За тридцять років розкопок поселення Тальянки історики дослідили його приблизну площу і планування, а також отримали приблизне уявлення про побут тамтешніх «напівкочових землеробів», говорить керівник експедиції Володимир Круц. Цьому, зокрема, й присвячена низка доповідей конференції, на яку з’їхалися представники різних країн, зокрема, Молдови, де також є поселення того ж періоду, що й трипільські, додає археолог. Хоча, за його словами, і досі серед фахівців точаться суперечки щодо деяких аспектів життя трипільців: чи спалювали вони житла, коли переселялися; для чого служили ті чи інші предмети.
Історики реконструювали трипільське житло
«Поруч є поселення Доброводи, Тальянки і ще одне, десь через десять кілометрів на схід – Майданецьке – це все місця переселення однієї групи, – зауважує Володимир Круц. – Кожне поселення існувало десь приблизно п’ятдесят років, тобто два покоління, а потім його переносили на нове місце».
Там досі тривають розкопки. В основному їх проводять студенти київських та уманських вишів у рамках літньої практики. Про те, що ж розкопали цього року, розповідає студентка Марія Закалюжна: «На цьому розкопі знайшли уламок жіночого тулуба – статуетки. Тут також можна знайти різні кубки, амфори. Одна дівчина знайшла амулет».
Археологи змушені шукати закордонні гранти
Чимало із знайдених предметів тепер перебувають в експозиції музею у Легедзиному, зауважує Олексій Корвін-Піотровський, вчений секретар Інституту археології Національної академії наук України. Музей досі стоїть недобудований, хоча всередині уже діють виставки. Утримання Легедзинського музею та самі розкопки відбуваються коштами меценатів: на музей державні дотації припинилися близько трьох років тому. А у Тальянках уже десять років як «копають» за гроші американського фонду, зазначає археолог.
Експонати музею у Легедзиному
«Практично сьогодні інших розкопок трипільських поселень немає, тому що немає фінансування державного», – говорить Корвін-Піотровський
Поки Інститут археології шукає кошти на дослідження, неподалік орудують «чорні археологи», додає він. За його словами, у 2003 році під час чергової археологічної конференції на розкопках позникали майже всі знахідки – тепер більше уваги доводиться приділяти охороні.
«Поруч є поселення Доброводи, Тальянки і ще одне, десь через десять кілометрів на схід – Майданецьке – це все місця переселення однієї групи, – зауважує Володимир Круц. – Кожне поселення існувало десь приблизно п’ятдесят років, тобто два покоління, а потім його переносили на нове місце».
Там досі тривають розкопки. В основному їх проводять студенти київських та уманських вишів у рамках літньої практики. Про те, що ж розкопали цього року, розповідає студентка Марія Закалюжна: «На цьому розкопі знайшли уламок жіночого тулуба – статуетки. Тут також можна знайти різні кубки, амфори. Одна дівчина знайшла амулет».
Археологи змушені шукати закордонні гранти
Чимало із знайдених предметів тепер перебувають в експозиції музею у Легедзиному, зауважує Олексій Корвін-Піотровський, вчений секретар Інституту археології Національної академії наук України. Музей досі стоїть недобудований, хоча всередині уже діють виставки. Утримання Легедзинського музею та самі розкопки відбуваються коштами меценатів: на музей державні дотації припинилися близько трьох років тому. А у Тальянках уже десять років як «копають» за гроші американського фонду, зазначає археолог.
«Практично сьогодні інших розкопок трипільських поселень немає, тому що немає фінансування державного», – говорить Корвін-Піотровський
Поки Інститут археології шукає кошти на дослідження, неподалік орудують «чорні археологи», додає він. За його словами, у 2003 році під час чергової археологічної конференції на розкопках позникали майже всі знахідки – тепер більше уваги доводиться приділяти охороні.
