Доступність посилання

ТОП новини

Свято Свободи: 20 років тому Радянська армія покинула Чехословаччину


Радянський танк у центрі Праги, 21 серпня 1968 року
Радянський танк у центрі Праги, 21 серпня 1968 року

Прага – 20 років тому, наприкінці червня 1991 року, останні поїзди з радянськими солдатами і військовою технікою покинули Чехословаччину, закінчилась окупація країни, яка тривала від серпня 1968-го. У Чехії ці дні відзначають як свято свободи, до якого чехи підготували велику і різноманітну програму.

20 років тому – 21 червня 1991 року – останній поїзд із вояками Радянської армії перетнув кордон тодішньої Чехословаччини. А 27 червня 1991-го з Чехословаччини виїхав останній радянський воєначальник – генерал Воробйов. Першого липня 1991 року перестав існувати Варшавський пакт, розпалась так звана мирна співдружність армій соціалістичних країн, саме та співдружність, яка на світанку 1 серпня 1968 року окупувала Чехословаччину.

Тільки протягом першого року окупації в Чехословаччині загинуло 108 людей, ще 300 були тяжко поранені. Чехи своїх загиблих знають поіменно, згадують їх, саме їхній пам’яті присвячений «Тиждень Свободи».

До відзначення 20-ліття свободи готувалась вся країна, розповів Радіо Свобода керівник програми Марек Воцел.

«У підготовці «Тижня свободи» з нами співпрацювали Військовий історичний інститут, а також Міністерство закордонних справ та Міністерство оборони Чехії, – зазначає він. – Нам багато допомогла і низка неприбуткових організацій, які займаються охороною прав людини в країнах, де панують тоталітарні режими. Зокрема, це організація «Громадянська Білорусь», Transparency International і Празька правозахисна організація «Людина у скруті». Сьогодні потрібно оприлюднювати правду, знати, наприклад, які фінансові збитки завдала країні окупаційна армія – це мільярди крон. Але значно більшими, ніж економічні, є збитки завдані суспільству, суспільній моралі і душам громадян тодішньої Чехословаччини».

Миролюбну Чехословаччину перетворили на військову базу

Тоді під гусеницями танків загинула мрія про «празьку весну», а миролюбну Чехословаччину протягом 23 років окупації Радянська армія перетворила на військову базу. В Чехословаччині дислокувалось 73 тисячі вояків і ще близько 40 тисяч членів їхніх родин, 1220 танків, дві з половиною тисячі транспортерів, понад 100 військових літаків і майже вдвічі більше гвинтокрилів.

Саме про ці події своєї історії згадують чехи на Святі свободи. В його програмі – міжнародна наукова конференція, виставки фотографій і документів, та найбільші торжества з нагоди 20-ліття відзначення кінця радянської окупації відбудуться в самому центрі Праги на Вацлавській площі.

«Це дводенна програма, яка складається з дебатів на теми, що стосуються історії окупації, а також нинішніх проблем життя, наприклад, диктаторських режимів у світі, – зазначає Марек Воцел. – Проведемо акцію «Чи хочете мене», в якій будемо з’ясовувати, хто ж хотів би мати у своїй країні диктатора. Тобто ми хочемо показати, що диктатора в себе не хоче ніхто, адже диктатори «кусаються», бо вони самотні, нервові й параноїдні. Звичайно, що торкнемося Білорусі, Куби, не зможемо не уникнути і Північної Кореї».

На «Свято свободи» до Праги повернувся і «Рожевий танк». Це танк, який у 1945 році був встановлений на тодішній площі Радянських танкістів у Празі на знак визволення Чехословаччини Радянською армією і стояв там до 1991 року, коли відомий чеський художник Давід Черни на знак миролюбної перемоги демократичної «оксамитної» революції розмалював його у рожевий колір. Зараз «Рожевий танк» є експонатом Військово- історичного музею поза Прагою, але до «Свята свободи» він плаватиме на великому понтоні посеред Праги по річці Влтаві.
  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG