– Я знав, що премія буде присуджена мені, тобто, я вірив у це, хоч мені казали: та ви знаєте, Борис Олійник, мовляв, не та влада. Але ж я бачив, що в Шевченківському комітету все ж таки українці і в будь-який момент здригнеться серце за Україну. І Борис Олійник, яка б там в нього не була орієнтація, він насамперед митець, він українець справжній і він ніколи не був здатний на підлість. Я вірив, що я премію отримаю і так сьогодні прокинувся вранці зі світлим настроєм, майже не хвилювався ні за що, так воно і сталося.
– Яке головне послання Вашої книги? Прошу це сказати і тим, хто ще не мав змоги її прочитати.
– Це книга про найтяжчий період боротьби українських повстанців, коли вже не було надії на визволення в 20-х роках. Хлопці написали на своєму прапорі чорному бойовому «Воля України, або смерть» і залишилися до кінця вірними своєму цьому девізові. От про це я хотів сказати і сьогодні українцям.
– Опоненти нинішньої влади кажуть, що треба брати приклад із героїв вашого роману і боротися проти русифікації і совєтизації. Чи ви особисто бачите паралелі між тими подіями і нинішнім часом?
– Паралелі завжди є, в нас вся історія з паралелей і з аналогів складається. Боремося. Звичайно, я про це багато вже говорив і мені не хотілося б повторюватися.
– Як просувається справа зі зйомками фільму за мотивами вашого роману? Восени почали збирати кошти.
– Гроші йдуть на фільм, але поволі. Бо ми ще не робили таких серйозних акцій. Вони розпочнуться після того як ми зупинемося на режисерові і на виконавцеві Чорного Ворона. Бо люди люблять давати гроші під конкретних людей, під якісь постаті. У нас ще цієї команди творчої немає. От коли вона буде, тоді і почнемо проводити головні акції, починаючи від аукціонів і ще різних форм.
– Чи ви вже вирішили, що робитимете з Шевченківскьою премією, коли її отримаєте? Я маю на увазі грошовий вимір.
– А що з нею робити? Це не такі великі гроші, щоб не було куди їх подіти (сміється). Так що я про це не думав. Я взагалі про гроші не думав. (Цього року це 260 тисяч гривень – ред.). Премія для мене це насамперед визнання героями Холодноярських повстанців.
********
Цього року кожному лауреату Шевченківської премії припаде 260 тисяч гривень, вручення нагороди відбувається традиційно у день народження Кобзаря, 9 березня.
– Яке головне послання Вашої книги? Прошу це сказати і тим, хто ще не мав змоги її прочитати.
– Це книга про найтяжчий період боротьби українських повстанців, коли вже не було надії на визволення в 20-х роках. Хлопці написали на своєму прапорі чорному бойовому «Воля України, або смерть» і залишилися до кінця вірними своєму цьому девізові. От про це я хотів сказати і сьогодні українцям.
– Опоненти нинішньої влади кажуть, що треба брати приклад із героїв вашого роману і боротися проти русифікації і совєтизації. Чи ви особисто бачите паралелі між тими подіями і нинішнім часом?
– Паралелі завжди є, в нас вся історія з паралелей і з аналогів складається. Боремося. Звичайно, я про це багато вже говорив і мені не хотілося б повторюватися.
– Як просувається справа зі зйомками фільму за мотивами вашого роману? Восени почали збирати кошти.
– Гроші йдуть на фільм, але поволі. Бо ми ще не робили таких серйозних акцій. Вони розпочнуться після того як ми зупинемося на режисерові і на виконавцеві Чорного Ворона. Бо люди люблять давати гроші під конкретних людей, під якісь постаті. У нас ще цієї команди творчої немає. От коли вона буде, тоді і почнемо проводити головні акції, починаючи від аукціонів і ще різних форм.
– Чи ви вже вирішили, що робитимете з Шевченківскьою премією, коли її отримаєте? Я маю на увазі грошовий вимір.
– А що з нею робити? Це не такі великі гроші, щоб не було куди їх подіти (сміється). Так що я про це не думав. Я взагалі про гроші не думав. (Цього року це 260 тисяч гривень – ред.). Премія для мене це насамперед визнання героями Холодноярських повстанців.
********
Цього року кожному лауреату Шевченківської премії припаде 260 тисяч гривень, вручення нагороди відбувається традиційно у день народження Кобзаря, 9 березня.
