Доступність посилання

Нове обличчя російської опозиції


Володимир Мілов
Володимир Мілов

Прага – Новий політичний рух обіцяє об’єднати розколоту російську опозицію і кинути виклик Кремлю на наступних президентських і парламентських виборах. Які ж шанси завоювати прихильність російських виборців має недавно створена Партія народної свободи?

Масова корупція, авторитарні тенденції і повільне економічне відновлення – все це змушує дедалі більше громадян Росії критично ставитися до влади. За даними соціологів із Центру Левада, нині однакова кількість росіян вважає, що їхня країна рухається у правильному напрямку, і в хибному – 42 відсотки.

Завоювати їхню прихильність намагається Партія народної свободи, заснована у грудні минулого року. Співголова партії Володимир Мілов визнає, що цій політичній силі буде важко зареєструватися перед президентськими і парламентськими виборами наступного року, та все ж, за його словами, це «останній шанс» вести діалог про майбутнє Росії, цивілізовано розв’язувати російські проблеми.

Високий, вродливий і красномовний 39-річний Володимир Мілов є новим обличчям російської ліберальної опозиції. Як випускник Московського гірничого інституту, він працював заступником міністра енергетики Росії. Каже, що пішов із посади після того, як Володимир Путін, ставши президентом, відхилив його плани перебудувати «Газпром».

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чим нова російська опозиційна партія відрізнятиметься від багатьох своїх попередниць, Володимир Мілов зауважив, що такі партії як «Яблуко» намагалися фліртувати з Кремлем. А помилкою «Іншої Росії» Гаррі Каспарова та Едуарда Лимонова є спроба домагатися радикальних змін без «освіти» виборців, вважає російський опозиціонер.

«Головне завдання опозиції зараз – говорити з людьми, знаходити ідеї і мову, прийнятні російському населенню, здобувати дедалі більше нових прихильників. Це і є проект Партії народної свободи», – наголосив Володимир Мілов.

Крім нього, співголовами цієї партії є ветерани російської опозиції – Борис Нємцов та Володимир Рижков. На запитання, чому російські виборці повинні підтримувати саме його як кандидата на президента, а не відоміших колег, Мілов відповідв, що «існує сильний попит на нові обличчя».

Не всім підходить ліберальний націоналізм

Російський політолог Кирило Рогов погоджується, що Володимир Мілов представляє нове покоління російської політики. «Володя починав як експерт, як людина, що пішла у виконавчу владу, такий технократ, і потім пішов у політику. Це не модно, це незвичний кар’єрний поворот», – каже політолог.

Після відставки з уряду Володимир Мілов заснував аналітичний центр «Енергетична політика» і тісно співпрацював з Борисом Нємцовим, допомагаючи йому заснувати опозиційне об’єднання «Солідарність». Але Мілов покинув «Солідарність» минулого року, незадоволений тим, як лідери руху вилучили одного з учасників.

Ще один засновник «Солідарності», російський правозахисник Лев Пономарьов критикує Володимира Мілова за відмову від загальних цінностей і захист «ліберального націоналізму». Щоб очолити опозицію, Мілову також бракує менеджерських якостей, вважає правозахисник.

«Мілов – випадкова людина. Він випадково туди потрапив. Мілов – теоретик. Експерт, добрий експерт. Але коли він був у «Солідарності», то я зміг переконатися, що він зовсім не вміє займатися організаційними завданнями», – каже Пономарьов.

Та все-таки правозахисник вважає, що Партія народної свободи – це наразі найкращий шанс об’єднати російську опозицію. Оглядач вірить, що ця політична сила зможе подолати 7-відсотковий бар’єр, щоб здобути місце у парламенті, за умови, що влада дасть їй можливість зареєструватися.

Стосовно президентських амбіцій Мілова, то в еру Путіна і Медведєва мова про його кандидатуру, певно, залишиться лише розмовою. «Це жест, а не реальна політична можливість», – вважає Лев Пономарьов. Він також зауважив, що хоча розчарування росіян зростає, вони називають лише два прізвища кандидатів на президента – котрих постійно бачать на телевізійному екрані.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG