на зміну «данєцкім безпрєдєльщикам» прийдуть нові, котрі, до речі вже готуються... Або ж українці нарешті оговтаються та нарешті зроблять хоч якісь висновки, в що мало віри, і самі приведуть до влади більш чесних політиків. Іншого не дано.
