Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 22:16
Затримання в Австрії колишнього полковника КДБ і командира групи «Альфа» Михайла Головатова (його випустили менш, ніж через 24 години і він відразу ж відбув до Москви) призвело до справжнього дипломатичного конфлікту між Литвою і Австрією, двома членами Європейського Союзу.

У Вільнюсі дивуються, чому у Відні не прислухалися до литовських прохань і не видали Литві основного підозрюваного у справі про штурм вільнюського телецентру в січні 1991 року.

У Відні відзначають, що наданих литовською стороною доказів було явно недостатньо. Але суть навіть не в конфлікті між Литвою і Австрією. Суть в тому, як змінилася Росія за ці двадцять років.

У 1991 році ніхто в Росії не сумнівався, що командир «Альфи», який послав своїх бійців на штурм телевізійного центру, чинить злочин, як, втім, і командири ОМОНу у Вільнюсі та Ризі. Їх теж використовували для дестабілізації ситуації в балтійських країнах, що заявили про свою незалежність і незаконність радянської окупації. Диригував цими провокаціями союзний центр. А президент Росії Борис Єльцин у непростий для балтійських країн момент підтримав їх і навіть особисто відправився в неспокійний регіон. На вулиці Москви для участі в демонстраціях на підтримку вільної Литви виходили сотні тисяч людей. Можливо, саме тому після краху імперії командир і бійці ризького ОМОНу сховалися від справедливого вироку не в Росії Єльцина, а в Придністров'ї Смирнова, на території одного з останніх анклавів авторитаризму.

Такі, як Головатов, залягли на дно. Якби не прагнення чекіста їздити до Європи, про нього б і не згадали. При цьому в Росії зловтішаються й кажуть про поразку Литви. Але ж це ніякa не поразка Литви, ця поразка Росії.

При штурмі телецентру загинули невинні люди. Питання навіть не в тому, що Головатов повинен відповідати за їхню смерть. Він може виявитися не винуватцем, а свідком. Сказати, хто віддавав накази в ту страшну ніч, коли весь Радянський Союз чекав штурму литовського парламенту. Пояснити, які були наміри нападників після штурму, чому акція з повалення влади захлинулася. Це важливо і для пам'яті полеглих, і для історії. Але для сучасної Росії Головатов – герой, а не свідок. І вже тому більше не злочинець.

Єдиний позитивний висновок з усієї цієї історії: Головатов до Європи більше не збереться. Його віза анульована, про міжнародний ордер на арешт знають всі посольства.

Втім, тепер полковник може їздити відпочивати до Києва – у нас таких не затримують.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG