Доступність посилання

22 Вересень 2017, Київ 20:55

300 сімейних лікарів працюватимуть у Києві до кінця року. Про це заявляють у Київській міській державній адміністрації. Влада проводить експеримент у галузі реформування медицини, тож у Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях та у Києві вже відкрито амбулаторії сімейного лікаря. Однак галузі катастрофічно не вистачає кадрів. І коштів на первинну, тобто поліклінічну, допомогу, навіть у столиці виділяють недостатньо, стверджують фахівці.

У Києві вже працює 16 сімейних поліклінік, до кінця року планують відкрити ще 70. Однак коштів на сферу первинної допомоги виділяють недостатньо – всього 10% від загального київського бюджету медицини, говорить начальник Головного управління охорони здоров’я КМДА Віталій Мохорєв.

«10% – це дуже незначна цифра для того, щоб проводити відповідну профілактику, грамотне виявлення захворювань на ранній стадії. Світовий досвід свідчить про те, що на первинну медико-санітарну допомогу в цілому має виділятися 30-40% від бюджету медицини. Чим більше коштів ми вкладемо в нашу первинну допомогу, тим менше доведеться вкладати у значно дорожчі вторинну і третинну допомоги», – поінформував Віталій Мохорєв.

За його словами, в районах, де працюють сімейні поліклініки, за час роботи зменшилась кількість викликів швидкої допомоги і зросла кількість пацієнтів, задоволених первинною медичною допомогою.

Сімейним амбулаторіям не вистачає сучасного обладнання

Сімейна поліклініка «Русанівка» у Києві створена на базі звичайної і працює уже понад рік. Медиків просто перекваліфікували із терапевтів на сімейних лікарів.

Вони вже почали працювати за західними стандартами, але їм не вистачає сучасного обладнання, розповіла сімейний лікар «Русанівки» Олена Миколаївна.

«Щоб лікарі краще працювали, треба модернізувати комп’ютерне забезпечення. Наші хворі спочатку люблять бігти до спеціалістів вузького профілю. Але зараз вони починають розуміти, хто такий сімейний лікар. Добре те, що лікар контролює хворих, контролює сім’ю і може попередити хворобу», – зазначила лікар.

Щодня кожен сімейний лікар амбулаторії приймає близько 40 пацієнтів. У літній час ця цифра дещо зменшується.

Пацієнти не бачать великої різниці між дільничними терапевтами та сімейними лікарями. Тож у цю поліклініку ходять просто за звичкою і тому, що довіряють медикам, яких знають роками.

Стоячи у черзі, пані Людмила, одна із пацієнток, розповіла, яким, на її думку, повинен бути сімейний лікар. «Сімейний лікар – це дуже добре і позитивно. Але як все це буде діяти у нашому житті, ще не зрозуміло. Бо сімейний лікар повинен починати слідкувати від вагітності матері, консультувати новонароджених, підлітків і дорослих аж до старості», – каже жінка.

Метою первинної допомоги є профілактика та виявлення хвороб на ранніх стадіях. За словами працівників поліклініки, зараз лікарям ще важко працювати на випередження хвороб, адже українці звертаються до фахівця, коли вже просто не існує іншого вибору. Це і ускладнює роботу сімейних лікарів.

У державні сімейні амбулаторії залучатимуть і приватних лікарів

Ще однієї проблемою галузі первинної медицини є нестача кадрів. Тому в Міністерстві охорони здоров’я планують залучати приватних лікарів у державні сімейні амбулаторії. Їм буде надаватися фінансування відповідно до кількості людей, яку вони обслуговують, пояснив у ефірі Радіо Свобода Олександр Толстанов, заступник міністра охорони здоров’я України.

«Є можливість у державі використовувати приватно-практикуючого сімейного лікаря, який за державний кошт буде опікуватися вашим здоров’ям. Держава підписує з ним угоду. Будуть прописані правові відносини між державою і приватним практикуючим лікарем. Тут система зміниться, як пісочний годинник, до навпаки. Розроблена система оцінки якості (це центральний орган розробляє, тобто МОЗ) і система стимулювання такого лікаря – чим менше він направить далі на другий рівень, тим краще він буде зацікавлений, тому що сума грошей буде видана йому», – зазначив Олександр Толстанов.

Забезпечити галузь молодими кадрами

80% звернень пацієнтів по первинну допомогу можуть бути забезпечені на рівні сімейного лікаря. І в країнах Європи, де таких фахівців близько половини, так і відбувається.

В Україні ж сімейних лікарів – не більше від 5%, а програма підготовки таких фахівців загальної практики не відповідає вимогам часу, впевнений колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук.

«У нас післядипломна підготовка – в основному півтора року. Звісна річ, за півтора року людина нічого не освоїть у своїй спеціальності. Треба переходити на програми підготовки, які є за кордоном – мінімум 3–5 років. Якби ми зробили акцент на спеціалізацію (сімейну медицину чи вузькі профілі) у п’ятий і шостий роки навчання, тоді б ми мали ще 3 роки післядипломної підготовки. І загалом було б 5 років підготовки сімейного лікаря», – наголошує Микола Поліщук.

Щоб забезпечити галузь спеціалістами, у Києві вирішили залучити молодих фахівців. За кошти місцевого бюджету буде навчатися майже сотня студентів Національного медичного університету імені Олександра Богомольця – за умови, що після отримання диплому вони пропрацюють в первинній медицині не менше 5 років. Загалом на цю програму столична влада виділяє майже 8 мільйонів гривень.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG