«Нью-Йорк Таймз» починає матеріал про роботів з простої механічної операції одного із відомих американських робототехніків, Родні Брукса, який під час розмови дістає з кишені дрібну монету, граючись нею між пальцями руки. Ця операція навряд чи потребує якихось інтелектуальних зусиль. Але,як каже Брукс, навчити робота зробити з монеткою так само – набагато складніша проблема, аніж для дослідників з «Ай-Бі-Ем» у галузі штучного інтелекту під час тріумфу їхньої системи штучного інтелекту «Вотсон» у відомій телевікторині “Jeopardy!”. Хоча роботи й досягли багатьох успіхів у виробництві, де завданням їхнім є повторювати механічні операції, вони все ще страшенно далекі від вміння людей, які неперевершені у маніпулюванні речами та їхньому переміщенні у просторі. Проектування роботів, які б копіювали основні вміння людини у рухах і чутливості, було б революційним. Це допомогло б і в піклуванні про літніх, і в поверненні з-за кордону до США виробничих процесів американських фірм, але вже зі значно меншою кількістю працівників. Фахівець у галузі робототехніки з американської Силіконової долини Ґері Брадскі каже, що «всі проблеми, які стосуються відтворення біологічних властивостей на кшталт відчуттів, дотику, планування чи розуміння, виявляється, фундаментальним чином важко подолати». Найбільше уваги і коштів в США приділяють розвиткові робототехніки саме в галузі оборони. Але тут існує ще маса складних проблем. І головна перешкода у створенні роботів, так само гнучких в механічних операціях, як і людина, пролягає у труднощах програмування, насамперед, всього комплексу відчуттів, дотику, хапання, просторового переміщення. Над цим і б’ються тепер фахівці, але попереду ще маса чорнової роботи, на кшталт, якою «чутливою» шкірою обгорнути, наприклад, механічні пальці роботів…
Інша американська газета, «Вашингтон Пост», інформує, як у трьох селах Танзанії вчені впродовж експерименту заманюють за допомогою смердючих шкарпеток малярійних комарів у пастку, де їх труять отрутою, і ті здихають. У польових експериментах смердючих шкарпеток в Танзанії беруть участь фахівці Лондонської школи гігієни і тропічної медицини. Шкарпетки із запахом людського поту (на основі молочної кислоти, аміаку, пропіонової кислоти) приваблюють малярійних комарів навіть більше, аніж людське тіло. Проблема варта затрат, адже щорічно в світі малярія косить до мільйона людей, переважно дітей. Нові пастки планують ставити від 20 до 130 на кожну тисячу людей населення в регіонах підвищеної небезпеки малярії. Звичні засоби боротьби з носіями малярії, такі, як відганяння комарів інсектицидами, не дає бажаного ефекту у боротьбі з цією смертельною недугою.
Лондонська «Дейлі Мейл» публікує заяву британських медиків про те, що ризик зневоднювання організму – це міф. За традиційним поглядом, яка переважає до сьогодні, пити просту воду варто для профілактики хвороб нирок і проти ожиріння. Традиційно медики радять пити на добу понад літр простої води. Але лікар із Глазго Марґарет МакКартні стверджує, що поради вживати по 6–8 склянок води на добу – «не просто безглуздя, а спростоване безглуздя». Цей лікар каже, що корисні властивості простої води часто перебільшують «зацікавлені організації», такі, як виробники води. Нові дослідження показують, каже вона, що не варто пити, коли не хочеться. Як попереджає та ж МакКартні, є, зокрема, небезпека розвитку рідкісної і потенційно смертельної хвороби – гіпонатремії, яка може призводити до набряку мозку. Американський фахівець Стенлі Ґолдфарб також каже, що гіпотеза про користь води для уникнення ожиріння також не підтверджується. Ось і маєте, а тим часом у минулому році лише британці випили понад 2 мільярди літрів води з пляшок, але все одно ще більше чаю і пива (втричі і вп’ятеро).
Інша американська газета, «Вашингтон Пост», інформує, як у трьох селах Танзанії вчені впродовж експерименту заманюють за допомогою смердючих шкарпеток малярійних комарів у пастку, де їх труять отрутою, і ті здихають. У польових експериментах смердючих шкарпеток в Танзанії беруть участь фахівці Лондонської школи гігієни і тропічної медицини. Шкарпетки із запахом людського поту (на основі молочної кислоти, аміаку, пропіонової кислоти) приваблюють малярійних комарів навіть більше, аніж людське тіло. Проблема варта затрат, адже щорічно в світі малярія косить до мільйона людей, переважно дітей. Нові пастки планують ставити від 20 до 130 на кожну тисячу людей населення в регіонах підвищеної небезпеки малярії. Звичні засоби боротьби з носіями малярії, такі, як відганяння комарів інсектицидами, не дає бажаного ефекту у боротьбі з цією смертельною недугою.
Лондонська «Дейлі Мейл» публікує заяву британських медиків про те, що ризик зневоднювання організму – це міф. За традиційним поглядом, яка переважає до сьогодні, пити просту воду варто для профілактики хвороб нирок і проти ожиріння. Традиційно медики радять пити на добу понад літр простої води. Але лікар із Глазго Марґарет МакКартні стверджує, що поради вживати по 6–8 склянок води на добу – «не просто безглуздя, а спростоване безглуздя». Цей лікар каже, що корисні властивості простої води часто перебільшують «зацікавлені організації», такі, як виробники води. Нові дослідження показують, каже вона, що не варто пити, коли не хочеться. Як попереджає та ж МакКартні, є, зокрема, небезпека розвитку рідкісної і потенційно смертельної хвороби – гіпонатремії, яка може призводити до набряку мозку. Американський фахівець Стенлі Ґолдфарб також каже, що гіпотеза про користь води для уникнення ожиріння також не підтверджується. Ось і маєте, а тим часом у минулому році лише британці випили понад 2 мільярди літрів води з пляшок, але все одно ще більше чаю і пива (втричі і вп’ятеро).
