Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 22:09

Лише в українців виникають проблеми – голова Ради українців Росії


Київ – Комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек обіцяє висловити російської владі свою стурбованість стосовно систематичних порушень прав українців у Росії. Як повідомила прес-служба партії «Наша Україна», про це йдеться у відповіді на звернення голови політичної ради «Нашої України» Валентина Наливайченка. Комісар ОБСЄ запевняє, що дуже уважно спостерігає за процесами із дотримання прав української меншини в Російській Федерації.

Нагадаємо, що об'єднання українців в Росії останнім часом перебувають у вкрай складному становищі, їхнє існування під загрозою. Так, 27 січня Верховний суд Російської Федерації ухвалив остаточне рішення про ліквідацію Федеральної національно-культурної автономії українців Росії. Водночас Мін'юст ініціював ліквідацію Об’єднання українців Росії. Невідома подальша доля й у Бібліотеки української літератури в Москві. Упродовж останніх місяців там уже проведені три обшуки.

Василь Дума
Натомість голова Координаційної ради українських організацій Росії (формально вже не чинної), депутат російської Ради Федерації Василь Дума в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що проблеми українських організацій виникли через те, що вони не дотримувалися статутних норм, а натомість займалися політикою. А ОБСЄ він радить займатися європейськими справами.

– Пане Дума, чому в українських організацій у Росії останнім часом почали виникати проблеми?

– Я буду говорити російською, бо мені так простіше. Я цим займався з початку 90-х років у Сургуті. Це була організація, яка займалася культурно-просвітницькими питаннями: ми відкривали школи, приймали українських артистів, розмовляли українською мовою. До речі, мої діти і онуки розмовляють українською. І ніхто не розумів, що таке політика.

Потім я став займатися координаційними питаннями. Зустрічався з керівниками багатьох діаспор. І ні в кого не виникає проблем, лише в українців. Як ви думаєте, чому?

– Чому?

– А тому що два українці – три гетьмани. І щоб якимось чином показати себе, починають влазити і в політику, і в економіку, хтозна ще куди. Організації були створені для благої справи, культурно-просвітницької. А переросли в політичні. Це перше питання.

Друге. Є організації, які живуть за статутом, за законами тієї країни, в якій вони зареєстровані. Чому ж тоді не було звітно-виборчих зборів і так далі? Бо в першу голову ставилося питання політики. Постійно нагніталися політичні питання замість займатися тим, що написано в статуті.

– А в чому полягала політика?

– Є таке питання, як українська мова, українські школи в Росії. Є така українсько-російська комісія законодавча. І у вас сидять люди і кажуть: ви закриваєте українські школи. Я кажу: ми їх відкриваємо – туди ніхто не йде. Це від вас починається таке питання. Ваші депутати це спеціально заводять, а тут підхоплюють. Можу вам чітко сказати, що ніхто з керівництва країни не сказав: закрийте українську школу.

– А в чому ж політика?

– А тут почали виходити на екрани, говорити всілякі речі, які, якщо говорити українською мовою, не личать керівникові громадської організації. Чому не закрили жодної організації на місцях? Бо на місцях люди говорять про те, як заспівати, де український вечір провести. Ніхто не влазить, куди йому не дозволено. У нас 60 організацій у регіонах – нікого ж не закривають. Отже, керівництво цих двох організацій робить неправильні кроки.

Навіть з токи зору виконання статуту там все у занехаяному вигляді. Замість проводити зібрання, вести політику правильну наших українських організацій, вони влазили в інші речі. От була у нас бібліотека – так з’ясувалося, що люди приторговували, займалися там бізнесом, якимись незаконними діями.

– Невже такі популярні українські книжки в Москві, що можна на них вести бізнес?

– Хтось робить бізнес і заробляє сто доларів – це теж бізнес. Кожному своє. Ніхто ж не каже, що на них можна заробити мільйон.

Просто люди займалися навіть цим, замість робити те, що належить за статутом. Якщо у людини в громадській організації все добре, то хай займається і бізнесом. А вони цим займалися замість статутної діяльності – і політикою, і навіть такими речами.

– Яка доля українських організацій федерального рівня?

– Вона буде, сто процентів, якщо будуть там люди, які займатимуться своїми прямими функціональними обов’язками.

– Тож чи поділяєте Ви занепокоєння комісара ОБСЄ?

– Це їхня робота. І хай вони розберуться, що там відбувається у них з висилкою циган із Франції. З меншинами, які в них є. У них там сила-силенна роботи. Чого вони до нас лізуть?

– Ну так Росія теж член ОБСЄ!

– Ну занепокоєні, ну то й що?! Ви мені вибачте, я корінням українець. Я просто через себе це пропустив. Ось візьміть Український дім на Арбаті. Це хіба кузня українських ідей? Це хіба обличчя України? Я багато разів казав: приберіть «Макдональдз», поставте там українську кухню, зробіть, щоб там був дух український.

Усі країни СНД мають на ВДНХ свої павільйони, крім України. Політика така у вас – розпалювання якихось речей. Не туди дивимося! Знаєте, на що Україні треба дивитися? Щоб мільйони людей не виїздили на заробітки в Росію та в Європу.

P.S.: Натомість московський політолог Андрій Окара, який спеціалізується на українсько-російських стосунках, пояснює проблеми українських організацій тим, що їхня діяльність суперечила ідеї «русского мира», яка стала вкрай важливою для ідеологічного формату російської влади.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG