Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 09:11

У суспільстві багато українофобії, україноненависництва – Василь Шкляр


Василь Шкляр

Київ – Письменник Василь Шкляр, чий роман «Чорний ворон» уже відзначив Шевченківський комітет, наголошує, що «голос митця важко почути, бо Україна має окупований інформаційний простір». В інтерв’ю Радіо Свобода майбутній лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка поділився міркуваннями стосовно того, що має робити в цих умовах українська інтелігенція.

– Інтелігенція мусить виконувати ту роль, яку вона, власне, й виконує. Інша річ, що їй не вдається всього зробити, бо ми живемо в окупованому інформаційному просторі й голос письменника не так просто почути.

Слава Богу, книжку тепер можна видати й маємо багато імен і у поезії, і у прозі. Але не треба перебільшувати роль митця у суспільстві, якщо це суспільство таке суперечливе, як наше.

– Однак, суспільство шукає людей, слову яких можна вірити й тому хоче знати думку митців щодо резонансних подій?


– Якщо ви подивитеся на протестні заяви щодо нашої гуманітарної політики чи політичних дій, несумісних із моїм баченням, ви побачите скрізь мій підпис. Я ніколи не приховую свою позицію. Так само й щодо білоруських подій і ув’язнення видатного білоруського поета й прозаїка Володимира Некляєва. Я теж підписав цю протестну заяву, але мені здається цього мало. Треба туди їхати! Треба їхати й протестувати «наживо». Ми ж взагалі довгий час не знали, де Некляєв, аж потім дізналися, що під арештом у власному помешканні із забороною підходити до вікон. Це обурює, і я намагаюся робити те, що у моїх силах, щоб так не було.

– Чи має письменник займатися політикою?

– У такому суспільстві, яке ми маємо, неоднорідному, в якому переважають радянські рудименти, у якому багато українофобії, україноненависництва, ми не маємо вибору. Я часто повторюю думку Миколи Міхновського, який ще 1900 року сказав, що «нація, яка не визволить себе до настання демократії, практично шансів не матиме». Пророчі слова! Тому ми так важко виборсуємося на шляху до своєї свободи й реальної незалежності. І в таких умовах на плечах українського письменника вже традиційно лежить додаткова роль проповідника. Це шкодить мистецтву, адже письменник перш за все має займатися літературою. Письменник мусить писати книжки, а політик – займатися політикою. Однак обставини примушують митців висловлювати свій «протестний голос», хоч це і не є нашим головним завданням.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG