Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 02:20

Луганськ – Події 7 серпня на київському стадіоні ім. Лобановського укотре засвідчили, що в Україні триває боротьба двох ідеологій – «радянського інтернаціоналізму» та українського націоналізму. При цьому апологети першої ідеології називають своїх опонентів не інакше як фашистами та екстремістами і не вважають українців державотворчою нацією . Українська влада сьогодні виступає на боці «інтернаціоналістів».

Молоді в усьому світі притаманний певний радикалізм у порівнянні з представниками людей середнього й похилого віку. В Україні ці відмінності спостерігалися й під час студентського голодування в Києві 1990 року, і під час знищення пам’ятника кривавому диктаторові Сталіну в Запоріжжі наприкінці січня цього року. Прояви цього молодіжного радикалізму, як правило, посилюються разом із занепадом стандартів демократії у тій чи іншій країні.

Час президентського правління Януковича підтверджує це вельми промовисто. Не встигли вщухнути пристрасті щодо так званої запорізької справи, як вибухнула нова – цього разу знову київська.

Це не був екстремізм у його чистому вигляді

Що ж насправді сталося 7 серпня на київському стадіоні ім. Валерія Лобановського під час матчу між «Динамо» та «Карпатами»?

Як відомо, провладна судова система в Україні вперто й послідовно не визнає національних героїв українців – Степана Бандеру та Романа Шухевича – героями всієї України. Погодьтеся, що вже тільки в цьому факті є певне приниження представників титульної нації нашої країни.

На моє глибоке переконання, режим Януковича робить це зовсім не з тих самих причин, що й режим кремлівський. Партії регіонів, як засвідчила «газова справа» Юлії Тимошенко, не дуже потрібне відродження Російської імперії в її колишніх кордонах. Але цій партії ще більш не потрібна чітка ідеологія середнього та малого бізнесу, на представників яких і спирається у своєму чистому вигляді український націоналізм із його світочем Бандерою та військовим захисником Шухевичем.

Так чи інакше, але львівська молодь, яку уособлювали вболівальники «Карпат», вирішила продемонструвати антиукраїнській за своєю суттю київській владі свою громадянську позицію і вивісила на тій грі в Києві прапори з портретами національних героїв України.

Це дуже не сподобалося одному з водіїв ФК «Динамо» – Андрієві Саламатову, який почувається на стадіоні, судячи з відео, справжнім господарем.

Маючи до того ж міцну статуру, Саламатов самотужки зірвав ті прапори, за що й був миттєво покараний і львівськими, і київськими фанатами.

І не треба дивуватися з того, що київська молодь в цій ситуації підтримала львівську. Бо ідеологія українського націоналізму має поширення не тільки в Києві, але й у, здавалося б, проросійському Луганську. Для тих, хто сумнівається в цьому, раджу завітати на луганський стадіон «Авангард» (ходять уперті чутки, що там ось-ось поновляться ігри Прем’єр-ліги) та послухати, що і якою мовою скандують там під час матчів фанати «Зорі»).

Немає, до того ж, сумнівів у тому, що так само вчинила б із «саламатовими» на стадіоні французька молодь, якщо б вони зірвали прапор із зображенням де Голля, російська помстилася б за Путіна, а єврейська – за Бен Ґуріона. Інша справа, що в Росії, Ізраїлі та Франції така ситуація у принципі неможлива, тому що там, як і всюди у світі, на відміну від України, права титульної нації давно і надійно захищені державою. Так що той український інцидент – прямий наслідок політики «інтернаціоналізму», яку втілює в життя уряд Януковича. Доказом цього є той факт, що всі телеканали України у своїх матеріалах на цю тему взяли бік Саламатова.

«Покращення життя вже сьогодні» відчувають на собі хіба що корумповані провладні чиновники вищого рангу та злодії у законі. Тому на матчі в Києві кілька тисяч молодих уболівальників «Динамо» вирішили продемонструвати свою громадянську позицію з цього приводу. Тим більше, що на площах і вулицях рідного міста вони такої можливості сьогодні, при абсолютній владі Януковича, практично позбавлені.

І досі це скандування є топ-новиною у моєму місті, яке вважається ніби однією з вотчин Партії регіонів. Ті з луганців, хто має у себе вдома інтернет, стали дуже популярними людьми серед своїх земляків, які напрошуються до них у гості задля того, щоб на власні очі побачити та на власні вуха почути, як київські хлопці гучно визначають сексуальну орієнтацію президента, який ладен заощаджувати на чому й на кому завгодно, окрім себе, коханого. І щось уже не чути голосів луганців, які б стали на захист ними ж обраного президента. А це вже гарантія того, що ані за Януковича, ані за Партію регіонів луганці не віддадуть ніколи більше половини своїх голосів. Це ж уже, своєю чергою, не гарантує синьо-білої перемоги на виборах у загальноукраїнському вимірі.

Товариш не зовсім розуміє

Що ж до реакції президента «Динамо» Ігоря Суркіса на події 7 серпня, то вона зайвий раз засвідчила, що той, незважаючи на свої статки, і досі залишається типовим представником совкової, пострадянської України. Так, у своєму інтерв’ю одному з вітчизняних інтернет-видань Ігор Михайлович рішуче засудив дії київських уболівальників і пообіцяв боротися з подібними проявами екстремізму на трибунах «всіма доступними методами».

Більше того, Саламатову Суркіс-молодший пообіцяв надати «всіляку допомогу» та «оплатити його лікування».

Що ж, українці середнього та старшого віку перенесуть це неподобство, мабуть, мовчки. А от українська молодь, як і будь-яка інша у світі, цього, напевно, не пробачить ані президентові «Динамо», ані тим представникам влади, за допомогою яких він збирається «наводити лад» на київських стадіонах.

Олександр Крамаренкопубліцист, журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG