Доступність посилання

24 Вересень 2017, Київ 13:35

Україні катастрофічно бракує туалетів. Київ забезпечений вбиральнями, за найкращими підрахунками, лише на третину і більшість із них в центральній частині міста. На околицях столиці знайти громадський туалет ще важче. У Львові вбиралень у вісім разів менше, ніж потрібно. Якщо столична влада наразі працює над збільшенням кількості туалетів, то у Львові поки-що шукають інвесторів.

Сьогодні у Києві є менше трьохсот туалетів, із яких частина – не працюють. Столиці необхідно щонайменше втричі більше вбиралень, за підрахунками заступника голови Київської міської державної адміністрації Олександра Мазурчака. Він повідомив Радіо Свобода, що наразі науковці розробляють Програму-схему санітарної очистки міста Києва і серед інших буде розглядатися питання збільшення кількості туалетів. Буде точно визначено і науково обґрунтовано скільки має бути вбиралень у кожному районі столиці, продовжує Олександр Мазурчак.

«Програма передбачає кілька напрямків. Уже є сьогодні модульні туалети, по типу «Тут Сервіс», близько 160 – це туалети, які мають воду і каналізацію. Буде нарощуватися кількість таких модулів. Другий варіант – це теж модулі, контейнерні туалети – це там, де немає комунікацій, каналізації (парки, пляжі), які будуть використовуватись як сезонні туалети. Вони мають воду зверху, зливаються і відкачуються. Вони нормальні, без запаху. Третій варіант – ми будемо відновлювати ці стаціонарні туалети, які були в свій час побудовані як туалети. Із 126 стаціонарних туалетів більше 80 у нас на балансі», – сказав Олександр Мазурчак.

Крім того, передбачено встановлення тимчасових безкоштовних біотуалетів на великих заходах, зокрема, на Новий рік чи День Незалежності. Олександр Мазурчак додав, що Програму в будь-якому випадку мають погодити до кінця року. Це частково вирішить проблему вбиралень і до Євро-2012.

«Пан Едзьо» у Львові вражає креативністю або ж відсутністю

Львів належить до тих міст, де слово «вбиральня» має синонім, який вживають тільки у Львові – «пан Едзьо». Реальний мешканець міста Ернест (Едзьо) Тарлерський проживав тут на початку ХХ століття. На площі Ринок у нього була кнайпа «Атляс», і усі продавці з ринку йшли туди у вбиральню. Чоловік змушений був запровадити платний вхід, і таким чином звідси й розпочинається історія приватних туалетів у місті. А серед мешканців відтоді і вкорінився вислів «піти до пана Едзя», повідомляє львівська кореспондентка Радіо Свобода.

Львовознавець Петро Радковець може розповідати численні історії та байки про львівські вбиральні, які ще називають полонізмом – виходки. Бо донині у деяких помешканнях у центрі міста вони винесені поза помешкання, і, щоб дійти, доводиться відчинити та зачинити з вісім дверей.

За словами екскурсовода, у Львові, у порівнянні з іншими українськими містами, ситуація з вбиральнями найкраща, бо у кав’ярнях і ресторанах пропускають людей у виходки. Однак для туристичного міста, каже Петро Радковець, де на кожному кроці п’ють не лише каву, а й пиво, вбиральні є стратегічно необхідними об’єктами. Натомість громадських «панів Едзів» таки катастрофічно бракує, особливо у нових районах міста.

«У світі відомо так багато різних технологій вбиралень, щоб тримати їх у чистоті, і сподіваюсь, що до Євро-2012 переймуть досвід. До речі, коли у Луврі ще ходили за портьєри, у нашому Золочівському замку вже було шість вмонтованих у стіни туалетів, де все збиралось, була дощівка», – каже львовознавець.

Львову, згідно з чисельністю населення, потрібно 170 громадських вбиралень. Нині їх менш як 20, а туристів щороку у місто приїжджає все більше. Та й городяни до цієї ситуації ставляться критично. Підприємці вважають цей бізнес збитковим і не поспішають орендувати вбиральні, а мерія не має грошей на їхнє будівництво.

За підрахунками мерії, будівництво однієї вбиральні обійдеться майже у півмільйона гривень, тому міські чиновники сподіваються на гроші підприємців. Втім, львівські бізнесмени вважають цей вид діяльності збитковим і вказують місцевій владі на те, що вона навмисне зволікає із затвердженням документації. Про це розповів Радіо Свобода ресторатор Петро Адамик, який належить до Клубу достойних львів’ян, що орендує громадську вбиральню на площі Ринок.

«Економічно це не є вигідний бізнес, бо має бути і якісне обслуговування, і належно підтримувати чистоту. Мерія мала б просто нам не заважати, а погоджувати швидко документацію, розглядати ті проекти, які група підприємців уже подала мерові. Але донині віз і нині там. Ми не можемо знайти порозуміння з міською владою», – наголосив ресторатор.

За неофіційною статистикою, чоловіки протягом свого життя проводять 3 роки у вбиральнях, а жінки – утричі більше.

У європейських країнах у «пана Едзя» можна ще й в Інтернет вийти і привести себе до порядку. Такого класу вбиральні у Львові обіцяють обладнати до Євро-2012.

«Туалети тепер платні. Вони, як кажуть, рентабельні»

Колишній мер Києва Іван Салій говорить, що вбиралень у столиці не вистачає ще з радянських часів. Більшість вбиралень сьогодні – платні і це нормально, каже він. Єдине – вони повинні бути чистими, відповідно до санітарних норм.

«Сотню-другу треба було би в центральній частині міста. А в спальних масивах їх у нас взагалі немає громадських, доступних. На масивах вважається, що народ приїхав і біжить додому. А в центральній частині міста сотня ще не заважає. Але зараз почали кабіни ставити, як в Парижі – це теж вирішення й гідно представляє Київ. Я не думаю, що це сьогодні найгостріша проблема, крім, як під час свят. Але під час свят ті, хто його проводить зобов’язуються ставити тимчасові кабінки біотуалети. В На вокзалах є. На автостанціях є. парках є, а де нема – треба закрити. Тобто ця проблема не така, що її так глибоко обговорювати, тому що туалети тепер платні. Вони, як кажуть, рентабельні», – зазначив Іван Салій.

За його словами, за кордоном туалети теж платні, але вартість має бути доступною і для пенсіонера, і для школяра.

КМДА: проблем із туалетами під час Євро-2012 не буде

Знаний в Україні ресторатор Маргарита Січкар вже зараз власникам барів та ресторанів пропонує запасатися туалетним папером до чемпіонату з футболу Євро-2012.

«Я – дружина футболіста зі стажем і була на чемпіонаті світу. Я була там і знаю, як це там було. По-перше, я рестораторам не рекомендую рекламуватися ні в яких довідниках, які готуються до ЄВРО. Зекономте гроші на інше. Зокрема, на кількість туалетного паперу. Запасіться, тому що туристи будуть заходити у ваш туалет, коли проходитимуть повз. І я знаю, що готується розпорядження мера Києва і в містах, в яких проходить чемпіонат про те, щоб впускали в туалети туристів, перехожих. І я таку практику бачила на чемпіонаті світу. Єдине, що ви можете встановити – 1 євро за відвідування туалету, якщо ви не є клієнтом ресторану. Платите євро і йдете далі. А якщо ви були в ресторані, то, звісно, не платите», – сказала Маргарита Січкар.

Наприклад, на деяких заправках Словенії в туалет й справді можна сходити за один євро. Але в Україні ціни підніматися не будуть, повідомили Радіо Свобода в КМДА. Сьогодні в середньому вартість такої послуги становить 1-2 гривні. До того ж проблем із туалетами під час Євро-2012 не буде: на стадіонах і біля них поставлять тимчасові, і як сказали в КМДА – безкоштовні біотуалети.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG