Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 21:28

Богородицька фортеця у Дніпропетровську: звалище сміття чи національний музей?


Територія Новоборгородицької фортеці, серпень 2010: охоронні таблички не допомагають

Дніпропетровськ – У Дніпропетровську гине історична пам’ятка національного значення. Залишки Новобогородицької фортеці наразі можуть зникнути зовсім під купами будівельного сміття. До того ж, мешканці прилеглого житлового масиву проводять незаконні захоронення на території пам’ятки. Між тим історики та краєзнавці розробили план порятунку об’єкта.

Богородицьку фортецю, залишки якої збереглись на території майже 70 гектарів, більшість дослідників датують 18 століттям. Через незвичне проектування її називають дивом українського фортифікаційного мистецтва: з висоти пташиного польоту вона схожа на черепаху. На думку вчених, фортеця постала не на порожньому місці: раніше там було старовинне козацьке містечко Самарь, ще раніше – поселення одного з давніх племен.
Дніпропетровськ​і історики і громадські активісти міркують про долю Новоборгородиць​кої фортеці. Дніпропетровськ​, лютий 2011року


Про унікальність місцини зараз нагадують хіба що охоронні таблички. Рови завалені будівельним сміттям, родючий шар ґрунту поступово знімають і вивозять місцеві мешканці, з боку до пам’ятки підбирається сучасне кладовище, офіційно закрите ще у 80-ті роки.

Громадські захисники – безправні

Ініціативна група прилеглого житлового масиву б’є на сполох: пам’ятку треба терміново рятувати. З цим закликом дістались і до місцевої влади, і до столичного Міністерства культури. Скрізь відписки: об’єкт має упорядковувати місцева громада – якщо знайде кошти, розповів активіст ініціативної групи Геннадій Мусієнко.

До пам’ятки підбирається сучасне кладовище, офіційно закрите ще у 80-ті роки
«Цвинтар семимильними кроками рухається по території Новоборгородицької фортеці. І ніяких заходів не вживається», – каже мешканець.

До захисту унікальної пам’ятки долучились і козацькі організації: виставили охорону, намагались зупиняти порушників, не дозволяючи палити вогнища і висипати сміття. Проте у конфліктах закон не завжди на боці козаків, розказує голова правління громадської організації «Благодійний фонд імені Івана Сірка» Владислав Ладигін.

«Перша конфліктна ситуація – і ми зрозуміли, що потрібна купа паперів, аби дії наших людей, які ведуть громадську охорону пам’ятки, вважалися законними. Треба юридично захистити їх», – зазначив активіст козацької організації.

Музей, заповідник, музейно-туристичний комплекс?
Територія Новоборгородиць​кої фортеці – вид на Самару. Дніпропетровськ, серпень 2010 року


Офіційний статус визначного місця – пам’ятка історії національного значення. А втім, її ґрунтовне дослідження триває усього кілька років. Не території археологи виявили багато цікавих артефактів – натільні хрести, залишки зброї та обмундирування, каблучки-печатки, торговельні пломби тощо. Тепер бояться, що шлях до пам’ятки знайдуть і «чорні копачі». Відтак ініціюють створення на території фортеці офіційного наукового закладу з адміністрацією і охороною. Це може бути комунальний музей або навіть національний історико-культурний заповідник.

«Зараз територія стоїть на балансі Cамарського виконкому. Але конкретного посадовця, який відповідає за цю територію, не визначено. А тоді стане заповідник, у нього буде керівництво. Яке і буде керувати та відповідати за цю територію», – вважає директор Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик.

Наразі кілька громадських організацій і науковців розробили свій проект порятунку пам’ятки. На її території пропонують зробити цілий музейно-туристичний комплекс – щось на кшталт Запорозької Січі на о. Хортиця. Пропозицію разом з проектом передали до облдержадміністрації.

Довідка з Дніпропетровського національного історичного музею ім.. Яворницького: Стара Самарь є пам'яткою козацької доби (XV - XVIII століття). Новобогородицька (Богородицька) фортеця збудована у 1668 році на території, що відповідає сучасному Самарському району Дніпропетровська. З нею пов'язані діяльність гетьманів Івана Мазепи, Петра Іваненка (Петрика), війни з Кримським ханством та Османською імперією.

Унікальність Старої Самарі полягає в тому, що це єдине велике поселення козацької доби в Степовій Україні, яке без істотного руйнування збереглося до наших днів і є надзвичайно перспективним для наукового вивчення, реконструкції та туристичного використання.

2001 року постановою Кабміну цей об'єкт під назвою «Новобогородицька фортеця» визнано пам'яткою історії національного значення. З цього ж року на території Старої Самари почалися археологічні дослідження. На 1686 кв. м дослідженої території виявлено понад 10 тисяч артефактів. Через брак фінансування археологічні дослідження проводяться з перервами. До цього часу пам’ятка не включена до жодної міської чи обласної програми.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG