Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 17:20

У ліквідованому Держкомнацрелігій закликають ухвалити мовний законопроект


Київ – Негайно ухвалити новий закон «Про мови в Україні» закликає один з колишніх керівників ліквідованого Державного комітету у справах національностей і релігій, який 21 лютого офіційно припинив свою діяльність. Екс-заступник голови комітету Володимир Алексєєв наголошує на тому, що мовний законопроект – це єдиний механізм реалізації Європейської хартії міноритарних мов, про це він сказав на прес-конференції у Києві. Але інші експерти наголошують, що нинішній варіант законопроекту лише віддаляє Україну від Європи.

Європейську хартію регіональних мов або мов меншин Україна ратифікувала 2003 року. Як механізм реалізації цієї хартії в Україні, народні депутати, представники парламентської коаліції Єфремов, Симоненко та Гриневецький запропонували проект закону «Про мови в Україні». Законопроект став об’єктом серйозних дискусій, оскільки, на думку опонентів, замість того, щоб забезпечити належне функціонування 15 регіональних мов (стільки їх визначено у законопроекті), документ фактично розширював сферу застосування російської мови.

Такі закиди спростовують у Державному комітеті у справах національностей та релігій, який Президент нещодавно ліквідував своїм указом у рамках проведення реформи органів виконавчої влади. Екс-заступник голови ліквідованого комітету Володимир Алексєєв переконує, що законопроект має на меті оптимальним чином забезпечити реалізацію закладених у Хартії регіональних мов цілей. Тому і наполягає на якнайшвидшому ухваленні законопроекту.

«Для виконання Україною європейських зобов’язань, зокрема щодо Європейської хартії регіональних мов, мав би бути механізм реалізації цієї хартії. Таким визнали проект закону про мови в Україні, без його ухвалення реального механізму реалізації Хартії практично не буде», – впевнений Володимир Алексєєв.

У ВР поки відмовилися від розгляду законопроекту про мови

Проект закону «Про мови в Україні» у Верховній Раді зареєстрували ще у вересні минулого року. Окрім того, що законопроект розкритикувала опозиція, він згодом отримав негативну оцінку і міжнародних організацій. Нещодавно стало відомо, що у грудні спікер Володимир Литвин отримав листа від верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кнута Воллебека. В оцінці законопроекту комісар зазначив, що загалом законопроект «не передбачає врегулювання мовного питання в Україні таким чином, щоб це відповідало правам національних меншин згідно з міжнародними стандартами».

Доктор філологічних наук, професор КНУ ім. Т. Шевченка Тарас Кияк вважає, що проблема реалізації Хартії регіональних мов в Україні виникла зокрема тому, що свого часу був здійснений неточний переклад документа українською мовою, а саме – подано неточне тлумачення поняття «міноритарна мова».

«Переклад був невдалий, бо не помітили, що під етносами, мову яких треба підтримувати, малися на увазі тільки ті вимираючі етнічні групи, які розташовані на теренах даної держави і не мають іншого ареалу свого проживання. Це стосується караїмів, кримських татар, певною мірою гагаузів, але аж ніяк не росіян, румун, молдаван та інших», – стверджує він у коментарі для Радіо Свобода.

Інша проблема, вважає Тарас Кияк, полягає в тому, що Україна свого часу ратифікувала хартію у повному обсязі, не зважаючи на мовні особливості всередині країни. «Україна вирішила прийняти цю хартію у повному обсязі, тоді як більшість країн її фільтрували, вибирали те, що для них реально і вигідно», – додає він.

21 лютого спікер парламенту Володимир Литвин повідомив, що проект закону «Про мови в Україні», ймовірно, не розглядатиметься на нинішній сесії Верховної Ради. На його думку, нині «є питання чутливіші у соціальному, політичному, економічному аспектах».
  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG