Доступність посилання

24 Вересень 2017, Київ 17:33

Літо-2011. Хто і як зможе відпочити в Україні?


Про можливості відпочинку на українських теренах Радіо Свобода розпитувало в Ігора Голубахи, голови Всеукраїнської асоціації туроператорів, і Андрія Шеніна, начальника управління туристичної політики Державної служби туризму і курортів України.


Частина перша


Частина друга

– 31 травня прогноз погоди такий: температура повітря в Україні перевищить 30 градусів тепла. З іншого боку, у Маріуполі запровадили заборону на купання на пляжах, також на вилов риби та продаж її на ринках. А в Іллічівську 110 тонн з мазутом і водоростями та понад 500 літрів нафтопродуктів зібрали МНСники.

Поруч з цими печальними даними, які принесли нам інформаційні агентства, є кращі повідомлення. Крим у 2011 році очікує прийняття понад двох мільйонів російських туристів.

І на всьому цьому фоні, панове, де цього року з першим днем літа будуть відпочивати українці? Чи має Державна служба туризму дані про це?

Андрій Шенін

Андрій Шенін: Зазвичай зазначені дані збираються, згідно зі статистикою агентур, уже після курортного сезону. Десь у вересні будуть зазначені дані. Однак прогнози цього року, я думаю, будуть більш-менш втішні, тому що люди збираються відпочивати, їдуть.

– Що кажуть туроператори?

Є певні тенденції на збільшення туристичного потоку внутрішнього туризму. Відпочинок, «тур вихідного дня», зараз стали дуже популярними
Ігор Голубаха: На сьогоднішній день я можу сказати, що люди будуть відпочивати. Є певні тенденції на збільшення туристичного потоку внутрішнього туризму. Це надає певний оптимізм для туроператорів регіональних. Це такий відпочинок, як «тур вихідного дня», які зараз стали дуже популярними.

Подорожують люди Україною, відпочивають, розпочинаючи зі східних кордонів нашої держави до західних кордонів. Так і кримський регіон, Одеса, безумовно Шацькі озера. Все це наділяє певним оптимізмом власників садиб, готелів.

Десь читала про те, що, за статистичними даними, українці більше полюбляють пляжний туризм. Наскільки це правда?

Ігор Голубаха

Ігор Голубаха: Якщо брати періоди курортних сезонів і ту статистику, якою володіють в тому числі і державні органи, управління галузі туризму, то переважна кількість українців дозволяє собі відпочивати на пляжах як українських, так і закордонних.

Але давайте не будемо забувати той прошарок туристів, які у більшості своїй навіть, буває, залишають поза межами державної звітності, а саме туристи, які подорожують «турами вихідного дня», деякі навіть не звертаючись до туроператорів, а сідаючи у потяги чи сідаючи у власні автомобілі, виїжджають відпочивати як за декілька десятків, так і за декілька сотень кілометрів. І все це все більше і більше набирає обертів у нас в Україні.

– Але не організованого туризму. Пан Голубаха вже кілька разів сказав про відпочинок, про «тури вихідного дня».

Натомість у європейських країнах, в країнах наших сусідів, навіть в Угорщині – там 27 фірм, туроператорів проводять «тури вихідного дня» в Україну лише на Закарпаття. Чи опікується держава цим питанням?

Андрій Шенін: Не можна сказати, чи опікується держава, чи не опікується. Ми усім туризмом опікуємося.

Я підтверджую, що дійсно, «тури вихідного дня» дуже популярні в останні роки стали. Тому що, по-перше, немає часу людям відпочивати. Якщо наступають свята, то вони вибирають такий проміжок часу цей короткий, тобто 2-4 дні, можуть собі дозволити іншу атмосферу, інше середовище від того місця, де вони постійно проживають.

Не можна сказати, що тільки неорганізований туризм. Дуже багато фірм пропонують тури за нормальну ціну, «тури вихідного дня», і в західну Україну, і в Одесу, і по Україні.

Ігор Голубаха: Нинішній розвиток туризму передбачає в тому числі і можливість для туристів не тільки українців, але й іноземців купувати тури і через інтернет, не звертаючись безпосередньо до туроператора. І все це є певним кроком у розвитку туризму, в тому числі і внутрішнього.

Дуже приємно те, що на сьогоднішній день держава більш серйозно почала ставитися до туризму. Туризм уже з підпорядкування Мінкультури передали у підпорядкування Міністерства інфраструктури. Створене нове агентство по туризму та курортах. Ми сподіваємося, що все це дасть певний імпульс для розвитку як інфраструктури, так і можливості для відпочинку наших туристів.

Давайте не будемо забувати те, що необов’язково кожного туриста водити за руку по країні. Людина може, спілкуючись, звертатися як на місцях, куди вона приїхала, обирати того чи іншого екскурсовода, так і використовувати аудіо навіть.

Але їх дуже, на жаль, мало. І тут виникає проблема якості сервісу, не тільки того, чи є можливість щось подивитися.

Далеко ходити не треба. У нас у бізнес-центрі, де розташоване приміщення «Радіо Свобода», є інформаційний туристичний центр. Випадково наші співробітники знайшли цей інформаційний центр. Хоча це центр міста, центр столиці – він призначений для того, щоб там було дуже багато людей.

Але як дізнатися про це?

Андрій Шенін: Я теж Вас підтримую, тому що ми самі нещодавно дізналися, що тут є інформаційно-туристичний центр. Я десь два тижні тому про це довідався і хотів подивитися, як вони працюють.

Справа в тому, що в інформаційному плані зараз, на жаль, ми дуже відстаємо від тих стандартів європейських і міжнародних в рекламуванні туризму. І в Києві, і в інших містах не достатньо інформаційно-туристичних центрів, не достатньо реклами, не достатньо реклами по Україні українських ресурсів, не достатньо закордоном.

Що можна сказати, якщо в цьому році державний бюджет передбачає лише 1,8 мільйона гривень на всі ці цілі 2011 року. І це перед початком 2012 роком, тобто перед «Євро-2012»!

А як взагалі виглядає популяризація туризму в Україні?

Андрій Шенін: В основному, проводяться міжнародні виставки внутрішньоукраїнські і міжнародні. Також ми сприяємо виданню буклетів. І також є реклама на бігбордах – запрошуємо в Україну: «Відпочивайте в Україні!»

– Але одним бігбордом ситий не будеш – точніше, інформаційного центру не знайдеш.

Великим поштовхом для внутрішнього туризму стало «Євро-2012». Більшість мерів тих міст, в яких будуть проводитися матчі євротурніру, дуже зацікавленими стали (на вимогу УЄФА) в розвитку своєї інфраструктури
Ігор Голубаха: На сьогоднішній день дуже великим поштовхом для внутрішнього туризму, для розуміння владними структурами України ролі і місця в українській економіці туризму стало «Євро-2012». Чому? Тому що більшість мерів тих міст, в яких будуть проводитися матчі євротурніру, дуже зацікавленими стали (на вимогу УЄФА) в розвитку своєї інфраструктури.

А коли міста почали будувати, залучати інвесторів, створювати робочі місця під засоби розміщення туристів, у них почати роїтися думки: що ж ми потім будемо робити з цією інфраструктурою?

На щастя, це вже стало таким поштовхом для того, щоб чиновники самі були зацікавлені у розвитку свого міста, у розвитку туристичної інфраструктури свого міста.

На сьогоднішній день я можу сказати, що Київ ухвалив рішення про розвиток міста до 2025 року як туристичного центру. І основою розвитку економіки міста буде туризм.

– А що ми до 2025 року покажемо туристам, якщо у нас нічого не залишиться? Я була минулого тижня в Будинку органної музики, і напроти будинку над історичним двоповерховим будинком надбудували ще 5 поверхів дуже чогось дивного.

Ігор Голубаха: Я сьогодні сам співпрацюю як експерт з тими групами іноземних спеціалістів, які працюють як по Києву, так і по Донецьку, по деяких інших містах, про які казав. І все більше й більше вимальовуються саме європейські підходи до створення і збереження інфраструктури.

Дай Боже, якщо ми це зробимо, якщо у нас почнуть хоча б у цих містах працювати закони, то я думаю, що певні успіхи у нас будуть.

Давайте послухаємо, що ми записали на вулицях Києва від людей, як вони планують цього року відпочивати.

Респондентка: У Десні вода краща для дитини. Я сама звідти. Там найкраще відпочивати.

Респондент: Одеса, Крим, Херсон. На машині. Зазвичай раніше відпочивав у Туреччині – дешево, сердито і добре. В Єгипті був, в Еміратах був. У Криму воно ніби добре, але порівняно з Туреччиною набагато дорожче і сервіс гірший.

Респондентка: У Києві будемо, тому що немає грошей. Нікуди не їдемо. У Гідропарк підемо.

Респондент: Вдома на дачі під Києвом. Мені треба працювати, дітей піднімати. Немає за що їхати.

Респондентка: Ще не знаю. Зазвичай Кацивелі (Крим), біля Форосу. Будинок відпочинку. Мені подобається в Україні. Я закордон їжджу в Європу, а на море – ні.

Респондент: На Азовському морі – Арабатська стрілка. Дуже хороші умови там. Це так, зі власного бажання. Своїм транспортом. Десь 15-20 днів. Дуже чудова там погода, море тепле. У Єгипті не був, закордоном не був.

Андрій Шенін: Так, більшість відпочиває в Україні. Не тому, що хочеться їхати у справах. У Туреччині, у Єгипті вже багато людей побували. Останнім часом тенденція – хочеться відпочивати у себе вдома. Однак люди кажуть, що сервіс не відповідає турецькому. Над цим працюємо.

Не тільки патріотичні бажання залишають людей відпочивати в Криму, але й фінансові проблеми, які після початку кризових явищ в українській економіці так і не скінчилися
Ігор Голубаха: Давайте будемо відверті. На сьогоднішній день не тільки якісь патріотичні бажання залишають людей відпочивати в Криму, але й фінансові проблеми, які, на жаль, після початку кризових явищ в українській економіці так і не скінчилися. І це, з одного боку, безумовно не радує. А з іншого боку, це підштовхує всі суб’єктів діяльності туристичної галузі до більш професійного ставлення до своєї роботи, в тому числі підвищення сервісу, підвищення якості послуг, що надаються.

Найбільшим регулятором підвищенням цього рівня якості буде створення і розширення конкуренції саме серед засобів розміщення як у Криму, так і в будь-якому куточку України.

– Улітку в Криму дуже багато людей. Там щільність населення чи щільність прибулих на квадратний метр надто висока. Незважаючи на те, що з інфраструктурою там не все гаразд, з якістю відпочинку не все гаразд, як я вже сказала, 2 мільйони російських туристів сподіваються на відпочинок у Криму.

Ми спілкувалися з радником-посланником Посольства Російської Федерації в Україні Всеволодом Лоскутовим, ось що він сказав:

Всеволод Лоскутов: Крим – це дійсно традиційне місце відпочинку багатьох росіян. Ті люди, які їдуть у Крим, у них уже є напрацьовані маршрути, напрацьовані зв’язки.

Ми сподіваємося, що курортна зона Криму буде розвитися, буде оновлюватися, буде більш сучасною з точки зору прийому людей, з точки зору організації відпочинку. Це буде сприяти тому, що ще більше росіян буде приїжджати у Крим.

Ми сподіваємося, як я вже сказав, що база курортна буде модернізуватися. Ми знаємо, що влада Криму займається цим. Так що ми хотіли б, щоб Крим вийшов на рівень кращих курортів світу.

– Російський турист, як кажуть росіяни, «по старінкє» їздить на відпочинок у Крим.

Збільшення потоку російських туристів до Криму викликана не стільки ностальгією, а припиненням антиреклами, яка була раніше на російському телебаченні
Ігор Голубаха: На сьогоднішній день збільшення потоку російських туристів до Криму викликана не стільки якоюсь ностальгією, а припиненням антиреклами, яка була раніше на російському телебаченні перед початком кожного сезону в Криму. Це по-перше.

А по-друге, тими великими планами, великими перетвореннями, які зараз відбуваються в Краснодарському краї. Це великі будівництва, які трошки відлякують росіян від відпочинку саме у Краснодарському краї. Росія ж готується, Ви ж знаєте, до Олімпійських ігор. Саме тому люди, які можуть і знають, що таке Крим, їдуть сюди відпочивати.

Андрій Шенін: Можна сказати, що відновлюється той потік, який раніше відпочивав. Вони десь 2-3 роки відпочивали у себе в країні або в Туреччині. Ви ж знаєте ситуацію, що у нас недружні відносини були з Росією.

– Кримчани так само, як і населення на Шацьких озерах, кажуть, що літній сезон годує їх фактично увесь рік. Через те кожен намагається зробити ціну якомога більшою з тим, щоб заробити собі на весь рік, бо немає роботи і так далі.

Наскільки відновлення курортної бази, яка трохи занапастилася в останні роки, є в планах?

Андрій Шенін: Справа в тому, що це буде залежати від інвестицій, які будуть вкладатися в санаторно-курортну галузь.

– Лише від інвестицій? Тому що керівник Єврокомісії в Україні сказав, що відрядили туди європейських експертів, які хочуть допомогти саме розібратися у тому, як усе це робити. І питання не лише в інвестиціях.

Напрацювання, які роками не приймаються як Верховною Радою, так і іншими структурами владними і не виконуються, на жаль, і стримують розвиток інфраструктури
Ігор Голубаха: Можна покладатися на певні поради, які дадуть європейські інспектори, але вони не збільшать термін теплої пори року.

По-друге, ті напрацювання, які є в нас, і які роками не приймаються як Верховною Радою, так і іншими структурами владними і не виконуються, на жаль, і стримують саме розвиток інфраструктури.

Ми вже на сьогоднішній день співпрацюємо з віце-прем’єром, з міністром інфраструктури, надали йому пропозиції, які будуть допомагати залучати інвестиції саме у розвиток туристичної інфраструктури. А це не тільки будівництво готелів, а це і ресторани, і музеї, і все, що ви тільки бачите. Це комфорт відпочинку.

Якщо ми його не створимо, то так і будемо сподіватися, що, як і в цьому році, трошки вплинули на збільшення потоку, в тому числі і ті негаразди, які відбулися в Єгипті, куди люди зараз не їдуть. На сьогоднішній день на збільшення потоку вплинуло збільшення цін на відпочинок у Туреччині десь на 30%.

Але якщо казати про залучення відпочивальників, про розвиток регіону кримського як цілорічного санаторного регіону, то тут має бути дуже багато складових, розпочинаючи від сприяння інвестору і закінчуючи навіть якимись маркетинговими ходами, якимись промоціями цього регіону по всьому світу. Якщо всі ці складові будуть працювати, то потім буде не 2, а 5 і 6 мільйонів.

– Від чого залежить, щоб усе це працювало? Це кадри? Це перевірка податкової інспекції, яка буде ходити по квартирах і перевіряти, чи є у них квартиранти?

Андрій Шенін: Я не думаю, що відразу податкову інспекцію треба залучати до цих справ.

– Я Вас провокую.

Андрій Шенін: Я розумію.

Справа в тому, що це треба належним чином виводити «з тіні», треба робити таку законодавчу базу, яка сприяла б тому, щоб усе це робити. Люди просто бояться. Бояться світити свої доходи, бояться світити те, що вони приймають туристів.

Я знаю, що в Криму діє своя власна постанова з надання послуг, з розміщення проживаючих. Вони платять певні податки, але все рівно навіть вони не наповнюють той бюджет, як сподіваються. І справа в тому, що треба це комплексно робити.

Зараз ідея розвивати західну частину Криму. Якщо буде узгодження всіх гілок влади у цьому питанні, тоді буде щось зроблено. Тому що ми увесь час кажемо, що є нормальні принципи, щоб зробити нормально, треба підвести комунікації, але ніхто нічого не робить. За рахунок держави комунікації роблять, потім здають в оренду ці ділянки, тоді будуються.

У нас такий же приклад є по «Євро-2012». І пану Ігорю теж пропонували ще на початку того, коли ми виграли «Євро-2012», щоб створити умови для залучення інвестицій. Але тільки в минулому році лише дещо було зроблено для того, щоб будувалися готелі.

Ігор Голубаха: Не спрацювало.

– Чому не спрацювало?

Ігор Голубаха: Тому що дуже мало часу залишилося.

Андрій Шенін: Так.

Ігор Голубаха: Можна і зараз надати пільги інвестору для «Євро-2012». Але коли збудувати готель?

– Давайте тоді вже будувати під Олімпіаду-2022.

Нам треба залучити інвестиції не ті, які зараз називаються «інвестиціями», а це гроші, які вкрадені з бюджету і виведені в Кіпр і під виглядом інвестицій заводяться в Україну
Ігор Голубаха: Нам не треба під щось будувати. Я закликаю до цього і наших парламентарів, і наших владних мужів, чиновників вищого рангу, починаючи з Президента, Прем’єра і закінчуючи віце-прем’єром: нам не треба під когось чи під щось підлаштовувати економіку чи галузь, нам треба створити умови для ринкових відносин, нам треба залучити інвестиції не ті, які зараз називаються «інвестиціями», а це гроші, які вкрадені з бюджету і виведені в Кіпр і під виглядом інвестицій заводяться в Україну.

Яким би було влучене гасло літа, відпочинку-2011?

Ігор Голубаха: Я б сказав: відпочивайте із задоволенням.

Андрій Шенін: Дійсно так.

– Хороше гасло. Головне, щоб були гроші, були можливості, була якість, яку б ви хотіли побачити.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG