Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 13:59

Релігійні лідери Європи хочуть допомогти розквіту «арабської весни»


Брюссель – Європейські політики найвищого рівня у понеділок зустрілися для дискусій із лідерами християнських, єврейських, мусульманських та інших релігійних спільнот. Свобода віросповідань та роль духовних наставників у країнах, де відбуваються демократичні перетворення, – така головна тема цієї вже сьомої поспіль зустрічі, що відбулася у Єврокомісії.

Як громадяни Європейського Союзу, так і ті, що мешкають у державах-сусідах, мають об’єднуватися навколо демократичних цінностей, незалежно від того, якої вони національності чи віросповідання. Нинішня зустріч голів Єврокомісії, Європейської ради та Європарламенту з релігійними лідерами мала на меті визначити роль церков чи інших духовних об’єднань у демократичних трансформаціях, які нині переживають багато країн арабського світу. При цьому взяли до уваги різні аспекти: починаючи від боротьби з радикалізмом і тероризмом, і завершуючи політичними, соціальними та економічними аспектами революцій, що входять до поняття «арабська весна».

Зокрема, нещодавні напади на представників спільноти християн-коптів у Єгипті всіляко засуджувалися – як з боку релігійних, так і політичних лідерів.

«Ізольовані благословення – не привід для звинувачень церкви»

Європа, каже голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, має стати «лабораторією» та «натхненницею» для інших у тому, як жити у злагоді, повазі й толерантності.

«Те, як поважають права релігійних меншин у різних країнах Європи та за її межами, – це тест для гарантій поваги до всіх прав людини у правовій державі», – каже Баррозу.

Але ситуація з релігійними меншинами складна не лише у країнах Північної Африки. Журналістів цікавило, як бути з тим фактом, що православні священики ще не так давно – у дев’яностих – благословляли військо та командувача боснійських сербів Ратка Младича на криваві розправи над мусульманами?

Лідер грецької православної церкви у Франції Митрополит Гальський Еммануїл, коментуючи це твердження каже, що «війна на Балканах зовсім не була зосереджена на релігії».

«Релігією маніпулювали, а причина війни була суто політична, – каже владика Емануїл. – Ізольовані благословення не можуть бути причиною звинувачень всієї церкви. Ми підтримуємо встановлення миру, правосуддя та поваги до людських прав».

Тим часом, голова Європарламенту Єжи Бузек закликає духовних лідерів активніше долучитися до примирення, а також наводить приклад колишнього папи Івана Павла Другого, який наприкінці 80-их заохочував своїх земляків до повалення тоталітарного режиму радянської епохи.

Іслам і демократія

«Ми маємо відокремлення церков та релігійних спільнот від держави, – додає Єжи Бузек. – Це очевидно і дуже важливо. Але це має бути «дружнє відокремлення», бо церкви можуть всіляко допомагати та проповідувати найважливіші цінності людської гідності та права людини».

Тим часом, голова Європейської ради Герман Ван Ромпей каже, що «арабська весна» засвідчила: між ісламом та демократією немає жодних протиріч.

«Ми, європейці, мусимо допомогти та заохотити мусульманські спільноти Північної Африки та інших держав до позитивних процесів, включно зі свободою релігій та свободою національних меншин», – підтверджує і Великий муфтій Боснії-Герцоговини Мустафа Черич.

Чільний представник ісламу нагадує, що його релігія передбачає для немусульманських меншин п’ять свобод: право на життя, віросповідання, свободу, майно та гідність.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG