Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 02:35

Цього місяця відзначають 40-річний ювілей комп’ютерні віруси. У березні 1971 року в американській мережі ARPANET, прообразі мережі інтернет, з’явилася програма Creeper. Її автор, інженер Боб Томас, не збирався завдавати шкоди. Це був експеримент – написати програму, яка б сама мандрувала комп’ютерами. І, переходячи до нової машини, Creeper не залишав слідів у попередній. Із сучасними вірусами його поєднувало лише те, що він подорожував комп’ютерами без відома користувача. І на монітор виводилося зображення: «Я Кріпер... Злови мене, якщо зможеш». Сучасні комп’ютерні віруси, «хробаки» і «троянські програми» – не лише експериментальні забавки, а серйозний бізнес. Як він впливає на життя людей?

Якщо вірити виробникам комп’ютерних антивірусів, усі ці комп’ютерні програми, здатні до прихованого саморозмноження, є привілеєм не хуліганів-одинаків, а вагомим бізнесом. І він пов’язаний з бізнесом спаму (масової розсилки рекламної та іншої кореспонденції людям, які не погоджуються її отримувати) та іншими видами протизаконної комп’ютерної діяльності.

Один вірус – і під контролем мільйони комп’ютерів

Точних цифр збитків назвати неможливо, але експерти стверджують, що йдеться про сотні мільярдів доларів у світі, зазначає член Інтернет-асоціації
України Сергій Рачинський.

«За допомогою вірусів, які поширюються через інтернет, злочинці отримують контроль над сотнями, тисячами і навіть мільйонами комп’ютерів по всьому світу. Можуть їх підключити, об’єднати в єдину систему і керувати нею дистанційно. Тобто люди користуються власними комп’ютерами по всьому світу, навіть не підозрюючи, що їхній комп’ютер в цей час є частиною мережі, яка виконує якусь шкідливу функцію, наприклад, атакує якийсь певний сайт (наприклад, компанії, банку або політичної партії) і повністю виводить його з ладу», – розповів Сергій Рачинський.

Деякі приклади того, як комп’ютерні віруси завдають не лише нервових, а й матеріальних збитків для пересічних юзерів, наводить експерт Андрій Ткачук. «Найпоширеніші віруси-програми – «вимагалки». Цей вірус блокує систему, нічого не можна зробити, а він вимагає грошей – надсилаєш СМС і він розблоковується. Звичайно, СМС коштує грошей. Звичайно, не треба її надсилати. З ними теж можна боротися. Втрата інформації або її крадіжка – це найшкідливіше. Бо якщо навіть вірус просто заблокує ваш локальний комп’ютер – це все можна виправити, це забере тільки час, хоча час – це також гроші. Якщо ж вірус паралізує всю локальну мережу компанії – це передбачає дуже великі втрати», – пояснив експерт.

Студентка одного з київських вищих навчальних закладів Ніна вважала себе просунутим «юзером» і не бачила потреби у тому, щоб установити якісний антивірус. Для навчання доводилося заходити на безліч сайтів із рефератами, науковими статтями тощо, і при цьому особливих проблем для комп’ютера не виникало. Але, за законом підступності, «вірус» дався взнаки у найбільш відповідальний момент – під час написання дипломної роботи. І лише дивом цю роботу Ніні не довелося переписувати заново.

«При зберіганні, файл зберігся не під тим ім’ям, який мав до цього часу, а під якимось дивним. Крім того, сам формат файлу зберігся теж якимись ієрогліфами. І потім його відкрити заново було неможливо. Це була дипломна робота, і це був один з фінальних акордів її. І коли це сталося – дуже було багато нервів, тому що це був дуже важливий файл. І вже потім, коли ІТ-спеціалісти розгадали, чим можуть мені допомогти, то сказали, що це був вірус. Але вони мені допомогли – знайшли цей файл і його потім реабілітували», – розповіла студентка.

Ескалація вірусних озброєнь

Прикладом того, яких прикрощі може принести комп’ютерна програма-шкідник, є «хробак» Downup (відомий також під назвами Downadup, Conficker і Kido). З’явившись в інтернеті у листопаді 2008 року, він лише у перші два місяці завдав удару по 12 мільйонах комп’ютерів у всьому світі. І серед наслідків зараження – блокування доступу комп’ютера до сайтів виробників антивірусів. Компанія Microsoft обіцяла 250 тисяч доларів за інформацію про творців цього «хробака». У запобіганні зараженню вірусом і його знищенні із пошкоджених «машин» брали участь десятки найвідоміших корпорацій програмного забезпечення світу. Але загроза зберігається досі, бо вірус постійно зазнає мутацій.

Вірусні епідемії виникають постійно. І протистояння тих, хто виробляє віруси, і тих, хто з ними бореться, є постійним і нагадує своєрідну гонку озброєнь, наголошує член Інтернет-асоціації України Сергій Рачинський.

«Ринок вірусів і противірусних інструментів – це пов’язаний ринок. З’являється новий вірус – з’являється новий захист. А це викликає появу вірусів, які обходять існуючі програми захисту. В свою чергу відновлюється і програма захисту, – каже Сергій Рачинський. – Отже, на цьому ринку ведеться постійна ескалація озброєнь. Тобто віруси стають все більш хитрішими, програми – все більш потужними, щоб виловлювати такі віруси».

Щоправда, паритет у цій гонці озброєнь тримається не завжди, додає Сергій Рачинський. Вірусний базар фільтрується все активніше. І акцент робиться на тому, на чому підживлюються віруси – на поширеності інтернету. Тобто основна протидія – не від антивірусної програми у самому комп’ютері, а від здатності мати доступ до найсучасніших таких програм у всесвітній мережі.

«Є певні успіхи на цьому. Тут не можна сказати, що ця гра програється, так би мовити, злочинцем. Наприклад, той самий Google робить дуже багато зусиль для того, щоб захистити свою електронну пошту, наприклад, від спаму. А спам6 до певної міри6 – це дуже споріднена проблема. Вона дуже близька до проблеми вірусів. І електронна пошта Google працює досить ефективно, з точки зору фільтрації, якраз відсіювання, наприклад, повідомлень, які забруднені якимись вірусними продуктами», – зазначив експерт.

Одна з потенційно вразливих мішеней для шкідливих комп`ютерних програм (у широкому сенсі теж «вірусів») – банківська система. Адже вся ця система, звичайно, комп’ютеризована, і чимало хакерів хотіли б поліпшити свій матеріальний стан, зламавши платіжну мережу.

Але, як запевняє економіст Олександр Жолудь, в Україні в цьому плані поки що не варто турбуватися. «На сьогоднішній день банківська система має власну мережу, в яку не можуть ввійти люди просто з bнтернету. І та внутрішня банківська мережа, якою керує Національний банк, є доволі закритою і не є під загрозою, наскільки мені відомо. Не було жодного випадку проникнення чи то якихось вірусів, чи то якихось злочинних успішних атак на цю мережу», – пояснив економіст.

Чорнобильська комп’ютерна катастрофа

Один із найвідоміших вірусів – «Чорнобиль». Його створив наприкінці 90-х років тайванський студент. Вірус потрапляв на комп’ютер і завмирав до 26 квітня. А коли наставала чергова річниця аварії на АЕС, він знищував інформацію на жорсткому диску і у деяких випадках змушував міняти мікросхеми і навіть материнську плату. Через нього вийшли з ладу понад 300 тисяч комп’ютерів у всьому світі.

У Кримінальному кодексі України є стаття 361 – «Незаконне втручання в роботу електронно-машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж».

Незаконне втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їхніх систем чи комп’ютерних мереж, що призвело до перекручення чи знищення комп’ютерної інформації або носіїв такої інформації, а також розповсюдження комп’ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в ці машини, системи чи комп’ютерні мережі й здатних спричинити перекручення або знищення комп’ютерної інформації чи носіїв такої інформації, – караються штрафом до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони заподіяли істотну шкоду або вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, – караються обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG