Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 03:26

Київ – Хочете обміняти валюту – візьміть із собою паспорт. Якщо сума обміну – до 50 тисяч гривень, вистачить будь-якого іншого документу, який засвідчує особу. У п’ятницю набула чинності відповідна постанова Національного банку України. Таким чином НБУ має намір боротися з тіньовою економікою.

Національний банк України зобов’язав банки здійснювати купівлю-продаж валют тільки за наявності документу, що посвідчує особу. У довідках і квитанціях касири мають зафіксувати прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка здійснює валюто-обмінну операцію.

При обміні суми понад 50 тисяч гривень банк зобов'язаний вказати всі паспортні дані людини, тобто здійснити повну ідентифікацію фізичної особи. Крім того, Нацбанк також збільшив ліміт продажу готівкової валюти в одні руки – до 150 тисяч гривень за день. (Раніше максимум становив 80 тисяч гривень).

Боротьба з відмиванням грошей

Введення вимоги про пред’явлення паспортів при валюто-обмінних операціях Нацбанк пояснює виконанням рекомендацій Міжнародної організації з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом (FATF). Про це йдеться на сайті НБУ.

Директор Департаменту методології грошово-кредитного ринку НБУ Наталія Вагіна прокоментувала Радіо Свобода нововведення. «Я вважаю, що тут питання йде про комплексний підхід до легалізації та відмивання доходів. Тобто, розглядається сегмент національної та іноземної валюти. Скажімо так, це спрямовано на боротьбу з тіньовим обігом», – сказала вона.

Навряд чи таким чином НБУ вдасться досягнути офіційно задекларованої мети, тобто побороти тіньову економіку, говорить голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Він не бачить економічних аргументів для того, щоб сьогодні запроваджувати паспортний контроль валютно-обмінних операцій.

«Це не буде боротьбою з тіньовими коштами. Тому що тіньові кошти легалізуються при переведення з готівки в безготівку. А зміна однієї форми готівки на іншу форму не дозволяє їх відмивати. Можливо, там чисто бюрократичні якісь аргументи є (владні, політичні), але економічних я не бачу. Це ж не те, що я прийшов і зняв готівку – тут може виникнути ціла низка питань, особливо у великих сумах. А коли я прийшов і міняю долар на євро, навіщо тут паспорт? Контроль тут надлишковий», – стверджує Олександр Сугоняко.

Тіньовий обіг валюти в Україні

Колишній заступник голови правління НБУ Ярослав Солтис каже, що здивований такими нововведеннями і є противником такої процедури. Хоча, зізнається, закордоном і в нього просили документи при обміні тисячі доларів.

«Якщо в нас ринкові відносини, якщо в нас демократія, лібералізм, то не треба було, звичайно, цього робити. Я думаю, що це нічого не дає, але, на жаль, так є і в цивілізованих країнах, як ми їх називаємо. Я бував закордоном, і в мене просили паспорт, коли я міняв більше тисячі доларів. Так роблять в Америці, в Європі. Але якби я працював у Нацбанку, то був би категорично проти такої процедури. Тому що це створює незручності для людини. У мене є гроші, але ж я не завжди з собою паспорт ношу», – зауважив Ярослав Солтис.

Такі зміни в сфері обміну валют не призведе до тінізації економіки, тобто люди не підуть міняти валюту «на руках», а в чомусь таки завадить тіньовому сектору, вважає експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук.

«Можливо, це буде якийсь невеликий крок, щоб у нас все-таки попит на готівковий долар більше формувався саме населенням, а не малим і середнім бізнесом, – каже він. – Тому що, якщо дивитися на баланс купівлі-продажу доларів, то ми чітко можемо бачити, що з прибутками населення він не збігається. Тобто, якщо ми віднімемо від прибутків населення, принаймні ті закуплені готівкові долари, що рахує Держкомстат, то в нас грошей не вистачить на наше споживання, заощадження (які задекларовані офіційно)».

На сьогодні в Україні близько 65 мільярдів доларів – у тіні. І кількість грошей за межами банківської системи продовжує накопичуватися. Це відбувається, тому що українці не вірять національній валюті, говорить колишній керівник групи радників НБУ Biктop Лисицький.

«У мене склалося таке враження, що купівлею валюти займаються переважно бізнеси. І я не думаю, що це великі підприємства. Це невеликі фірми. Вони час від часу себе страхують, бо не довіряють гривні. Тоді взагалі мова йде про те, що довіру до національної валюти та до держави такими нововведеннями з паспортами не забезпечиш. Обмін валюти з паспортами не вирішує кардинально питання детінізації економіки. Хоча з технічної точки зору це абсолютно нормальна процедура», – зауважив Лисицький.

Психологічний тиск?

У Росії, Латвії, Фінляндії, у країнах Азії, зокрема Китаї, вже давно вимагають документи при купівлі валюти. Постанова про ідентифікацію осіб, що міняють гроші, почне діяти з 1 жовтня і в Білорусі. Проте такі нововведення притаманні країнам з низьким рівнем демократії, стверджує провідний аналітик інформаційно-аналітичного центру «Форекс Клуб Україна» Микола Івченко. За його словами, насправді тіньовий обіг валюти в України таким чином побороти не можна. Тож, це лише психологічний тиск на людей.

«З моєї точки зору, це більш психологічний тиск Національного банку на населення, – зазначає аналітик. – Вони думають, що внаслідок такого нововведення, населення дещо скоротить свій попит, бо будуть боятися, що їхні дані потраплять в якісь органи: або ж у податкову, або до фінансового моніторингу, або в органи валютного контролю. Але формально якась інформація буде з’являтися лише після валюто-обмінної операції більше 50-ти тисяч гривень. А до фінансового моніторингу дані потраплятимуть у разі валюто-обмінної операції у 80 тисяч гривень і більше».

Нацбанк в офіційному повідомленні наголосив, що інформація, яку отримуватимуть при ідентифікації клієнтів, що обмінюють валюту, є банківською таємницею. Вона має обмежений доступ і може бути розкрита третім особам лише за рішенням суду або в інших передбачених законодавством випадках.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG