Доступність посилання

22 Вересень 2017, Київ 15:09
Приснився мені сон: якесь велике місто, багато людей, напружений рух транспорту - машини, автобуси пливуть рікою. Раптом на дорогу виходять двоє поліцейських, перекривають рух, зупиняють авта. Уявляєте, вони це зробили, щоб допомогли інвалідові на возику перетнути вулицю. Рух відновлюється, перехожі дякують поліції.

Далі бачу велику залу, гамірно, дуже багато людей, особливо молоді, всі намагаються зайняти місця навколо великого столу. Якийсь юнак по телефону дуже голосно кричить комусь до «мобілки», що чекають Міністра освіти, ось-ось має прийти, виступить з доповіддю «Славні сторінки історії Країни». З усього виглядає, Міністра тут шанують.

Ледь вийшла з зали, переходжу коридорами, на стінах розвішані плакати. Особливо багато з портретами якогось вже немолодого чоловіка з рудуватими вусами і усміхненим обличчям. На плакатах виведені його слова, якими переконує, що правда і кохання переможуть. Оптимістичне гасло, треба запам’ятати.

А взагалі що за дивна країна! Президент без попередження, озброєної охорони і поліцейського ескорту серед білого дня приїхав до крамниці в самому центрі міста, вибрав костюм, заплатив, поговорив зі здивованими і трохи приголомшеними від несподіванки співгромадянами, побажав усім щасливого Нового року, сів до авта і від’їхав. Уявляєте – ні охорони, ні поліції, ні перекритих вулиць, ні гелікоптерів, нічого! А син Президента - учитель, працює директором звичайнісінької гімназії. А Прем’єр живе в багатоквартирному будинку і часто їздить на роботу трамваєм. Каже – так швидше.

Якийсь дивний Прем’єр! Наказав передати найкрасивіший палац міста під бібліотеку, та ще й книг накупив і сам прийшов поглянути, чим ще можна допомогти. Видно, шанує освіту. Оголосив також державну акцію – збір книжок для бібліотеки рідної літератури для однієї з сусідніх країн, твердить, що своїм меншинам потрібно надавати підтримку.

Також приснилось, що замість ресторану на головній вулиці міста відкрили Дім книги з комп’ютерною залою й літературною кав’ярнею. Сам Міністр культури приїхав на відкриття, сказав, що любить книжки і хоче збільшити їх наклади. На відкритті виступали поети, актори, співаки. Акція напевно вдалась, бо всі довго не хотіли розходитись.

І ще дивина: тут усі розмовляють гарною мовою без помилок, іноземних слів і не лаються. Сниться: виступає сам Президент, говорить уже довше, ніж 1 хвилину і 30 секунд та ще й без довгих пауз, без папірця, не плутається, цитуючи відомих істориків, щось роз’яснює, всі його уважно слухають. Після нього виступають також інші чоловіки і жінки, мабуть це нарада чи може засідання Парламенту? Напевно тут зібрались якісь особливі, надзвичайно освічені люди, бо виступи транслюють по телевізору. І уявіть собі – вже минуло багато часу і жодної помилки в мові, жодного фальшивого жесту. Яка країна сниться?

Аж тут хтось боляче мене б’є по плечах: «Женщина, вихадітє! Вже прієхалі». Я прокинулась, сон минув.

А новорічні сни виповнюються?

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG