Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 16:48

За псування ліфтів, крадіжку люків та самовільне перепланування квартир, що руйнує будинок, в Україні саджатимуть за ґрати. Верховна Рада доповнила Кримінальний кодекс статтею, що передбачає покарання за навмисне пошкодження об'єктів ЖКГ. Якщо такі дії спричинять тяжкі наслідки, злочинцю загрожує до 12 років ув’язнення.

Як зазначив Олександр Хохотва, голова Держкомітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, який перевіряє роботу ліфтів, проблема не стільки в мисливцях за металом, а в тому, що ліфтовим вандалізмом займаються самі мешканці будинку та їхні діти. До кожного ліфта міліціонера або інспектора не приставиш, і яким би суворим не було покарання, без усвідомлення проблеми самими мешканцями становище не поліпшиться. «А взагалі, звичайно, з ліфтами – біда. Вони вже всі зіпсовані, переважно ліфти у нас відпрацювали свої терміни. І я запропонував профілактичну роботу. Варто працювати над підняттям культури населення. Ми з вами бачимо рекламу від окулярів, до, вибачте, трусів. Але не було жодної реклами – «не псувати ліфти». А культура населення має бути вищою».

Інтелектуальні підйомники

Із близько ста тисяч ліфтів, які працюють в українських багатоповерхівках, кожен третій використовують понад 25 років, тобто довше за максимальний дозволений термін експлуатації. Ще третина потребує ремонту, всупереч своєму «не похилому» віку.

У Києві понад 6 тисяч ліфтів перевозять людей понад чверть століття. А, наприклад, у Харкові потребують ремонту дев’ять із десяти підйомників. Схожа ситуація і в Дніпропетровську. Тут взялися за вирішення проблеми оригінальним способом. Одне з науково-виробничих підприємств розробило і виготовило так званий «розумний» «антивандальний» ліфт. Цей ліфт працює за принципом домофона — у кожного мешканця під’їзду є спеціальний ключ, який і запускає механізм. У новинці – сучасна система безпеки. У разі розкрадання чи псування ліфтового механізму сигнал одразу надходить диспетчерам, розповідає дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода.

Встановити такий підйомник у під’їзді коштує кілька тисяч гривень. Утім, експлуатація такого ліфта теж не безкоштовна. Кожен мешканець під’їзду додатково до 12-ти гривень за користування ліфтом сплачує ще п’ять гривень щомісяця. Але мешканці не скаржаться: кажуть, нові ліфти справді не бояться вандалів.

Розробкою зацікавилась і місцева влада. Проте виділяти гроші на повсюдне впровадження ноу-хау поки що не планують. «У нас є багато заявок на такі ліфти від будинків ОСББ, від кооперативів, місцевих рад. Але подивимось поки, як ці ліфти себе покажуть», - говорить міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко.

Тож, ліфти-інтелектуали зараз встановили тільки в кількох багатоповерхівках міста-мільйонника. На більше бюджетних грошей не вистачило. В решті будинків, як і раніше, ліфти «нерозумні» та ще й у більшості такі, що відслужили свій 25-річний гарантійний термін. Їх обіцяють ремонтувати та замінювати поступово.

У діжці обіцяного меду – вже є ложка дьогтю. Ремонт кожного ліфта, за міського програмою, проводитимуть тільки один раз. Подальший захист підйомника від крадіїв лягає на плечі мешканців. Почувши сирену, якою обладнають відновлений ліфт, мешканці під’їзду повинні або самі зупинити крадія, або викликати міліцію. Не встигли? Вдруге ремонтуватимуть ліфт за власні гроші.

Євро-ліфти

Щодо безпеки ліфтів в Європі, то, скажімо, у Бельгії, де є 75 тисяч підйомників, кожен із них періодично проходить так званий «аналіз ризику». Цей контроль обов’язковий, і його здійснює спеціальна служба технічного контролю - спочатку на початку використання, а потім кожні десять років.

Такі служби діють і в сусідніх державах, повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода. Порівнюючи функціонування та безпеку ліфтів у Бельгії, Люксембурзі чи Нідерландах, можна дійти до висновку, що у кожній з цих держав існують схожі правила та вимоги, говорить він. І у великих житлових комплексах, і у соціальних помешканнях для малозабезпечених сімей ліфти обладнані звуковими підказками для незрячих. У Голландії нерідко в ліфтах розміщують камери спостереження, які мають 2 функції - стежити за можливими труднощами користувачів, а також, за не допустити хуліганства.

А записи, що ведуться у спеціальному «досьє безпеки» відображають історію техобслуговувань, інспекцій та найменших модернізацій кожного бельгійського ліфта.

Нові покарання

Новий ліфт в Україні коштує в середньому 10 тисяч гривень. Якщо додати до цього витрати на заміну канатів, вмикачів на кожному поверсі та інші видатки – вартість встановлення нового підйомника у багатоповерхівці
може сягнути двохсот тисяч гривень.

На ліфтове господарство міста виділяють гроші зі своїх бюджетів, зазначає Олександр Хохотва, голова Держкомітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. І проблема не у відсутності в Україні нових, якісних ліфтів, а в тому, що їх немає за що купити. «Зараз ліфти роблять із зовсім іншим покриттям. Звичайно, тепер ліфти випускають не такі, як 10-20 років тому. Вони – якісніші, з кращими матеріалами, більше протистоять спалюванню кнопок тощо. А щодо грошей на ліфти із міських бюджетів…Коли держава перестане вилучати бюджети у міст у такій кількості, тоді у міст залишатиметься більше коштів. І тоді, звичайно, можна буде більше зробити щодо заміни та ремонту ліфтів. Про це давно говорять і мріють усі, але поки що воно не так», - зауважує він.

За умов недостатнього фінансування, ліфти залишаються без ремонту і наодинці перед вандалами. Тому мешканці певних будинків повинні самі матеріально подбати про свої підйомники, зауважує народний депутат, член парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ, Зіновій Шкутяк. «Та людина, яка якусь копійку платить, має право користуватися ліфтом, а та, яка не платить, вона повинна не мати права користуватися ліфтом. За такої системи ліфтове господарство одержувало б якісь ресурси, і з допомогою цих ресурсів покращило б ситуацію. Адже нічого насправді безплатного не буває. Тому усіх нас треба дисциплінувати, бо не буде ліфтів - то доведеться пішки ходити».

Щоб українцям пішки не довелося ходити, народні депутати вирішили додати до Кримінального кодексу статтю про навмисне пошкодження об'єктів ЖКГ. Стосується вона, зокрема, ліфтів. Якщо збитки від пошкодження перевищили 5100 гривень, за це доведеться або заплатити
штраф від 1700 до 4250 гривень, або відбути виправні роботи, або сісти у в’язницю на строк до трьох років. А за повторне псування об’єктів ЖКГ можна буде провести у тюрмі від трьох до восьми років. Якщо ж завдано збитків на 17 тисяч і вище, якщо внаслідок таких дій загине людина, злочинцю «світить» від 5 до 12 років ув’язнення.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG