Саме віднайдення скіфської пекторалі вчені називають дивом.
1971 року молодий тоді науковий співробітник Борис Мозолевський виявив унікальну нагрудну прикрасу в напіврозграбованому кургані, перед входом до центральної погребальної ями. Золота річ була прикрита землею.
Фахівці тоді визнали пектораль однією з пам’яток світової культури, і вивчають її досі.
Пектораль – календар?
Коштовний виріб складається з трьох ярусів: нижній – звірі, середній – квіти, верхній – люди. Дослідники трактують це як своєрідну модель скіфського світогляду. Розглядають прикрасу і як календар: верхній ярус може ілюструвати приготування до святкування нового року, який скіфи зустрічали навесні.
Історики дивуються, наскільки точно і детально зображені фігури звірів та людей – вирізьблено кожен м’яз, ворсинку, складочку одягу. Старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею Лариса Чурилова каже: це не просто жанрове зображення.
«Той, хто здійснював обряди, розумів значення цього предмету, цієї чудової парадної ритуальної прикраси скіфського царя. Тут представлений весь космос, обжитий світ. Це ритуали, обряди, пов’язані з Новим роком, який скіфи святкували ранньої весни», – каже Чурилова.
Скіфська прикраса грецького походження?
Вчені досі точно не знають, хто був автором прикраси – скіфський майстер чи давньогрецький ювелір. Історик Лариса Чурилова зазначає, що сучасна наука практично довела еллінське походження прикраси.
«Оцей класичний реалістичний стиль, пропорції, масштаби, вишуканість техніки, звичайно, говорять про античне походження. Ми знаємо, що подібні вироби виготовлялись в майстернях Пантікапея, столиці Боспорського царства, з якими були пов’язані тісними торговельними зв’язками скіфи. А у самих скіфів панував «звірячий стиль», – зауважує науковець.
Скільки ще таємниць і цінних знахідок приховують кургани Придніпров’я, напевно не знає ніхто. В останні десятиліття археологи відшукали там сотні артефактів, зокрема, і на землях Нікопольщини, яку вважають кладовищем скіфських царів. Тільки біля села Покровського, в районі якого знайшли свого часу пектораль, є кілька недосліджених курганів, розповідає директор місцевого краєзнавчого музею Лариса Гладкочук.
«Є ще недосліджені кургани, може, й скіфської доби. Були у нас «чорні» археологи, але люди їх прогнали», – зазначила музейниця.
Оригінал скіфської пекторалі зараз зберігають у Києві, у Музеї історичних коштовностей України, а в Дніпропетровському історичному музеї можна побачити її копію.
1971 року молодий тоді науковий співробітник Борис Мозолевський виявив унікальну нагрудну прикрасу в напіврозграбованому кургані, перед входом до центральної погребальної ями. Золота річ була прикрита землею.
Фахівці тоді визнали пектораль однією з пам’яток світової культури, і вивчають її досі.
Пектораль – календар?
Коштовний виріб складається з трьох ярусів: нижній – звірі, середній – квіти, верхній – люди. Дослідники трактують це як своєрідну модель скіфського світогляду. Розглядають прикрасу і як календар: верхній ярус може ілюструвати приготування до святкування нового року, який скіфи зустрічали навесні.
Історики дивуються, наскільки точно і детально зображені фігури звірів та людей – вирізьблено кожен м’яз, ворсинку, складочку одягу. Старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею Лариса Чурилова каже: це не просто жанрове зображення.
«Той, хто здійснював обряди, розумів значення цього предмету, цієї чудової парадної ритуальної прикраси скіфського царя. Тут представлений весь космос, обжитий світ. Це ритуали, обряди, пов’язані з Новим роком, який скіфи святкували ранньої весни», – каже Чурилова.
Скіфська прикраса грецького походження?
Вчені досі точно не знають, хто був автором прикраси – скіфський майстер чи давньогрецький ювелір. Історик Лариса Чурилова зазначає, що сучасна наука практично довела еллінське походження прикраси.
«Оцей класичний реалістичний стиль, пропорції, масштаби, вишуканість техніки, звичайно, говорять про античне походження. Ми знаємо, що подібні вироби виготовлялись в майстернях Пантікапея, столиці Боспорського царства, з якими були пов’язані тісними торговельними зв’язками скіфи. А у самих скіфів панував «звірячий стиль», – зауважує науковець.
Скільки ще таємниць і цінних знахідок приховують кургани Придніпров’я, напевно не знає ніхто. В останні десятиліття археологи відшукали там сотні артефактів, зокрема, і на землях Нікопольщини, яку вважають кладовищем скіфських царів. Тільки біля села Покровського, в районі якого знайшли свого часу пектораль, є кілька недосліджених курганів, розповідає директор місцевого краєзнавчого музею Лариса Гладкочук.
«Є ще недосліджені кургани, може, й скіфської доби. Були у нас «чорні» археологи, але люди їх прогнали», – зазначила музейниця.
Оригінал скіфської пекторалі зараз зберігають у Києві, у Музеї історичних коштовностей України, а в Дніпропетровському історичному музеї можна побачити її копію.
