Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 04:49

Мінськ – У сусідній із Україною Білорусі головних підсумків 2010 року два: переобрання президентом на четверту п’ятирічку Олександра Лукашенка та брутальне завершення останнім нетривкої політики «лібералізації та демократизації», яка проводилася офіційним Мінськом з 2008 року у надії на дружбу з Заходом.

2010 рік у Білорусі пройшов під знаком президентських перегонів. Влада активно шукала можливостей «елегантно» залишити на посаді чинного президента Лукашенка. Опозиція безуспішно намагалася об’єднатися та висунути проти Лукашенка єдиного кандидата. Євросоюз та ОБСЄ хотіли якось вплинути, щоб кампанія ця пройшла більш прозоро та демократично, ніж попередні.

І на початку білоруській владі вдалося створити ілюзію демократичності виборів – на цих виборах вони зареєстрували нечувану раніше кількість кандидатів – 10, дозволяли зібрання та вільну агітацію за них, виступи опозиційних учасників виборів транслювали у прямому ефірі радіо та телебачення.

Але підрахунок голосів виявив, що колишня фальшива суть білоруських виборів залишилася незмінною. Офіційно Лукашенко отримав голоси майже 80 відсотків виборців і залишився на посаді до 2016 року, тобто він збирається правити принаймні 22 роки – більше, ніж Брежнєв у СРСР.

Після перемоги на виборах – репресії

Але важко повірити, що те, що Лукашенко зробив далі, ініціювала людина з такою великою підтримкою у суспільстві. Одразу після виборів у Білорусі почалася стрімка хвиля репресій проти опозиційних кандидатів на президента, проти опозиційних партій, молодіжних організацій, правозахисників, незалежних ЗМІ…

Обшуки, арешти, побиття опозиціонерів та просто нелояльних громадян, яки вийшли протестувати – з цим Білорусь входить до 2011 року.

Події 19 грудня, коли при розгоні опозиційної маніфестації побили та арештували майже 700 осіб, у Білорусі взагалі назвали «кривавою неділею». Проти 25 опозиціонерів порушено кримінальну справу.

Реванш після лібералізації

У 2008 році під тиском Євросоюзу та США влада Білорусі визволила понад десяток політв’язнів, і тоді це стало початком так званої лібералізації. Захід, наляканий війною Росії у Грузії, хотів наблизити до себе Лукашенка та відмовився від попередньої політики ізоляції Білорусі.

Офіційний Мінськ вдавав, що теж хоче зближення із Заходом, а, зокрема, хоче західних кредитів. На тлі різкого погіршення взаємин Мінська з Москвою, численних торгівельних конфліктів зі східним сусідом це стало порятунком для лукашенківської Білорусі. А для незалежного суспільства Білорусі два роки вдаваної дружби Мінська з Заходом стали можливістю зітхнути – не було брутальних репресій та політв’язнів.

Тепер же Лукашенко за два тижні взяв реванш за ці два роки. У 2008 році у Білорусі було 10 політв’язнів – тепер стало 25, тоді був арештований один опозиційний кандидат на президента, тепер – 5. Хроніка репресій продовжується.

Як сумно написала з цього приводу незалежна газета «Наша ніва», у білоруського КДБ немає «ні свят, ні коляд». За два дні до Нового року КДБ прийшло з обшуками і в редакцію газети, і в квартиру її головного редактора та конфіскувало все комп’ютерне обладнання.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG