Доступність посилання

24 Вересень 2017, Київ 17:33

За Австрії Шашкевича вшановували більш гідно, аніж сьогодні


Отець Маркіян Шашкевич

Львів – 2011 рік на Львівщині проголошений роком автора першого україномовного альманаху «Русалка Дністровая», отця Маркіяна Шашкевича. 6 листопада – 200 - ліття від дня народження поета і публіциста. Однак досі не оприлюднена офіційна програма відзначення ювілейного року, а у шкільній програмі відсутні твори Маркіяна Шашкевича.

За австро-угорського панування, у 1911 році, у Львові дуже гідно вшанували 100-ліття від дня народження українського діяча Маркіяна Шашкевича. У Центральному Державному історичному архіві у Львові зберігаються численні матеріали про Маркіяна Шашкевича: метрика про народження, листи, документи організації «Просвіта» та Наукового товариства імені Шевченка. А це протоколи засідань про відзначення 100-літнього ювілею поета, де викладена широка програма заходів у Львові та по селах,а також є й публікації у тодішній пресі про встановлення меморіальних таблиць на честь Шашкевича, зокрема й на Святоюрському соборі.

На горі Білій, неподалік села Підлісся, в якому 6 листопада 1811 року в священичій родині народився Маркіян Шашкевич, українці встановили хрест. За 20 тисяч злотих вони викупили землю у поляка Яблонського. А ще планували збудувати церкву, будинок «Просвіти» і табір для вишколу молоді. Втім Перша Світова війна завадила зреалізувати ці плани.

На державному рівні про Шашкевича забули

Сто літ минуло від попереднього відзначення ювілею отця Маркіяна Шашкевича і донині ці задуми так і не вдалося втілити. Навіть дороги не збудовано до садиби Шашкевича на Золочівщині.

На державному рівні досить мало робиться для відзначення пам’яті видатного поета і діяча Маркіяна Шашкевича, зауважив Радіо Свобода історик, шашкевичознавець Феодосій Стеблій. Верховна Рада тільки після кількох спроб ухвалила рішення про відзначення 200- річного ювілею Шашкевича на державному рівні, але загалом Уряд ігнорує звернення, які надійшли з Львівщини. Одне з них стосувалось прохання повернути у шкільну програму твори Шашкевича.

« Колись поезію «Хмельницького обступлення Львова» ми вивчали у школі. Пізніше вона десь зникла з програми. Це слід повернути у програму, бо твори мають патріотичну спрямованість. У 1836 році вийшла перша україномовна читанка Шашкевича, дуже цікава. Її товариство «Рідна школа» перевидало, але невеликим тиражем», – розповів науковець.

З семінарії Шашкевича виключили за дисципліну і «вільнодумство»

32 роки прожив Маркіян Шашкевич. Як тільки його не називали – апостол живого слова, будитель народу, перший реформатор життя духового, перший будитель галицької Русі, народно-національний робітник у руській справі. І лише із цих характеристик можна оцінити багатогранне життя і діяльність священика, поета,публіциста, перекладача і автора «Русалки Дністрової». З 1829 року Шашкевич навчався у Львівській духовній семінарії.

Є ще один цікавий документ, який характеризує отця: протокол духовної семінарії 1830 року у справі порушення дисципліни семінаристів, серед яких є й Маркіян Шашкевич. Через рік його виключили з семінарії за порушення режиму і «вільнодумство». Батько був вельми розгніваний на сина. Але після його смерті Шашкевич закінчив семінарію . Він був одним із перших священиків, хто виголосив проповідь українською мовою, організував літературно-просвітницький гурток «Руська трійця», який видав у 1837 році альманах «Русалка Дністровая». А це дало поштовх до розвитку нової української літератури.

Церемонія перепоховання стала демонстрацією українства

Отець Маркіян Шашкевич помер 7 червня 1843 року від туберкульозу. Він прожив усе життя у злиднях. Поховали його у селі Новосілки, а у 1893 році останки Маркіяна Шашкевича з великими почестями перевезли у Львів на Личаківський цвинтар. Церемонія перепоховання стала справжньою демонстрацією українства у тодішній Австро-Угорській імперії, зазначають дослідники.

Не збереглось жодного прижиттєвого портрета Шашкевича. Втім залишились усні описи його сучасників і за ними та фотографіями сина Володимира намалював портрет Шашкевича спершу Микола Івасюк , а на столітній ювілей – художник Іван Труш.

До 200-літного ювілею Маркіяна Шашкевича в Центральному Державному історичному архіві у Львові готують виставку документів. Шашкевичівська комісія у Львові ініціює встановлення пам’ятника поетові на горі Білій.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG