Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 19:23
Прага – На початку 21-го століття людство знову постало перед проблемою, яка, здавалося б, була вирішена ще у середині 20-го століття: проблема голоду. Дедалі більше вчених говорять, що нагодувати зростаюче населення земної кулі буде набагато складніше упродовж наступних десятиліть. Одного з них, автора книги «Світ над прірвою», голову Інституту політики Землі, Лестера Брауна Радіо Свобода запросило до розмови і попросило пояснити, чому саме брак продуктів харчування, на його думку, є головною загрозою людства.

– Протягом довгого часу я вивчав досвід ранніх цивілізацій, які занепали, і дійшов висновку, що частіше за все це ставалося через брак харчів. Я відкидав думку про те, що харчі можуть бути слабкою ланкою нашої модерної, глобальної цивілізації. Але чим більше я про це думаю, тим більше переконуюсь, що це може бути так. Ми зараз бачимо по всьому світу зростання цін на продукти харчування і зростаючу конкуренцію за доступ до земних і водних ресурсів. Ми стаємо свідками нової геополітики, викликаної браком харчових ресурсів.

– Що потрібно зробити, щоб подолати ці проблеми? Що, на Вашу думку, є планом Б?

– Вивчаючи проблеми, які перед нами постали, ми в Інституті політики Землі вважаємо, що потрібно зробити чотири головні речі. По-перше, скоротити вуглецеві викиди в атмосферу на 80%, і не до 2050 року, а до 2020-го. Це потрібно, якщо ми хочемо зберегти льодовики, які підживлюють важливі ріки Азії. По-друге, потрібно стабілізувати кількість населення. Ресурси планети обмежені, і на якомусь етапі зростанню кількості населення має бути покладений край. І він буде покладений, або тоді, коли родини свідомо стануть меншими, або тоді, коли нам це не вдасться і почнеться голод. По-третє, проблема тісно пов’язана з попередньою – бідність! Якщо родини будуть меншими, вони будуть заможнішими. І по-четверте, потрібно відновити систему природної підтримки економіки. Йдеться про заліснення, консервацію ґрунтів, води, захист океанічної риби, тощо. Це важливо, бо жодна цивілізація не вижила, якщо вона знищила своє життєве середовище. І наша не переживе цього також.

– Але це вимагатиме чималих інвестицій, до яких світ не готовий.

– Якщо подивитись, як це зробити, то для того, щоб скоротити викиди, достатньо змінити систему оподаткування. Зменшити податок на доходи, збільшити на вуглецеві викиди. І робити це впродовж щонайменше десяти років. Це, з одного боку, підвищить ефективність, а з іншого, переведе інвестиції в бік відновлюваної енергії, води, вітру, сонця, тощо.

Якщо подивитися на вартість стабілізації кількості населення, зменшення бідності, відновлення лісів і так далі, то за нашими підрахунками, на це потрібно по 200 мільярдів на рік. Це не так багато. Це лише третина американського військового бюджету, і менше, ніж сьома частина світового військового бюджету. На мою думку, і про це я докладно пишу в книзі «Світ над прірвою», нам потрібно змінити визначення безпеки. Зараз ми користуємося концепцією, яка дісталася нам у спадщину від 20-го століття, Першої та Другої світових війн, Холодної війни. Тобто, йдеться про виключно військову концепцію.

Але якщо ми візьмемо чистий аркуш паперу і складемо список головних загроз майбутньому цивілізації, цей список складатиметься з кліматичних змін, зростання населення, скорочення водних ресурсів, зростання цін на харчі, зростаючої політичної нестабільності та нефункціонуючих держав. Військова агресія не буде на початку цього списку. Нам потрібно визначити безпеку в термінах 21-го століття. І вони відрізняються від минулого.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG