Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 06:03

Київ – Українці, які живуть у селі, мають змогу самотужки створити собі робочі місця, запрошуючи до свого обійстя туристів. На цьому наголошують громадські організації з підтримки сільського та зеленого туризму на прикладі найбільш успішних екологічних садиб. Між тим, в Україні їх набагато менше, аніж в інших країнах Східної Європи. Фахівці пояснюють це недосконалістю законодавства та неврегульованим статусом землі. Радіо Свобода побувало в одній із найуспішніших садиб зеленого туризму в Україні.


Третина українців, за даними Держкомстату, мешкають у селі. Рівень безробіття тут вищий, аніж у містах, а коли й можна знайти роботу, то зарплатня – зовсім невисока. Проте ця ситуація не є безвихідною, запевняє мешканець села Петрушів Чернігівської області Микола Череп.

На початку 1990-х, повернувшись із армії, він зацікавився українською старовиною. Спершу довів до ладу батьківське обійстя, тоді купив ще декілька покинутих хат, і став облаштовувати їх у стилі доби козаччини. Нині це – популярний відпочинковий комплекс «Соколиний хутір». Микола створив його без інвестора – працею своєї родини.

Засновник Соколиного хутора Микола Череп дає урок фехтування
«Як створити таку садибу? Знайомий економіст порахував кошторис для створення садиби зеленого туризму – нарахував десь півтора мільйони гривень. Ми все робили своїми руками, і витратили сто тисяч гривень власних коштів. Перші п’ять років – ми не спали більше ніж одну-дві години на добу. Довелося бути будівельниками, ландшафтними дизайнерами, музейниками. – пригадує Микола Череп. – Зараз на моєму хуторі відбуваються семінари із зеленого туризму, приїздять і питають поради бізнесмени, які хочуть стильно облаштувати свою територію, та й просто охочі створити власну зелену садибу. Тут найперша порада: треба знати історію своєї землі, щоб розуміти, як її представити».

Приїхати – й відчути себе козаком

У своїй садибі Микола Череп створив музей оригінальної козацької зброї та народних ремесел, зону відпочинку в козацькому стилі та парк дерев’яних скульптур. Гості живуть в українських хатах, яким близько 200 років, реконструйованих до найменшої дрібниці, купаються в озері, вправляються зі зброєю та з кіньми, навчаються керувати козацьким човном.
Зона відпочинку Соколиного хутора


А діти можуть побавитися з традиційними українськими повітряними зміями та поспілкуватися з тваринами в невеличкому зоопарку. Дружина Миколи готує для туристів стародавні страви, його син, родичі та односельці – проводять військові театралізовані дійства.

Закон «не знає», як саме створювати екологічні садиби – посадовець

Постійні гості Соколиного хутора запевняють, що він нічим не поступається найкращим європейським екологічним садибам. Однак селяни не поспішають створювати свої «зелені» помешкання: в Ічнянському районі, де розташований хутір, лише один господар наважився на це. На заваді – не лише традиційна українська обережність до всього нового, але й хиби законодавства та неврегульований статус землі, пояснює керівник Головного управління Держкомзему в Чернігівській області В’ячеслав Швед.

Керівник управління Держкомзему Чернігівщини В'ячеслав Швед
«Закон «Про особисте селянське господарство» обмежує можливість займатися екотуризмом лише фізичними особами. Юридичним особам начебто дають таке право інші закони, але вони, маючи більше можливостей, ніж простий селянин, – фактично від цього усунуті. Друге: привабливі для туриста природні місця – переважно за межами населених пунктів. Але там, на землях селянського господарства, заборонено будувати будь-які споруди! Зміна цільового призначення землі – це дуже важкий і довгий процес».

Український зелений туризм – «доріс» до Європи

Такі проекти, як «Соколиний Хутір», популярні серед іноземців: кожен десятий відвідувач – з-за кордону. Це свідчить, що за 15 років розвитку екологічного сільського туризму в Україні він почав виходити на європейський рівень, вважає голова Спілки сприяння сільському та зеленому туризму Володимир Васильєв. За його словами, величезний потенціал українського села ще практично нерозкритий.

Керівник Спілки сприяння зеленому туризму Володимир Васильєв
«Ми бачимо осередки сільського туризму, зразки збереження культурної спадщини та організації відпочинку городян, що втомилися жити на асфальті. Такий досвід, який напрацювали в «Соколиному Хуторі», треба якнайактивніше доносити до сільського населення, до органів влади та бізнесу. Адже зелений туризм можна використати для розвитку села і покращення добробуту кожної родини», – наголошує очільник громадського руху.

Володимир Васильєв наводить підрахунки Спілки сприяння сільському та зеленому туризму, за якою в Україні нараховується понад шість мільйонів селянських садиб, із яких близько мільйона вже найближчим часом можна перетворити на об’єкти сільського туризму та місця відпочинку. Для цього експерт радить використати досвід інших країн Східної Європи, в яких розвиток сільських садиб є державною соціальною програмою.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG