Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 18:43

Могильов: У нас радянська міліція – треба зробити європейською


Про те, чому міліція перекривала столичні вулиці на День Незалежності, про запобігання катуванням на етапі досудового слідства та про намагання реформувати міліцію за європейським зразком в ефірі Радіо Свобода розповідав міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов.


Частина перша


Частина друга

– Сьогодні в нас в ефірі Анатолій Могильов, міністр внутрішніх справ. І ми запитаємо пана міністра: чи справді міліція з народом?

– Це так.

– Побачимо.

24 число. 20 років незалежності України. Начальник штабу МВС, Ваш колега, Анатолій Лазарєв підводив підсумки і каже, що все пройшло більш-менш нормально.

Більше мільйона людей вийшло на різні акції у багатьох містах, селах і селищах нашої країни. У столиці таких акцій було 25. Правопорядок забезпечували близько 20 тисяч співробітників внутрішніх справ та військовослужбовців. У тому числі у столиці було 4 тисячі правоохоронців. І… були окремі інциденти.

За фактами порушень чинного законодавства у Києві ведеться слідство, викликаються на допит. А одній літній пані, яка відрізала шматок стрічки від вінка Президента, дали 10 діб адміністративного арешту.

Пане міністре, як Ви оцінюєте цю ситуацію, чи не напружило це в цілому ситуацію між народом і міліцією, раз ми з цього почали розмову?

По-перше, давайте ми скажемо так: хтось бачив якісь прояви агресії зі сторони міліції у всіх цих відеокадрах, які показували по всіх телеканалах? Агресію зі сторони міліції хтось бачив? Ні!

– Балончик.

– Ні, це засіб самозахисту, а не нападу на людей. Ви бачили, як там нападали на ті наряди міліції, які стояли і стримували народ? Ви бачили, як проходило це все зразу? Міліція дійсно, ми самі ще 18 серпня звернулися до Київської адміністрації з пропозицією, що потрібно дозволити ходу по окремих вулицях. Але адміністрація… Вона приймала рішення, де будуть проходити заходи…

Тобто міліція просила, щоб дозволили ходу?
Рішення (суду – ред.) міліція виконувала. Ми поставили кордони, пояснили людям, що йти неможливо. Але окремі діячі проявили агресію. Застосування засобу активної самооборони – це був вимушений крок зі сторони співробітників міліції. Він, обороняючи свого колегу, якого вже збили з ніг, застосував цей балончик, щоб його не поранили

– Ми не просили, ми пропонували такий спосіб вирішення цього питання, де казали: давайте ми розмежуємо якось. Але в адміністрації нам сказали, що вже заплановані заходи на окремих майданах Києва, де будуть проходити саме державні заходи, які санкціоновані і проводяться під егідою КМДА.

Тому, коли появилися заяви окремих політичних сил про проведення у цих же самих місцях якихось ще заходів, це могло потягнути за собою явно зіткнення таких доволі великих груп людей. Тому Київська адміністрація звернулася до суду, щоб суд розмежував всі ці заходи. І суд прийняв рішення про заборону масових заходів у центральній частині міста, крім тих, які були заплановані держадміністрацією.

Тому міліція змушена була вдатись до заходів про локалізацію всіх цих ділянок, щоб там не було зіткнень багатолюдних груп людей. І перед початком мітингу біля пам’ятника Шевченку судовий виконавець оприлюднив організаторам цього мітингу рішення суду про те, що є заборона про переміщення великих груп людей по центральних вулицях Києва.

І це рішення (суду – ред.) міліція виконувала. Ми поставили кордони, пояснили людям, що йти неможливо. Але окремі діячі проявили агресію. Ви бачили, проривали кордон міліції. Там є постраждалі міліціонери. І потім цю ходу припинив наряд міліції.

А застосування цього засобу активної самооборони – це був вимушений крок зі сторони співробітників міліції. По цьому факту проведене службове розслідування, де він, обороняючи свого колегу, якого вже збили з ніг, застосував цей балончик, щоб його не поранили.

– Там, правда, вони всі стояли один коло одного – ми всі бачили. Всі дивувалися, чому спочатку сказали, що це засіб від тарганів. Пожартували, мабуть?

– Я скажу Вам так: по кожному такому факту проводиться службове розслідування.

– А Ви, як міністр, як розцінюєте взагалі дії правоохоронців під час цих акцій?

– Як толерантні і стримані.

Ви бачили Європу? Ми всі кажемо, що ми йдемо у Європу. Ви бачили дії поліції в Англії, у Франції, в Німеччині, в Іспанії? Ви бачили дії поліції? Міліція Україна вела себе досить толерантно в даній ситуації. Вона витримувала хуліганські прояви зі сторони окремих людей. Хуліганські прояви! Коли з міліціонерів зривали шоломи, металевими прутами стуками по шоломах... Я ці кадри покажу.

– Цього ми ніде не бачили.

– Металевими прутами, які ще загортали у білу ганчірку, робили імітацію парасольки від дощу, а насправді це металевий прут, яким били по голові міліціонера. Ну, не по голові, а по шоломах, міліціонера. Тобто, міліція ще стримано себе вела.

– З іншого боку, пане міністре, погодьтеся, що і наші опозиціонери, і люди, які хочуть відзначити День Незалежності, яким раніше не перекривали рух ніколи… Адже, коли Партія регіонів проводила свої акції на Майдані, у центрі Києва, все було відкрито.

– Ось давайте так: ми не будемо говорити про якусь одну окрему партію. Справа в наступному. Суд прийняв рішення, яким заборонив усю цю ходу по центральних вулицях Києва.

А Ви – міністр внутрішніх справ. І для вас це закон.

– А я зобов’язаний виконувати рішення суду. Все!

– Йдемо далі. З Вашого дозволу…

– Якщо ми в нашій державі почнемо розмовляти про те, що це рішення справедливе, правильне чи неправильне, ми так дійдемо далеко.

Рішення суду – це норма закону, яку повинна виконувати міліція і всі громадяни разом з нею. І хто порушує цю норму, він за це повинен відповідати.

– Незалежно від того, чи це опозиціонер, чи це представник Партії регіонів.

– Чи це білий, чи червоний, чи…

Я Вам приведу приклади. У нас, якщо брати економічний злочин, то якщо брати всі політичні сили, то я Вам скажу, що от, як у парламенті вони розподіляються по чисельності депутатів, приблизно стільки ж їх і притягується до кримінальної відповідальності по різних статтях. Незалежно (це теза, на якій постійно наголошує Президент) від партійних прапорів, перед законом усі рівні і відповідають усі однаково. І цю тезу я, як міністр, постійно виконую. У нас немає такого підходу ніколи. Я можу привести статистику. Якщо потрібно, я і в радіо приведу.

Я, до речі, ініціював свій виступ в Раді у вересні-жовтні, де я хочу довести усім народним депутатам ту реформу, яку ми проводимо в МВС, що ми хочемо отримати з МВС, як перевести нашу міліцію на зразок поліції європейської держави. І отам ми розкажемо всі ці наші підходи, там і розкажу саме про те, наскільки ми однаково підходимо до всіх правопорушників.

Я оце прошу цю тезу про те, що одних не чіпати, а інших, так би мовити, карають – це теза не відповідає дійсності ніяк. Всі перед законом повинні бути рівними.

– Тобто, якщо Ви збираєте керівників по регіонах, то Ви їм це кажете, і вони це чують?

– На кожній колегії, на кожному зібранні ця теза звучить постійно, що всі, незалежно від їхніх політичних кольорів, рівні перед законом. Всі!

– Це означає, можливо, що і до Вас не звертаються ті, хто в принципі є Вашим керівництвом (я не можу сказати, що Президент чи, можливо, з Адміністрації Президента), і не впливають на Вас щодо того, щоб, можливо, якісь заходи були більш жорсткі щодо опозиції?

– З керівництва держави до мене ніхто не звертався з такою пропозицією ні разу. Це я Вам говорю однозначно. Відносно окремих чиновників більш нижчого рангу, такі позови є. Але я відповідаю усім: перед законом усі рівні. Якщо людина винна, вона буде відповідати перед законом. Крапка!

Реформи – це надзвичайно важливо. Почну з найболючішого для суспільства. Це те, що люди бояться міліції, тому що всі знають про випадки катувань на досудовому слідстві.

У нас був голова Європейського суду з прав людини у цій студії. Вони кажуть, що більшість справ, які є в Європейському суді з прав людини, стосуються якраз цього страшного порушення прав людини.

Що тут може зробити міністр? І що Ви вже робите?
Міліція України і по цей час ще робить по принципу радянського періоду

Я наголосив ще в минулому році про те, що МВС потребує реформування.
Причому докорінного реформування. І я вважаю, що це основна моя задача, як міністра.

Упродовж усіх років незалежності України, 20-и вже років, які пройшли, про реформування міліції тільки казали, але ніхто, так би мовити, не приймав таких жорстких заходів з її реформування. І тут такий парадокс у нас відбувся. Міліція України і по цей час ще, тобто ми тільки почали ці реформи, робить по принципу ще радянського періоду…

– Меча – карає.
Любою ціною добитися признання у злочині, розкрити злочин, нехай це буде навіть і нереальний злочинець

– Так. Абсолютно правильно, караючий меч такий.

Я хочу, щоб міліція відійшла взагалі від каральної функції. Міліція повинна бути помічником людини. І тут цілий ряд критеріїв або принципів, по яких потрібно змінювати міліцію.

Ось дивіться, в радянський період часу основним критерієм міліції був захист інтересів держави. Не людини, а держави. І оці всі критерії, по яких оцінюють, тобто ріст або зниження злочинності, відсоток розкриття злочинів і так далі – всі ці критерії націлювали міліцію тільки на одне: будь-якою ціною добитися признання у злочині, розкрити злочин, нехай це буде навіть і нереальний злочинець. І це спонукало співробітників міліції…

– То Ви зараз план з розкриття не спускаєте?
Ніяких планів по розкриттю, відсоток розкриття – такий фактів взагалі немає

– Абсолютно ні! Я вимагаю тільки одного, щоб по кожному факту скоєння правопорушення або злочину міліція робила всі ті міри і заходи, які вона може і повинна робити. Оце критерій оцінки. Ніяких планів з розкриття, відсоток розкриття – таких фактів взагалі немає.

Крім того, я поставив дуже жорстку умову, що необхідно реагувати на кожний злочин, інформація про який доходить до нас. На кожний!

– І від ЗМІ?
Я дав команду: по кожному факту зниклої людини порушувати справу за вбивство. Знайдеться людина – закриємо справу. Це негативно вплинуло на статистику, але дозволяє ефективно розкривати цей вид злочину

– І від ЗМІ. Ні одна інформація про злочин не відходить у сторону – ми це все реєструємо.

Я Вам приведу приклад самий простий. Упродовж усіх цих років, якщо зникала літня людина або навіть дитина, зникала, от заява про безвісти зниклу людину, то 10, 20, 30, а то й більше днів – а раптом знайдеться. Справу про її вбивство не порушували. Чому? Тому що це буде ріст злочинності, вбивств! Це ж що це буде?!

Хоча зрозуміло, що в перші дні, коли ми збираємо якісь матеріали, ще є якісь сліди, у людей пам'ять про вчорашній день – все це дозволяє зібрати матеріали, які потім дозволять більш ефективно розкривати цей злочин. І тому я дав команду: по кожному факту зниклої людини порушувати справу за вбивство. Знайдеться людина – закриємо справу. Але це негативно вплинуло на статистику, але це дозволяє нам більш ефективно розкривати цей вид злочину.

Це треба просто пояснювати, і суспільство це зрозуміє.

У нас є слухач.

Слухач: Скажіть, будь ласка, чи повинна міліція, взагалі різні органи, які слідкують за порядком, суди, чи потрібно, щоб ці люди, яких призначають так, як і Вас призначили міністром внутрішніх справ, належали до якоїсь партії?

У зв’язку з цим, ось те, що робила міліція (Ви, як громадянин, будь ласка, дайте відповідь), чи Ви розуміли, що людям, які зробили незалежність, їм заборонили ходили по вулицях, їм зробили бар’єр, і ви як міліція виконували якусь функцію політичної структури, яка заборонила певним людям демонструвати своє право на те, що вони, ці люди, зробили незалежну державу?

– Ви вважаєте, що міліціонери не брали участь у здобутті незалежності України? От у мене питання до цього слухача. Вони теж брали у цьому участь.

Але міліціонери виконують функції правоохоронців, вони виконують норми закону. І якщо судом ухвалене законне рішення про ті чи інші дії, то міліція це буде виконувати незалежно від політичних кольорів і цих прапорів, під якими люди йдуть. Тому якщо буде прийняте законне рішення те чи інше, міліція його буде виконувати. Вона стоїть тільки на сторожі закону. Крапка!

– Пане міністре, а щодо політичної належності правоохоронців?

– Згідно з законом про міліцію, правоохоронці – не політична сила. Діяльність політичних партій у міліції заборонена.

– У нас ще один телефонний дзвінок.

Слухачка: Я вітаю вас з Днем знань! І я хочу сказати, що я не вірю пану міністру, що в нас закон один для всіх. Тому що, коли поруч з Тимошенко на лаві підсудних будуть сидіти Кравчук, Кучма, Ющенко, Янукович, Черновецький, тоді закон буде один для всіх. Я думаю, що у них збитки, які вони нанесли, особливо останній Президент, набагато більші, ніж ті, що зробила Тимошенко.

– У нас немає у студії зараз нікого з цих людей, яких Ви назвали. Вони не можуть нічого Вам сказати…

– Я відповім досить просто. Ви назвали цілий ряд відомих політиків, яких, на Вашу думку, потрібно чомусь там притягати. Це нагадує мені, знаєте, коли судять убивцю або злодія, а хтось волає біля цього суду, що потрібно ще й посадити Іванова, Петрова, Сидорова, бо вони теж злодії.

Якщо буде карна справа відносно якоїсь людини, і її буде суд розглядати, то суд буде ухвалювати законне рішення. Але тільки після того, як буде карна справа.

А взагалі ось так волати про те, що хтось, десь, колись… Якщо Ви вважаєте, що хтось здійснив злочин, то, будь ласка, від Вас заява у прокуратуру і буде ухвалюватися рішення.

– За законом, ми не маємо права нікого до вироку суду назвати «злочинцем». І закон, я теж підтримую пана міністра, має бути один для всіх.

Так от, пане міністре, що робити з катуваннями, з тортурами на етапі досудового слідства? Які методи Ви вважаєте є дієвими? І що можна ще зробити?
Навіть саме маленьке порушення прав людини не виправдовує розкриття самого тяжкого злочину. Якщо в рамках тих прав, які нам надав закон, цей злочин розкрити не можемо, потрібно підняти руки і казати: ми це зробити не можемо

– По-перше, ми вже змінили критерії оцінки роботи міліції. Змінили їх. У нас пропав той стимул, який спонукав співробітників міліції застосовувати катування до людей.

Я неодноразово наголошував на усіх колегіях, на всіх засіданнях зі своїми підлеглими на тому, що навіть найменше порушення прав людини не виправдовує розкриття самого тяжкого злочину. Не виправдовує! Тобто якщо ми можемо в рамках тих прав, які нам надав закон, цей злочин розкрити, то цей злочин потрібно розкривати. А якщо ми не можемо в рамках норм закону його розкрити, то потрібно підняти руки і казати: ми це зробити не можемо.

Оцей самий головний критерій, який спонукав….

– Адміністративний.

– Адміністративний.

– Забрано.

– Це перше.

Друге. Я вже казав, що я не чудесник який-небудь, який замінить усю міліцію України.

Впродовж радянського періоду, впродовж цих 20 років ці критерії оцінки формували стереотип мислення співробітників міліції, націлений тільки на те, щоб будь-якою ціною досягнути певного результату. Будь-якою ціною! І це мислення застаріле – його потрібно ламати.

– Яким чином психологію можна змінити?

– По-перше, ми досить жорстко караємо за такі правопорушення. Я ще в минулому році видав наказ, згідно з яким за порушення, яке допустив підлеглий, відповідає не тільки він, а й його керівник. Тобто, ми посилили роль керівників по нагляду за своїми підлеглими. І це в якісь мірі у нас знизило…

– Може, просто вони приховують тепер те, що відбувається?

– У сучасному суспільстві приховувати досить важко, тому що…

– Ну, так. Інтернет пише. От пишуть про Хмельницький, про справи…
Моя мета – зробити міліцію України, щоб вона відповідала усім нормам європейського правоохоронного органу

– Ми кожному факту даємо принципову оцінку. І це поступово ламає стереотип мислення наших співробітників. І я вважаю, що ми так дійдемо до нормальної роботи міліції.

Моя мета – зробити міліцію України, щоб вона відповідала усім нормам європейського правоохоронного органу. Європейського!

– Ми були б щасливі, якби Вам це вдалося!

– Оце моя мета. Тому я системно буду проводити, поетапно ці реформи.

– А до таких організацій, як, наприклад, «Дорожній патруль», як те, що люди викладають в інтернеті те, як поводять себе співробітники ДАІ чи співробітники міліції, чи слідчі, як Ви ставитеся?

– Мій кожний ранок починається з того, що я приймаю чергового нашого, після цього я приймаю, приносять мені огляд всієї преси, монітор усього інтернету за добу, що минула. І по кожному факту, який там висвітлено, я доручаю своїм співробітникам провести перевірку і ухвалити рішення, оцінювати це. Якщо там хтось винен зі співробітників міліції, ми ухвалюємо рішення про покарання винних.

«Дорожній патруль» повідомляє, що Ви написали лист уряду і просите поновити «листи щастя». Тобто, це коли автоматично фіксували порушення на дорозі, а потім надсилали штрафи тим, хто приходив до ДАІ або кого викликали.

– Я зі здивуванням прочитав оцю інформацію, тому що це зовсім не так.

– Не писали?
Ми скоротили чисельність ДАІ, заборонили пости, які стояли «під деревами», тільки на стаціонарних постах і патрульні автомобілі. При цьому за минулий місяць аварійність на дорогах України знизилася десь на 9%. Ми на 25% отримали менше загиблих людей на дорогах

– Ні, такий лист я написав на Кабмін, але його мета зовсім інша.

Ось дивіться, що ми зробили. Ми всі, мабуть, жителі України, побачили, що цим літом набагато менше ДАІшників, які були там «під кущами», «за деревами» і так далі. Це ми скоротили чисельність ДАІ, заборонили такі пости, які стояли «під деревами», тільки на стаціонарних постах і патрульні автомобілі.

Ми досягли своєї мети, те, що ми знизили число адміністративних протоколів, тобто тиск адміністративний на наших громадян. При цьому за минулий місяць аварійність на дорогах України знизилася десь на 9%. Ми на 25% отримали менше загиблих людей на дорогах. Позитивні зрушення є.

Але разом з цим ми вивчаємо досвід Європи, тому що ми (я вже наголосив на цьому) намагаємося зробити нашу міліцію європейського зразка. То практично в усіх країнах Європи стоять засоби фіксації правопорушень на дорогах. І я хочу, щоб тут міліція не займалася цим взагалі, щоб це була не функція ДАІ.

Як? Поясню.Будь-який громадянин, який купив автомобіль, придбав засіб підвищеної небезпеки, тому що автомобіль, який перевищує швидкість, – це засіб, який несе загрозу для наших громадян.

Камера зафіксує, коли перевищив швидкість. І?

– Камера зафіксує. І нам потрібно, я вважаю так, зробити на території міст, районів спеціальні органи, які будуть цю інформацію у себе збирати, а потім по цих порушеннях пред’являти претензії до власника транспортного засобу. Власника. Не адмінправопорушення водія…

Бо це суперечить законодавству.

– Так. А власника транспортного засобу, тому що він придбав цей засіб підвищеної небезпеки, і він повинен відповідати для того, щоб його засіб не порушував встановлені в державі правила.

– Ви знайшли хитрий хід.

– І ДАІ цим займатися не повинна. Це і громада Києва, громада Київської області або міста Рівного повинна вирішувати, скільки їм потрібно тих камер для фіксації тих правопорушень.

– Пане міністре, у нас на носі «Євро-2012». Що, співробітники МВС заговорять англійською?

Я б цього бажав дуже сильно. Але я вважаю, що цього нам не вдасться зробити однозначно. Хоча наші співробітники проходять навчання в Німеччині, Голландії, Польщі з проведення таких масових заходів.

– З фанатами футбольними вміють себе поводити?

– Ми весь європейський досвід перекладемо на Україну.

Я вважаю, що ми забезпечимо охорону правопорядку і в період «Євро-2012».

– Чи вдасться Вам зробити так, щоб кожен, хто працює в міліції, почув слова міністра? Тому що все йде через посередників.

– Я збирав навіть усіх начальників міськрайвідділів України і доводив їм усі свої тези, просив їх довести до всього особового складу. Тому я ще раз звертаюся до особового складу з тією тезою, яку я сказав: найменше порушення прав людини не виправдовує розкриття найтяжчого злочину.

Що ми маємо на цей час? Міліція до 2010 року радянська і українська не відрізнялася нічим зовсім. Більше того, наше суспільство змінилося змістовно, критерії помінялися, соціальний устрій помінявся, економічний устрій помінявся. А міліція робила, як і робила всі ці часи.

Більше того, за період роботи держави Україна в Україні ми створили таку систему відомчої освіти: в системі МВС 16 вузів, вишів. 16! Це досить багато.У радянський час на Україну і Молдову була одна Київська вища школа міліції. І все. 16 зробили.

Більше того, якщо в радянську міліцію на роботу приймали людей, які після школи пройшли армію, після цього десь навчалися, а потім уже поступали в міліцейські вузи, тільки після армії, бо армія давала якийсь такий життєвий досвід людині.
Міліцейський вуз від вузу цивільного практично не відрізняється нічим, крім того, що там всі викладачі мають пагони на плечах. І там ті ж самі умови, що за залік потрібна така купюра, за екзамен – така купюра

Що зробили ми? Ми школяра після закінчення школи приймали в наш виш (вищий навчальний заклад), виш зараховувався, як служба в армії, і після цього він потрапляв у міліцію. Міліцейський виш від вишу цивільного практично не відрізняється нічим, крім того, що там усі викладачі мають погони на плечах. Причому погони від звання капітана і вище. Капітан – це лаборант. А так будь-який співробітник – це майор, підполковник і вище, тому що там людині, щоб викладати, потрібно якийсь час попрацювати, і вони зайняті так.

У цьому плані вища школа міліцейська від вишу цивільного не відрізняється в принципі. І там ті ж самі умови, що за залік потрібна така купюра, за екзамен – така купюра і так далі.

– Тобто корупція всотувалася прямо на лаві студентській.

– І от беремо цього хлопця, якого ми прийняли в міліцію. Він у школі під крилом мами дома ще був. Ну, це ще дитина за великим рахунком. Ця дитина потрапляє у цей виш, де оця система, про яку я Вам кажу, така була. Притому, що ми відбирали тих, які відповідають нашим нормам, Це повинні бути моральні люди і так далі. Але він все це бачив, як це роблять майори, підполковники, всі інші.

Потім він потрапляє в міліцію. Він не має ніякого досвіду життєвого зовсім, він не розуміє, як вибудовуються відносини між подружжям, він не розуміє побутових елементарних проблем, а ми йому дали лейтенантські погони і направили вирішувати побутові скандали. Він не розуміє, у чому річ, у нього немає ніякого життєвого досвіду.

Більше того, йому служба в міліції дає дуже багато спокус...

– Сила. Відчуття сили. Влади.

– Відчуття сили – це одне. І спокус. Бо, давайте казати чесно, кожний водій… Хто з водіїв не протягував 10, 20 чи 30 гривень? Хто? Це одиниці.

– Доплачують до зарплати співробітникам.

– Тобто, спокус у нього дуже багато. І він бачив, як у виші це процвітало. Він прийшов – і тут процвітає. Він вважає, що це цілком нормально. І ми такими от зіпсованими людьми наповнили систему МВС.

Я не кажу, що це всі. Більшість працівників міліції мають імунітет від цього. Але ми маємо такі от метастази в самій системі.

– Що робити?

– Ми зараз проводимо системне реформування. Розумієте, неможливо це зробити за один рік чи за два роки – система дуже велика, 300 тисяч співробітників.

Ми зараз почали поетапне реформування наших вишів. Ми скорочуємо їх чисельність. Я вважаю, що потрібно брати людей, які закінчили цивільні виші, пропрацювали рік, два, три десь на виробництві, їх залучати на роботу в міліцію. Вони розуміють хоча б відносини між різними членами нашого суспільства, вони мають якийсь життєвий досвід. От їх потрібно приймати на роботу в міліцію зараз.

Нам потрібно скорочувати нашу міліцію. Вона у нас досить велика, тому що в нас дуже великий документообіг. Дуже великий! Його потрібно скорочувати. Ми зменшуємо наше навантаження нашою внутрішньо законодавчою базою. Практично вже розроблений у державі новий Кримінально-процесуальний кодекс, який зменшує…

Хоча би ухвалили його.
Ми на ринку праці повинні мати можливість відібрати собі найкращих працівників. Це можна зробити тільки одним – мотивованою нормальною зарплатою, скороченням своїм, зменшенням напруження паперового нашого співробітника

– …документообіг при розгляді кримінальних справ, адміністративних справ.

Оці всі поетапні реформи повинні привести до того, що ми отримаємо співробітників міліції, які практично при тому ж самому бюджеті, який є…

Ми повинні мати співробітника міліції, який має гідну зарплату. Це по-перше. Тому що він захищає інтереси кожної людини, права і свободи її. І ми на ринку праці повинні мати можливість відібрати собі найкращих працівників, які пропонують свої послуги на ринку праці. Це можна зробити тільки одним – мотивованою нормальною зарплатою, скороченням своїм, зменшенням напруження цього паперового нашого співробітника.

Ми в рамках тих грошей, які нам виділяє держава, зможемо мотивувати нашого співробітника до більш ефективної роботи. Більше того, якщо він буде отримувати зарплату більш високу, ніж середня по державі, то ми ж більш кваліфікованого співробітника візьмемо на роботу. Так? Так. Це об’єктивно.

Оці усі поетапні реформи повинні привести до того, що ми повинні отримати людей, які мають якісь моральні устої, які мають мотивацію роботи в міліції. А якщо зробимо ще й соціальний пакет, який дозволить…

Наприклад, поліція більшості країн Європи має таку мотивацію: якщо проробила людина 20 років у поліції, то кредит, який він брав собі на житло, списується державою, і вона отримує собі житло у власність свою.
Мотивуючими принципами ми повинні спонукати людину чесно працювати в міліції. Я так думаю, років, мабуть, 5 потрібні на це

Оцими мотивуючими принципами ми повинні спонукати людину чесно працювати в міліції. Чесно! Якщо ми це все зробимо поетапно, то через, я так думаю, років, мабуть, 5 потрібні на це. Тому що для реформування системи нашої освіти необхідні мінімум 5 років. Це ж поетапне… Ми ж в минулому році набрали ще повний об’єм. І потрібно їх учити.

Ось нам потрібно ці етапи проходити. І через якийсь період ми отримаємо міліцію вже європейського зразка, де люди будуть мотивовані на роботу і мотивовані підкорятися тільки закону, ніяким іншим.

– Пане міністре, Ви говорили про орган внутрішньої безпеки. Є багато проблем. Ми вже говорили про катування. Ви можете дати статистику, можливо, того, скільки було покарано співробітників, які порушували права людини на етапі досудового слідства?

– Це йде за сотні. За декілька сотень людей.

– Тобто, мало виходить у порівнянні з лавиною повідомлень про те, що це відбувається.

Якщо Ви мені назвете за останній рік… От я Вам сказав: декілька сотень. Назвіть мені 700 повідомлень, які були в пресі. 700 назвете? 700 – це повинно бути на сьогоднішній день по п’ять у день.

– Я можу постаратися пошукати. І я думаю, що ми Вам зібрали б.

– Потрібно враховувати ще такий фактор, що з тих повідомлень, які приходять до нас, десь половина або дві третини підтверджуються, а третина взагалі не підтверджується.

– А Ви відчуваєте спротив оцього апарату, що знизу, Вашому намаганню змінити систему МВС, якраз змінити цю систему?

– Це вже не супротив апарату. Це супротив окремих людей, які працюють у системі і які не розуміють, що ці зміни потрібні. Цих людей потрібно просто знімати з їхніх посад і замінювати людьми, які повинні вже мислити в сучасному плані. Частіше це не те, що супротив, а просто нерозуміння того, про що я говорю. Нерозуміння!

Пане міністре, більшість громадян цієї країни переконані, що держава так мало платить грошей, існує система поборів, яка з дільничного міліціонера чи з постового і вище, вище, вище – до керівника – і доходить аж до міністра. І тому міністр носить дорогий годинник і їздить на дорогому авто.

– Якщо б так було, міністр Могильов удвічі ДАІ скоротив би? От якби так було, міністр Могильов ДАІ, службу, яка так найбільш корумпована, з точки зору наших громадян…

– З точки зору логіки, гарний аргумент. Ні.
Я розумію, що я не зміг за 1,5 року знищити ту систему поборів, яку конструювали в міліції за останні десятиріччя. Але порушив ґрунтовно.

– Значить, ось це пункт перший.

Я Вам скажу, що дійсно, така система в МВС була. Як ми її не руйнуємо, я думаю, що є осередки, такі ще залишилися в системі.

Я кожному керівнику обласного апарату, керівникам міськрайвідділів, яких призначає міністерство, коли підписаний наказ про їхнє призначення, я їм буквально всім кажу: якщо хтось із вас комусь віддавав гроші за якусь там посаду і так далі, то можете зараз іти і забрати їх назад, кому їх віддавали. Сміливо йти, піднімайте пост – вас ніхто не зачепить.

Чому? Тому що, якщо буквально завтра хтось із вас допустить саме невеличке порушення закону, ви на цій посаді працювати не будете. Це принципове питання.Я ж розумію, це взагалі страшна річ, коли за якусь посаду або за якесь місце людина кудись дає гроші. Вона отримує якби індульгенцію: я ж віддав гроші, значить, я тобі можу робити те, що можу. Це крах! Це шлях у нікуди!

Тому я всім це кажу: мені від вас нічого не потрібно, крім роботи. Якщо хтось із вас буде робити не так, то він працювати на цій посаді не буде. І я Вам можу навести приклади того, як уже знімалися і начальник УМВС, яких призначав уже я, із-за того, що вони допустили якісь прогалини у своїй роботі. Це були і начальники обласних ДАІ, і так далі. І це вони знімаються тільки за роботу. Ні за що інше.

Я розумію, що я не зміг за 1,5 року знищити ту систему поборів, яку конструювали в міліції за останні десятиріччя. Але порушив ґрунтовно.

– Ви себе відчуваєте державним діячем, державною людиною чи людиною системи?
Я ж не вічно буду міністром, я ж колись буду звичайним громадянином. Я повинен залишити міліцію у такому вигляді, в якому мені як громадянину було б не страшно ходити вулицями нашої держави

Згідно з законом, міністр – це фігура політична. Згідно з нашим чинним законодавством.

Але я вважаю, що міністр внутрішніх справ – це в першу чергу міліціонер. Я повинен розуміти те, що відбувається в нашій системі. Я ж не вічно буду міністром, я ж колись буду звичайним громадянином України. І я вважаю так, що я повинен залишити міліцію у такому вигляді, щоб мені як громадянину було б не страшно ходити вулицями нашої держави. Це я вважаю своєю головною ціллю, своєю місією.

Повинен зробити таку міліцію, щоб кожна людина бачила в міліціонері свого захисника. Захисника! Не караючого, з дубиною ходячого міліціонера, а захисника, до якого потрібно і можна звернутися за допомогою.

І ось я націлюю всіх своїх підлеглих, націлюю всю систему, що ми повинні надавати допомогу нашим людям.

Тут теза, яка мені дуже подобається, я її часто говорю на наших нарадах про те, що заява про злочин – це не вина міліції, це сигнал до дій міліції, адекватних дій по захисту тієї людини, яка потрапила в біду.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG