Йосип Сталін
21 грудня 1879 року – 5 березня 1953 року
Генеральний секретар Комуністичної партії
1922 року Йосип Сталін став генеральним секретарем Комуністичної партії Союзу Радянських Соціалістичних Республік і витратив наступні сім років на знищення колег-революціонерів. Далі він знищив заможних селян («куркулів») як клас, депортувавши їх до таборів, які потім стануть ҐУЛАҐом, і таким чином спричинив хвилю голодів, які вбили незліченні мільйони людей. «Великий терор» Сталіна (1934–38) послав під суд 50 мільйонів радянських громадян; близько 20 мільйонів були послані в ҐУЛАҐи чи страчені. Він також послав поліцію НКВС до Монголії, де десятки тисяч загинули як «японські шпигуни». Уклавши пакт про ненапад із Гітлером 1939 року, Сталін вторгся до Польщі, Фінляндії, Балтії, Бессарабії й північної Буковини. У період від 1939 до 1949 років він депортував мільйони українців, поляків, корейців, поволзьких німців, кримських татар, калмиків, чеченців, інгушів, балкарців, карачаївців, турків-месхетинців, фінів, болгар, греків, латвійців, литовців, естонців і євреїв.
Коли Гітлер вторгся до Росії 21 червня 1941 року, Сталін звернувся до Заходу по допомогу. Щоб Гітлер був зайнятий на Сході, Черчілль і Рузвельт надали її. Епіграма, яку написав один гострослов із британського королівського кінопідрозділу, похмуро іронізує: «Бувало, Кремль змушував нас тремтіти, а тепер маємо Сталіна за приятеля». Сталін відбив наступ Гітлера у Сталінградській битві й по тому сам пішов у наступ. На Тегеранській конференції (листопад 1943 року) він вплинув на дату й місце висадки десанту союзників, змінив кордони Польщі, забезпечив собі свободу дій у своїй країні і влаштував встановлення комуністичних урядів у Польщі, Чехословаччині, країнах Балтії і в Румунії.
На пам’ять про десятки мільйонів загиблих за правування Сталіна і на вшанування всіх, чия мужність, вірність і самопожертва не дали йому і його послідовникам перемогти в Холодній війні.
Оригінал англійською мовою на сайті меморіалу
21 грудня 1879 року – 5 березня 1953 року
Генеральний секретар Комуністичної партії
1922 року Йосип Сталін став генеральним секретарем Комуністичної партії Союзу Радянських Соціалістичних Республік і витратив наступні сім років на знищення колег-революціонерів. Далі він знищив заможних селян («куркулів») як клас, депортувавши їх до таборів, які потім стануть ҐУЛАҐом, і таким чином спричинив хвилю голодів, які вбили незліченні мільйони людей. «Великий терор» Сталіна (1934–38) послав під суд 50 мільйонів радянських громадян; близько 20 мільйонів були послані в ҐУЛАҐи чи страчені. Він також послав поліцію НКВС до Монголії, де десятки тисяч загинули як «японські шпигуни». Уклавши пакт про ненапад із Гітлером 1939 року, Сталін вторгся до Польщі, Фінляндії, Балтії, Бессарабії й північної Буковини. У період від 1939 до 1949 років він депортував мільйони українців, поляків, корейців, поволзьких німців, кримських татар, калмиків, чеченців, інгушів, балкарців, карачаївців, турків-месхетинців, фінів, болгар, греків, латвійців, литовців, естонців і євреїв.
Коли Гітлер вторгся до Росії 21 червня 1941 року, Сталін звернувся до Заходу по допомогу. Щоб Гітлер був зайнятий на Сході, Черчілль і Рузвельт надали її. Епіграма, яку написав один гострослов із британського королівського кінопідрозділу, похмуро іронізує: «Бувало, Кремль змушував нас тремтіти, а тепер маємо Сталіна за приятеля». Сталін відбив наступ Гітлера у Сталінградській битві й по тому сам пішов у наступ. На Тегеранській конференції (листопад 1943 року) він вплинув на дату й місце висадки десанту союзників, змінив кордони Польщі, забезпечив собі свободу дій у своїй країні і влаштував встановлення комуністичних урядів у Польщі, Чехословаччині, країнах Балтії і в Румунії.
На пам’ять про десятки мільйонів загиблих за правування Сталіна і на вшанування всіх, чия мужність, вірність і самопожертва не дали йому і його послідовникам перемогти в Холодній війні.
Оригінал англійською мовою на сайті меморіалу