Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 12:49

Як відродити економічне зростання та економічну свободу в Україні


Вашингтон – Як відродити економічне зростання та економічну свободу в Україні? Саме це запитання поставили перед собою вашингтонський консервативний політологічний центр Heritage Foundation та Американсько-українська ділова рада. Головні висновки конференції на цю тему, яка днями відбулася у Вашингтоні, такі: інвестувати в українську економіку – це справа не для слабких, але, якщо у Вас товста шкіра і хороші зв’язки, ви можете заробити купу грошей.

Віце-президент косметичної фірми «Мері Кей» Керрі Тассопулос уже 14 років працює в Україні. Ця фірма діє на світовому ринку від 1963 року, її основоположником була жінка, яка вірила, що можливо створити компанію, яка дасть жінкам можливість працювати для себе. Сьогодні понад 2 мільйони незалежних консультантів цієї фірми працюють у 35 країнах світу.

Україна тут не виняток. До ухвалення нового податкового кодексу український ринок «Мері Кей» зростав найшвидше у всій Європі. Після ухвалення податкового кодексу кількість незалежних консультантів в Україні скоротилася на 25 відсотків.

Інвестиційна фірма «СіґмаБлейзер» працює в Україні від 1994 року. Вона вкладає свої власні гроші та гроші інвесторів у надійні сектори української економіки. Останній сектор, за який вона активно взялася, – сільськогосподарська продукція.

Слабі місця української економіки

Головний економіст цієї фірми доктор Еді Сеґура каже, що українська економіка має чотири слабкості: українська економіка є відкритою, але не є різноманітною: метал, хімія та мінерали становлять 55% українського експорту, вона має великий зовнішній борг, значний дефіцит держбюджету і слабкий банківський сектор.

Крім того, ділові справи в Україні дуже складні. Більшість іноземних інвесторів, каже доктор Сеґура, не мають часу розробляти ділову стратегію та далекосяжні бізнес-плани, оскільки весь їхній час відданий боротьбі з урядовим втручанням та невиправданими перевірками.

«Важливі проблеми, які Україна мусить вирішити, – це автоматично повертати ПДВ, захистити власність, розробити механізм боротьби з рейдерами, спростити процедуру закупівлі земель комерційного призначення і покласти край високому рівневі урядового втручання і домагання», – каже він.

Дослідник Heritage Foundation, спеціаліст із питань економіки Джеймз Робертс здійснив дослідження про те, що треба зробити, щоб «перезавантажити» український економічний розвиток. Разом із українським науковцем Андрієм Цінціруком він розробив інтернет-меморандум із цього питання.

Складові цього «перезавантаження», каже він, нікого не шокуватимуть, це те, про що в Україні говорять уже два десятиліття: треба шанувати право власності, в країні повинно панувати верховенство права, потрібна сильна судова гілка влади, має панувати прозорість та чесність, чиновники мають бути чесними, з корупцією треба активно боротися.

«Є дослідження, як можна посилити ці ділянки, – наголошує Робертс. – Також дуже важливо скористатися досвідом інших посткомуністичних країн, які вже досягли відкритості ринків. Договір про зону вільної торгівлі з ЄС є важливим кроком у цьому напрямку для України».

Зона вільної торгівлі чи Митний союз?

Усі учасники конференції погоджувалися, що єдиний шлях уперед для української економіки – це зона вільної торгівлі з ЄС, а Митний союз, який пропонує Москва, не є жодною альтернативою.

Вищезгаданий меморандум про «перезавантаження» української економічної свободи порівнює Митний союз із договором про зону вільної торгівлі з ЄС.

Договір про зону вільної торгівлі з ЄС дасть Україні доступ до ринку, обсяг якого становить 14 трильйонів доларів. 500 мільйонів споживачів-учасників цього ринку мають дуже високу купівельну спроможність. Митний союз натомість втягне Україну в простір, обсяг ринку якого становить всього лише від півтора до двох трильйонів доларів. 170 мільйонів споживачів простору Митного союзу, ясна річ, мають значно нижчу купівельну спроможність, ніж мешканці ЄС.

Зона вільної торгівлі з ЄС призведе до модернізації української економіки, притягне закордонні інвестиції та нові технології в Україну. Митний союз, у свою чергу, може, на початку дасть Україні дешевший газ, але з часом він іще більше посилить українську залежність від російських енергоносіїв та гальмуватиме диверсифікацію української економіки. Про демократичні цінності та рівень свобод в Росії, Білорусі та Казахстані навіть нема що й говорити.

Україна може увійти в Митний союз, нагадав доктор Сеґура, але тоді вона вже ніколи не увійде до жодного іншого торговельного союзу, а це дорога в нікуди для Києва.
  • 16x9 Image

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001-2007 роках заступник директора Української редакції. 2007-2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG