Усі 5 років судові засідання у справі Шандора Кейпіро відбувалися за закритими дверима. І лише на початку травня цього року пройшло перше публічне слухання цієї справи. Відтак судові колегії збираються майже щомісяця.
Такі часті переноси правники мотивують слабким здоров’ям 97-річного Шандора Кейпіро. У суд його привозять в інвалідній колясці, він погано бачить і майже нічого не чує.
Останнього разу в судовій залі на підсудного чекали кілька молодих людей, які мали на своєму одягові велику зірку Давида. А дочка Шандора Кейпіро тримала у руках саморобний плакат із написом «Вбивці 97-річної людини».
Колишнього сотника угорської жандармерії звинувачують у тому, що в січні 1942 року він брав участь у масовому вбистві майже 2 тисяч євреїв, циган і сербів. Згідно з даними прокурора, Шандора Кейпіро вже двічі хотіли притягнути до судової відповідальності, але він щоразу ухилявся від неї.
Останній вирок виносився у 1948 році, коли в Угорщині при владі вже рік перебували комуністи. Але на той час Шандор Кейпіро переховувався в Австрії, а з 1950-их і до 1996 року він постійно жив в Аргентині.
Брак надійних доказів
Втім, поганий стан здоров’я підсудного – не єдина причина, через яку затягнувся цей суд. На публічних слуханнях справи Шандора Кейпіро його адвокат Жолт Зейтені постійно заявляє, що докази обвинувачення є дуже слабкими і що у вироці так званого народного суду Угорщини від 1948 року багато комуністичної ідеології і грубих правових порушень.
«Кримінально-процесуальні правила треба застосовувати за наявності всіх доказів, навіть якщо їм 100 років. Йдеться не тільки про сьогоднішні дні. На цьому наголошували ще у кримінальному кодексі королівської Угорщини 1890 років, де написано, що неприпустимо впливати на покази свідків або чинити на них тиск… Завдання прокурора полягає саме в тому, щоб довести, чи справді були дотримані ці принципи наприкінці сорокових років у справі мого підзахисного. Натомість, обвинувачення подає на стіл судді лише доказовий засіб, тому що, наприклад, протокол – це ще не доказ. Правдивий зміст цього документу ще треба встановити», – вважає адвокат Жолт Зейтені.
Він також переконаний, що на одного зі свідків того судового процесу комуністичні слідчі чинили фізичний і психологічний тиск. Однак проблема в тому, що через 60 років по тому, як відбувся суд, це дуже важко довести, каже юрист.
З іншого боку, пояснює Жолт Зейтені, за панівних у комуністичному суспільстві поглядів і законів людина, яку правомірно чи неправомірно звинувачували у воєнних злочинах, не мала права подавати апеляцію на вирок суду першої інстанції. На його думку, так звані показові народні суди лише підсилювали у людей бажання емігрувати за кордон.
Такі часті переноси правники мотивують слабким здоров’ям 97-річного Шандора Кейпіро. У суд його привозять в інвалідній колясці, він погано бачить і майже нічого не чує.
Останнього разу в судовій залі на підсудного чекали кілька молодих людей, які мали на своєму одягові велику зірку Давида. А дочка Шандора Кейпіро тримала у руках саморобний плакат із написом «Вбивці 97-річної людини».
Колишнього сотника угорської жандармерії звинувачують у тому, що в січні 1942 року він брав участь у масовому вбистві майже 2 тисяч євреїв, циган і сербів. Згідно з даними прокурора, Шандора Кейпіро вже двічі хотіли притягнути до судової відповідальності, але він щоразу ухилявся від неї.
Останній вирок виносився у 1948 році, коли в Угорщині при владі вже рік перебували комуністи. Але на той час Шандор Кейпіро переховувався в Австрії, а з 1950-их і до 1996 року він постійно жив в Аргентині.
Брак надійних доказів
Втім, поганий стан здоров’я підсудного – не єдина причина, через яку затягнувся цей суд. На публічних слуханнях справи Шандора Кейпіро його адвокат Жолт Зейтені постійно заявляє, що докази обвинувачення є дуже слабкими і що у вироці так званого народного суду Угорщини від 1948 року багато комуністичної ідеології і грубих правових порушень.
«Кримінально-процесуальні правила треба застосовувати за наявності всіх доказів, навіть якщо їм 100 років. Йдеться не тільки про сьогоднішні дні. На цьому наголошували ще у кримінальному кодексі королівської Угорщини 1890 років, де написано, що неприпустимо впливати на покази свідків або чинити на них тиск… Завдання прокурора полягає саме в тому, щоб довести, чи справді були дотримані ці принципи наприкінці сорокових років у справі мого підзахисного. Натомість, обвинувачення подає на стіл судді лише доказовий засіб, тому що, наприклад, протокол – це ще не доказ. Правдивий зміст цього документу ще треба встановити», – вважає адвокат Жолт Зейтені.
Він також переконаний, що на одного зі свідків того судового процесу комуністичні слідчі чинили фізичний і психологічний тиск. Однак проблема в тому, що через 60 років по тому, як відбувся суд, це дуже важко довести, каже юрист.
З іншого боку, пояснює Жолт Зейтені, за панівних у комуністичному суспільстві поглядів і законів людина, яку правомірно чи неправомірно звинувачували у воєнних злочинах, не мала права подавати апеляцію на вирок суду першої інстанції. На його думку, так звані показові народні суди лише підсилювали у людей бажання емігрувати за кордон.
