Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 12:21

У Києві – понад 25 тисяч людей з діагнозом «шизофренія». По це Радіо Свобода повідомив головний позаштатний психіатр столиці. І це лише офіційна статистика. Загалом на цю недугу страждає приблизно один відсоток людей у всьому світі. З діагнозом шизофренія можна жити, працювати, але лікуватися треба постійно. Повернутися до нормального життя і контролювати недугу вдається щонайменше половині хворих, кажуть медики.

Хворих на шизофренію приблизно один-два відсотки від усього населення. І майже у всіх країнах цей показник однаковий, наголосив В’ячеслав Мішиєв, головний позаштатний психіатр Києва і головний лікар Київської клінічної психоневрологічної лікарні №1.

«Близько 1% населення. Але це небагато. Це світова статистика. У всьому світі на шизофренію страждає приблизно 1% населення. Але в Києві більше, приблизно 26-28 тисяч людей. Давно вже визначено, що ця цифра не змінюється і не залежить ані від культури, ані від економіки, ані від географічного розташування. І в Африці, і в Скандинавії, і в Європі – 1%. Це не залежить від того, чи це Схід України чи Захід – близько 1%. Якщо в якійсь області менше, а в якійсь більше – це залежить від того, як стають облік, як звертаються, як організована допомога», – сказав В’ячеслав Мішиєв.

Кількість хворих на шизофренію не збільшується, але й не зменшується упродовж багатьох років, констатує завідувач відділу психіатрії Інституту неврології, психіатрії та наркології Національної академії наук України Валерій Подкоритов. «Свого часу в Німеччині провели нелюдський експеримент – знищили усіх психічнохворих, насамперед, хворих на шизофренію. Однак після війни кількість хворих на шизофренію знову було стільки ж, як і до неї. Населення відтворює такі захворювання», – сказав він.

Симптоми та причини

Шизофренія (походить від грецьких слів σχίζω – «розколюю» і φρήν – «розум») – достатньо серйозне психічне захворювання і виникає в основному в молодому віці (16-30 років), говорить Станіслав Костюченко, асистент Кафедри психіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти.

«Воно вражає людей у працездатному віці. Більш помітні симптоми – це маячні ідеї, галюцинації або безглузда поведінка, які стають приводом для того, щоб звернутися до лікаря-психіатра. Є також і такі малопомітні симптоми, які більш вражають особистість, наприклад, відсутність ініціативи, відсутність цікавості до роботи. Саме ці симптоми більш усього руйнують життя людини. Тобто, через цей розлад людина відривається від суспільства, від роботи, від свого оточення», – зазначив Станіслав Костюченко.

Наразі дослідники говорять про генетичні фактори ризику, травми мозку, інфекції, наркотики, стреси. Але однієї провідної причини виникнення шизофренії не існує. Вона залишається найменш дослідженим психічним захворюванням.

В Україні бояться психлікарень, уникають психічнохворих, зазначають лікарі. Наслідок цього – люди із психічними розладами не йдуть на обстеження. Але лікувати шизофренію треба і чим швидше, тим кращий ефект, зазначає психіатр Світлана Нетрусова, завідувач відділення кризових станів Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1.

«Сучасними дослідженнями вже доказано, що при приступі шизофренії зменшується об’єм головного мозку, зменшується об’єм сірої речовини і збільшуються бокові шлуночки, які здавлюють навколо них скронево-тім’яні зони, які відповідають за спонукання. І тому при протіканні хвороби, яка не лікується, ці хворі стають апатичними, розвивається дефект особистості. Це називається апатичний дефект. Хворі не хочуть працювати, у них гаснуть емоції любові, співчуття. У них залишаються тільки примітивні рефлекси», – наголосила Світлана Нетрусова.

Пенсія хронічно-хворого на шизофренію і вартість лікування

Основний метод лікування шизофренії – психофармакологічні засоби. В Україні є найновітніші препарати. Але для пересічного українця вони занадто дорогі. Оскільки мова йде про тисячі гривень на місяць, каже Станіслав Костюченко, асистент Кафедри психіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти.

«Є старі препарати, з великою кількістю побічних ефектів, які навіть самі хворі не хочуть приймати. А нові препарати менше мають побічних дій і хворий охочіше їх приймає. При цьому, ці засоби хворому можуть бути недоступні через економічні чинники. Людина собі не може заробити. Наприклад, пенсія хронічно-хворого на шизофренією – це декілька сотень гривень. А новітнє лікування коштує від тисячі. Теоретично певним категоріям хворих ці ліки можуть надаватися безкоштовно. Але фінансування обмежене, і хворих, які можуть отримати ці сучасні ліки безкоштовно, дуже-дуже мало. Держава майже не покриває ці витрати», – наголосив Станіслав Костюченко.

При шизофренії безкоштовно видають ліки, але не всім і головне – застарілі ліки з побічними ефектами, підтвердили медики.

Уже 9 років сестра Олени хвора на шизофренію. Вона отримує пенсію – трохи більше шестисот гривень. А на її лікування родина витрачає півтори тисячі гривень щомісяця. Двічі на рік: навесні та восени у неї загострення хвороби. У цей час її кладуть в лікарню щонайменше на три тижні. Щоб стабілізувати стан хворої, родині доводитися витратитися на кілька тисяч гривень, розповідає сестра хворої Олена.

«На жаль, за 9 років я не зустрічала жодного медичного закладу, а ми змінили їх чотири, де б видавали ліки взагалі, навіть заспокійливі. Коли людина в загостренні, вона у збудженому стані і їй треба паралельно з основними ліками, щоб її вивести на ремісію, пропивати ще заспокійливі, імунозміцнюючі і препарати для чистки організму. Тому що це дуже шкідливі препарати, які вбивають весь організм. Список побічних дій розтягується на два аркуші. Із побічних дій у жінок, наприклад, пролактин – молоко, нас це зачепило. Ми ще і його лікували», – говорить Олена.

Цій жінці пощастило, оскільки родичі опікуються її здоров’ям і якістю життя. Але без допомоги рідних такому хворому просто не вижити, запевняють лікарі. Киянка Валентина розповіла іншу історію, яка підтверджує слова медиків. «Мати хворого В’ячеслава не хотіла відправляти свого сина на лікування. Він багато разів затоплював сусідів, влаштовував пожежі, щоб допекти матері. Вночі бігав у різні боки, ніби тікаючи від когось чи від чогось. Зрештою повісився. На поради сусідів відправити на лікування хлопця мати не зважала», – каже жінка.

Без лікування хвороба прогресує

Відповідно до чинного законодавства, якщо хворий на шизофренію не є небезпечним, ніхто не має права примусово його лікувати, розповіли лікарі. Але слід розуміти, що без лікування хвороба прогресує, наголошує психіатр Світлана Нетрусова, завідуюча відділенням кризових станів Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1. Вона розповіла, що після повноцінного і вчасного лікування були випадки і непоодинокі, коли діти закінчували вищі навчальні заклади і йшли працювати.

Лікування тривале і недешеве. Але людина може повернутися до повноцінного життя. Державної програми немає. Є надії, що незабаром буде, каже Валерій Подкоритов, завідувач відділу психіатрії Інституту неврології, психіатрії та наркології Національної академії наук України.

«Зараз є намагання таку програму ввести. Це так звана Програма первинного психотичного епізоду. Важко вилікувати хворого, який уже має довгий час своє захворювання. А краще попередити і коли людина перший раз захворіла на шизофренію або на психічне захворювання, побідне до шизофренії, – інтенсивно її лікувати. На це держава має виділити кошти, і таких людей треба інтенсивно лікувати. Це є запобігання того, щоб захворювання не стало хронічним», – сказав Валерій Подкоритов.

У жодній розвиненій країні психіатрія не дотується на 100%. Проте на Заході після стаціонарного лікування хворим на шизофренію допомагають соціальні служби. Вони навчають хворих, як доглядати за собою, як вести домашнє господарство – усе, що знадобиться для повноцінного життя. В Україні ж такої практики майже немає. Але має бути, переконані фахівці. Це корисно і державі. Краще опікуватися такими хворими, ніж давати їм групу інвалідності й кидати напризволяще. Якщо не піти європейським шляхом, це може стати додатковим тягарем для бюджету, зауважив Валерій Подкоритов.

Повернутися до нормального життя й контролювати недугу вдається від 50 до 70% хворих. За спостереженнями медиків, у менш розвинутих країнах та у мешканців села більш сприятливий перебіг хвороби.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG