Таллінн як культурна столиця Європи у 2011 році пропонує його жителям та численним гостям різноманітну культурну програму.
За словами спеціаліста по зв’язках із громадськістю фонду «Таллінн-2011» Ольги Григор’євої, фестиваль української культури гармонічно вписується у палітру цікавих заходів програми культурної європейської столиці
«Культурна столиця Європи завжди ставила своїм завданням скласти різноманітну програму, яка цікавитиме різні національності та групи людей. Тому фестиваль української культури для нас є дуже важливим, оскільки у Таллінні живе багато представників української діаспори. Ось ми і запросили цей фестиваль до участі у нашій програмі», – сказала Радіо Свобода Ольга Григор’єва.
«Балтійська трембіта» скликає українців
Фестиваль «Балтійська трембіта» був започаткований українцями Литви, Латвії та Естонії у 1998 році. Вперше він відбувся у Вільнюсі, потім почергово в інших столицях країн Балтії. Цього року Таллінн приймає гостей 6-го фестивалю української культури.
Керівник Конгресу українців Естонії Віра Коник зауважила, що назва фестивалю символічна, оскільки трембіта – не лише музичний інструмент, але й засіб комунікації. Отже, «Балтійська трембіта» покликана об’єднувати українців регіону.
«Українці знають, що жителі Карпат через звуки трембіти скликали мешканців навколишніх гірських сіл на якість зібрання – свята, віча – або ж закликали до допомоги. Власне кажучи, звуки «Балтійської трембіти» скликають українців Балтії», – зазначила Віра Коник.
Цього року географія учасників фестивалю поширилася – у талліннській «Балтійській трембіті» беруть участь також українці з Фінляндії та російського Санкт-Петербурга.
У рамках святкування виступатимуть українські музичні колективи, пройдуть майстер-класи українських ремесел у центрі української культури, а також круглий стіл представників української діаспори Балтійського регіону.
Українці Естонії дуже сподівалися на участь у фестивалі та Днях моря, які цими днями проходять у Таллінні, козацької чайки «Спас», щоб ознайомити талліннців та гостей столиці Естонії з цим унікальним кораблем, побудованим за старовинним кресленням.
«В Естонії був і ще є значний інтерес до прибуття чайки, тому що на Талліннських днях моря буде присутній легендарний вітрильник «Крузенштерн», і козацька чайка «Спас» мала стояти поряд із ним. Я думаю, що, можливо, вона була б більш популярною, ніж «Крузенштерн» за кількістю відвідувачів і склала б конкуренцію. Але, на жаль, її не буде», – каже Віра Коник.
«Ноїв ковчег» для спасіння культур та людських цінностей
Однак українці Естонії в рамках фестивалю представлять гостям європейської столиці інший унікальний проект – «Ноїв ковчег», підтриманий «Фондом Таллінн-2011».
Міська влада Таллінна передала в оренду Українському культурному центрові одну зі старовинних веж Старого міста. Керівник проекту Анатолій Лютюк перетворив цю вежу на «Ноїв ковчег».
«Суть проекту полягає у тому, що в цьому ковчегу зберігають атрибути культур, які зникають. Використано біблійну притчу про те, як в Ноєвому ковчегу було врятовано все живе. В рамках проекту «Ноїв ковчег» також відкрита експозиція дерев’яних механічних іграшок, кожна з яких має свій філософський підтекст, пов’язаний із загальнолюдськими цінностями – цінністю любові, добра, лицарства», – розповіла Радіо Свобода керівник Конгресу українців Естонії Віра Коник.
За словами спеціаліста по зв’язках із громадськістю фонду «Таллінн-2011» Ольги Григор’євої, фестиваль української культури гармонічно вписується у палітру цікавих заходів програми культурної європейської столиці
«Культурна столиця Європи завжди ставила своїм завданням скласти різноманітну програму, яка цікавитиме різні національності та групи людей. Тому фестиваль української культури для нас є дуже важливим, оскільки у Таллінні живе багато представників української діаспори. Ось ми і запросили цей фестиваль до участі у нашій програмі», – сказала Радіо Свобода Ольга Григор’єва.
«Балтійська трембіта» скликає українців
Фестиваль «Балтійська трембіта» був започаткований українцями Литви, Латвії та Естонії у 1998 році. Вперше він відбувся у Вільнюсі, потім почергово в інших столицях країн Балтії. Цього року Таллінн приймає гостей 6-го фестивалю української культури.
Керівник Конгресу українців Естонії Віра Коник зауважила, що назва фестивалю символічна, оскільки трембіта – не лише музичний інструмент, але й засіб комунікації. Отже, «Балтійська трембіта» покликана об’єднувати українців регіону.
«Українці знають, що жителі Карпат через звуки трембіти скликали мешканців навколишніх гірських сіл на якість зібрання – свята, віча – або ж закликали до допомоги. Власне кажучи, звуки «Балтійської трембіти» скликають українців Балтії», – зазначила Віра Коник.
Цього року географія учасників фестивалю поширилася – у талліннській «Балтійській трембіті» беруть участь також українці з Фінляндії та російського Санкт-Петербурга.
У рамках святкування виступатимуть українські музичні колективи, пройдуть майстер-класи українських ремесел у центрі української культури, а також круглий стіл представників української діаспори Балтійського регіону.
Українці Естонії дуже сподівалися на участь у фестивалі та Днях моря, які цими днями проходять у Таллінні, козацької чайки «Спас», щоб ознайомити талліннців та гостей столиці Естонії з цим унікальним кораблем, побудованим за старовинним кресленням.
«В Естонії був і ще є значний інтерес до прибуття чайки, тому що на Талліннських днях моря буде присутній легендарний вітрильник «Крузенштерн», і козацька чайка «Спас» мала стояти поряд із ним. Я думаю, що, можливо, вона була б більш популярною, ніж «Крузенштерн» за кількістю відвідувачів і склала б конкуренцію. Але, на жаль, її не буде», – каже Віра Коник.
«Ноїв ковчег» для спасіння культур та людських цінностей
Однак українці Естонії в рамках фестивалю представлять гостям європейської столиці інший унікальний проект – «Ноїв ковчег», підтриманий «Фондом Таллінн-2011».
Міська влада Таллінна передала в оренду Українському культурному центрові одну зі старовинних веж Старого міста. Керівник проекту Анатолій Лютюк перетворив цю вежу на «Ноїв ковчег».
«Суть проекту полягає у тому, що в цьому ковчегу зберігають атрибути культур, які зникають. Використано біблійну притчу про те, як в Ноєвому ковчегу було врятовано все живе. В рамках проекту «Ноїв ковчег» також відкрита експозиція дерев’яних механічних іграшок, кожна з яких має свій філософський підтекст, пов’язаний із загальнолюдськими цінностями – цінністю любові, добра, лицарства», – розповіла Радіо Свобода керівник Конгресу українців Естонії Віра Коник.
