Чи потрібен Україні музей пам’яті жертв голодоморів?

У 2010 році музей був підпорядкований Українському інститутові національної пам’яті, який затвердив фонд оплати праці співробітникам музею. До зарплати нараховувались надбавки – «за високі досягнення в праці та складність і напруженість у роботі». Такі витрати передбачались фондом зарплат і на 2011 рік.

Проте новий розпорядник музею – Міністерство культури – переглянув і скоротив витрати. За новими нормами співробітник, який отримував три з половиною тисячі гривень, починаючи з вересня, буде отримувати лише півтори тисячі.

Зважуючи на особливість теми Голодомору, дирекція музею висувала особливі вимоги до потенційних співробітників музею – мати фах історика і знати одну-дві іноземні мови. Нові умови праці обурюють кваліфікованих фахівців.

«Наш музей унікальний. Це єдина установа, яку відвідують іноземні делегації, де проводяться офіційні заходи. І для того, щоб на достойному рівні провести ці заходи, тут мають працювати висококласні спеціалісти. А висококласні спеціалісти зі знаннями мов, історики, науковці, не будуть працювати за таку мізерну зарплату. Навіть взяти наших екскурсоводів… Зважаючи, що фонди наші такі специфічні, вони протягом дня варяться у цьому Голодоморі, у цих важких картинах життя людей. Це дуже негативно відображається на моральному, фізичному стані людей. Тому треба врахувати специфіку нашої роботи і забезпечити достойну оплату праці», – зазначила працівниця музею Наталія Авраменко.

Головна родзинка музею – панорамне голографічне зображення – на екран за допомогою проектора виводяться фільми про голодомори в Україні.

Технічні працівники говорять, що дві лампи, які забезпечують роботу проекторів, уже згоріли. Інші можуть працювати у звичному режимі лише 200 годин.

Якщо Міністерство культури не передбачить це у своєму бюджеті для музею, в певний момент зникне основний елемент експозиції.

«Ці проектори унікальні. Виготовлені норвезькою компанією. У них дуже дорогі лампи, які забезпечують роботу цих проекторів. Ресурсу цих ламп залишилось на менше, ніж 10 відсотків», – розповів головний інженер музею Вадим Кульбачний.

У музеї де-не-де видно підтоки на стінах від ґрунтових вод. До кінця року приміщення музею є на гарантійному обслуговуванні. Але ремонтні роботи наразі не ведуться.

Високопосадовці не розуміють завдання, яке стоїть перед музеєм – директор музею

У книзі відгуків музею багато подяк від відвідувачів колишньому Президентові України Віктору Ющенку за ініціативу створення Меморіалу. Саме він надав цьому музею статус національного.

Директор Меморіалу Віктор Діденко сподівається на розуміння важливості теми Голодомору і представниками нинішньої влади.

«З тим ставленням, яке у нас зараз є, – нерозуміння завдання, яке стоїть перед нашим музеєм з боку високопосадовців нашої країни, – хочеться надіятися, що в найближчому майбутньому ставлення вищих керівників до нашого музею зміниться у кращу сторону», – сподівається директор музею.

Напередодні, 10 вересня, у Калиновому гаю біля підніжжя Меморіалу невідомі витягнули з землі меморіальні таблички з написами сіл, які зникли в часи Голодомору. Їх знайшли неподалік біля сміттєвих баків.



Радіо Свобода надіслало офіційний запит у Міністерство культури з проханням аргументувати скорочення фонду заробітної плати працівникам Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні». У письмовій формі нам надійшла відповідь від заступника міністра, голови комісії з проведення реорганізації Ярослава Арсірія.