Трохи більше двох років тому Прикарпаття широко відзначило 120-річчя від дня народження Станіслава Вінценза. Тоді ж було презентовано книгу «Вінцензіана», редактором і упорядником якої є кандидат філологічних наук, доцент Микола Васильчук. За його словами, гуманіст, філософ, письменник Станіслав Вінценз належить двом державам – Польщі й Україні.
«Європейські дослідники дивляться на Станіслава Вінценза як на людину, котра зуміла в умовах війни, більшовицько-німецького зіткнення зберегти в собі риси людяності. Українці ж мають на Вінценза дещо інший, багатший погляд, тому що ми цікавимося Вінцензом і як гуманістом, але передусім як людиною, яка писала про Україну», – говорить Микола Васильчук.
«Гомер Гуцульщини», автор найбільшої епопеї про цей край
Село Слобода Рунгурська на Коломийщині, села Криворівня і Бистрець на Верховинщині – особливі місця в долі Станіслава Вінценза. У першому він народився в родині багатого польського нафтопромисловця. У Криворівні виростав, вивчивши завдяки няні Палагні Сліпенчук-Ребенчук українську мову і полюбивши гуцулів. Із Бистреця, де жив у зрілі роки, змушений був втікати за кордон після арешту НКВС. Тому в радянські часи ім’я його замовчувалося.
Станіслав Вінценз був збирачем і дослідником гуцульського фольклору. Його найвідомішу працю – роман-епопею «На високій полонині» – називають «Калевалою гуцулів».
Поляки допоможуть створити музей Вінценза
На виставці у Кракові представлені експонати з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського, що у Коломиї. У Криворівні, Бистреці, Верховині в рамках фестивалю проходитимуть наукові конференції, окремий фестиваль троїстих музик, конкурс на кращого музиканта, походи Чорногорою.
До двох проектів, які спільно виконують Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника і Варшавський університет – створення молодіжного центру зустрічей української і польської молоді в Микуличині та реконструкції обсерваторії на горі Піп-Іван – додасться ще один, безпосередньо пов’язаний зі Станіславом Вінцензом. Про це, перебуваючи на Прикарпатті, повідомила представник Канцелярії президента Польщі Анна Гурська.
«Зараз ця програма переростає в тріаду, бо в нас з’явився ще один проект: дім Вінценза, в якому місцева влада планує, і ми це підтримуємо, створити етнографічний музей. Ці проекти мають повну підтримку з боку президентів Польщі та України. Це записано як завдання, а не як ідея до Дорожньої карти співпраці Польщі й України на 2011-2012 роки», – зауважила Анна Гурська.
Івано-Франківський письменник Тарас Прохасько завершив свій переклад із польської мови роману Станіслава Вінценза «На високій полонині», в якому, за його словами, «зміг дозволити певну вільність у гуцульському мелосі». Цей твір заслуговує того, аби мати кілька варіантів перекладу.
«Європейські дослідники дивляться на Станіслава Вінценза як на людину, котра зуміла в умовах війни, більшовицько-німецького зіткнення зберегти в собі риси людяності. Українці ж мають на Вінценза дещо інший, багатший погляд, тому що ми цікавимося Вінцензом і як гуманістом, але передусім як людиною, яка писала про Україну», – говорить Микола Васильчук.
«Гомер Гуцульщини», автор найбільшої епопеї про цей край
Станіслав Вінценз був збирачем і дослідником гуцульського фольклору. Його найвідомішу працю – роман-епопею «На високій полонині» – називають «Калевалою гуцулів».
Поляки допоможуть створити музей Вінценза
На виставці у Кракові представлені експонати з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського, що у Коломиї. У Криворівні, Бистреці, Верховині в рамках фестивалю проходитимуть наукові конференції, окремий фестиваль троїстих музик, конкурс на кращого музиканта, походи Чорногорою.
До двох проектів, які спільно виконують Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника і Варшавський університет – створення молодіжного центру зустрічей української і польської молоді в Микуличині та реконструкції обсерваторії на горі Піп-Іван – додасться ще один, безпосередньо пов’язаний зі Станіславом Вінцензом. Про це, перебуваючи на Прикарпатті, повідомила представник Канцелярії президента Польщі Анна Гурська.
«Зараз ця програма переростає в тріаду, бо в нас з’явився ще один проект: дім Вінценза, в якому місцева влада планує, і ми це підтримуємо, створити етнографічний музей. Ці проекти мають повну підтримку з боку президентів Польщі та України. Це записано як завдання, а не як ідея до Дорожньої карти співпраці Польщі й України на 2011-2012 роки», – зауважила Анна Гурська.
Івано-Франківський письменник Тарас Прохасько завершив свій переклад із польської мови роману Станіслава Вінценза «На високій полонині», в якому, за його словами, «зміг дозволити певну вільність у гуцульському мелосі». Цей твір заслуговує того, аби мати кілька варіантів перекладу.
