Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 07:29

До семи тисяч ув'язнених зможуть вийти на волю завдяки амністії, закон про яку в першому читанні ухвалила Верховна Рада України. Такі дані навів Радіо Свобода один із ініціаторів закону, народний депутат Володимир Пилипенко. Нинішня амністія може бути однією з найбільших за всю історію незалежної України (раніше випускали з тюрем у середньому 3-4 тисячі осіб на рік). Зараз Україна входить до чільної десятки держав світу за числом ув'язнених. Чи варто оголошувати амністію? Кого вона може стосуватися?

За роки незалежності в Україні здійснили більше десяти амністій. Остання з них була наприкінці 2008 року. За останні понад два роки, за офіційними даними, число українських ув'язнених зросло на 10 тисяч. За ґратами перебувають зараз 152 тисячі осіб. Амністія потрібна, але вона не стосуватиметься засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Ті, хто сидить довічно, винні у смерті двох та більше людей, а також порушники порядку в тюрмах на волю не вийдуть, запевнив один із ініціаторів Закону про амністію, народний депутат Володимир Пилипенко.

«Відповідно до наших консультацій і з органами внутрішніх справ, і з органами виконання покарань, приблизно 6, а то й 7 тисяч осіб може бути амністовано на підставі цього закону. Це, перш за все, особи, які вчинили злочини з необережності; вагітні жінки; особи, які досягли пенсійного віку; особи, які вже відбули більшу частину покарання за злочини, що не є важкими; хворі туберкульозом. Хочу запевнити, що амністія не буде застосовуватися до осіб, які вчинили тяжкі злочини, злочини проти життя та здоров’я особи, а також ті, які вчиняли злочини, вже перебуваючи у відповідних колоніях», – повідомив Володимир Пилипенко.

За законопроектом «Про амністію», на неї можуть розраховувати також неповнолітні на момент вчинення злочину ув’язнені; особи, котрі мають неповнолітніх дітей, або дітей-інвалідів незалежно від віку; не лише хворі на активну форму туберкульозу, а й хворі на рак, СНІД та інші тяжкі недуги; ветерани війни; «чорнобильці».

Українські в’язниці переповнені

В Україні – 334 ув'язнених на 100 тисяч населення. Такими є дані Лондонського королівського коледжу. Гірший цей показник лише у дев’яти держав світу: Південно-Африканської республіки, Ірану, Таїланду, Мексики, Індії, Бразилії, Росії, Китаю, Сполучених Штатів. А у Франції, що має проблеми з радикально налаштованими мігрантами, такий показник не перевищує 96 осіб. У Німеччині – 88, Норвегії – 71.

Про переповненість українських тюрем говорять і вітчизняні правозахисники. За словами виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Володимира Яворського, більшість людей, які опиняються за ґратами, потрапили туди за нетяжкі злочини. Сама ж амністія, на його думку, не призведе до зростання рівня злочинності.

«Більше стосується людей, які не є рецидивістами. Зазвичай, вони повертаються до свого попереднього життя, не вчиняючи ніяких злочинів. У мене немає статистики, скільки людей після амністії потрапляють знову за грати. Але практика показує, хто потрапляє загалом туди – це вже не випадковість. У переважній більшості під час амністії виходять люди, які не є потенційними злочинцями», – зауважив Володимир Яворський.

Далеко не всі в’язні потрапляють за ґрати знову

Точних даних, скільки звільнених ув’язнених повертаються до тюрми у перші роки після виходу на волю, немає. Деякі правозахисники називають, що таких «рецидивістів» 15%. Решту (85%) назад у зону не тягне. Який відсоток амністованих візьметься за старе і чи зросте після цього рівень злочинності, спрогнозувати важко, каже заступник міністра внутрішніх справ Леонід Зима.

«Амністія може бути і вона повинна бути, – наголошує Леонід Зима. – Деяка категорія може знову потрапити під вплив у злочинне середовище. Є такі люди, які відбувають повний термін покарання в місцях позбавлення волі і коли виходять, то кажуть, що більше ніколи не зв’яжуться. Але рецидив відбувається. Тому сьогодні прогнозувати важко. Прогноз може бути не правдивий. На сьогоднішній день не можна навіть сказати, в якому регіоні це більше або менше відбудеться. Все залежить від соціального середовища людини: які родичі зараз будуть його зустрічати, є можливість приїхати до своєї сім’ї чи немає…».

При нинішній демографічній кризі, на тлі загального скорочення населення, в Україні різко зростає кількість злочинів, вважає Геннадій Москаль, перший заступник голови Комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Відтак, на його думку, оголошення амністії – це нерозумний крок.

«Підняття цього питання є абсолютно штучним в Україні. На 45 мільйонів 200 тисяч ув’язнених – я не бачу абсолютно ніякої проблеми. При рості злочинності сьогодні випускати ще масу потенційних злочинців на волю – це тільки погіршити криміногенну ситуацію. Тим більше, що сьогодні міліція не справляється. Ні один резонансний злочин не розкривається. А якщо брати сьогодні села, населені пункти – покрали все:корови, свині, вівці, кури, гуси, інвентар», – говорить Геннадій Москаль.

«Особа має право і на амністію, і на умовно-дострокове звільнення»

Новий закон «Про амністію» є продовженням законів, які вже не один раз ухвалювали в Україні, констатує один із ініціаторів закону про амністію, народний депутат Володимир Пилипенко. Він стверджує, що при цьому норма про невідворотність і справедливість покарання не порушується.

«І це так було завжди, оскільки наш законопроект базується на тих законах, які постійно ухвалювалися Верховною Радою. Ми жодних нових категорій туди не вводимо. Справа в тому, що невідворотність покарання підсилюється вироком суду, яким особу засуджено до відбуття покарання за злочин. Але особа має право і на амністію, і на умовно-дострокове звільнення від покарання, у разі виправлення. Тобто кримінальне право у нас передбачає досить багато механізмів, коли особа стала на шлях виправлення, адже це є одною з основних цілей покарання, залучати її назад до суспільства», – наголосив Володимир Пилипенко.

Як прогнозує народний депутат Володимир Пилипенко, цей закон може набути чинності у березні. Закони про амністію можуть ухвалювати не частіше одного разу протягом року. Осіб, яких стосуватиметься амністія, звільняють не пізніше трьох місяців після оприлюднення закону про неї.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG