Через майже тиждень після з'їзду «Єдиної Росії» президент Дмитро Медведєв вирішив пояснити співгромадянам у спеціальному інтерв'ю трьом федеральним телеканалам, що сталося.
Рішення досить дивне: з росіянами можна і потрібно було поговорити саме до з'їзду, а не дивувати «сюрпризом» із рокіровкою в тандемі навіть делегатів.
Але після з'їзду російська влада зіткнулася з непередбаченим – із глухим неприйняттям того, що громадянам країни взагалі не залишили жодного вибору. При цьому навіть звичайній людині стало ясно, що не радилися ні з ким.
Головним індикатором цього сталa несподіванa заявa віце-прем'єра і міністра фінансів Олексія Кудріна про те, що він не бачить себе в уряді Дмитра Медведєва, і відставка багаторічного керівника ключового відомства.
Перепалка Медведєва і Кудріна, продемонстрована по телеканалах, стала темою для багатьох коментарів і яскравим свідченням того, що про домовленості Путіна і Медведєва не знала навіть політична еліта країни. По суті, Росія повернулася до давніх часів свого існування, коли всі – від бояр до селян – були холопами царя-батюшки і просто брали до уваги його волю.
А Путін мовчить...
Саме ця асоціація і змусила Медведєва висловитися. При тому, що Путін поки що мовчить. Але сказати російському президентові теж виявилося практично нічого. Медведєв опинився у вкрай невигідній ситуації: всi прекрасно розуміють, що ніякої альтернативи в розвитку країни ні на парламентських, ні тим більше на президентських виборах немає, а Медведєв намагається довести, що є.
Найдивнішим прикладом у його роздумах був приклад республіканців: ну справді, не будуть же Барак Обама і Гілларі Клінтон змагатися між собою? Людям, які пам'ятають загострення пристрастей під час останніх демократичних праймеріз, залишилося лише гірко посміхнутися – Медведєв все ще залишається чиновником, який щиро не розуміє, що тільки реальна конкуренція може оживити політичне життя.
Але, з іншого боку, відбулося позбавлення від ілюзій. У всіх. І у високопоставлених чиновників – таких, як Кудрін, що вже бачили себе в нових кабінетах і залишилися ні з чим. І у ліберально налаштованих експертів і журналістів, які чомусь вірили, що «модернізатор» Медведєв піде на другий термін і прибере Путіна. І у консерваторів, які вважали що великий Путін вижене Медведєва. І у звичайних громадян, які думали, що з ними хоч якось порадяться.
Тепер вже нікого не потрібно переконувати в тому, що система закостеніла, що єдине, що в ній може змінюватися, – посади в «тандемі».
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Рішення досить дивне: з росіянами можна і потрібно було поговорити саме до з'їзду, а не дивувати «сюрпризом» із рокіровкою в тандемі навіть делегатів.
Але після з'їзду російська влада зіткнулася з непередбаченим – із глухим неприйняттям того, що громадянам країни взагалі не залишили жодного вибору. При цьому навіть звичайній людині стало ясно, що не радилися ні з ким.
Головним індикатором цього сталa несподіванa заявa віце-прем'єра і міністра фінансів Олексія Кудріна про те, що він не бачить себе в уряді Дмитра Медведєва, і відставка багаторічного керівника ключового відомства.
Перепалка Медведєва і Кудріна, продемонстрована по телеканалах, стала темою для багатьох коментарів і яскравим свідченням того, що про домовленості Путіна і Медведєва не знала навіть політична еліта країни. По суті, Росія повернулася до давніх часів свого існування, коли всі – від бояр до селян – були холопами царя-батюшки і просто брали до уваги його волю.
А Путін мовчить...
Саме ця асоціація і змусила Медведєва висловитися. При тому, що Путін поки що мовчить. Але сказати російському президентові теж виявилося практично нічого. Медведєв опинився у вкрай невигідній ситуації: всi прекрасно розуміють, що ніякої альтернативи в розвитку країни ні на парламентських, ні тим більше на президентських виборах немає, а Медведєв намагається довести, що є.
Найдивнішим прикладом у його роздумах був приклад республіканців: ну справді, не будуть же Барак Обама і Гілларі Клінтон змагатися між собою? Людям, які пам'ятають загострення пристрастей під час останніх демократичних праймеріз, залишилося лише гірко посміхнутися – Медведєв все ще залишається чиновником, який щиро не розуміє, що тільки реальна конкуренція може оживити політичне життя.
Але, з іншого боку, відбулося позбавлення від ілюзій. У всіх. І у високопоставлених чиновників – таких, як Кудрін, що вже бачили себе в нових кабінетах і залишилися ні з чим. І у ліберально налаштованих експертів і журналістів, які чомусь вірили, що «модернізатор» Медведєв піде на другий термін і прибере Путіна. І у консерваторів, які вважали що великий Путін вижене Медведєва. І у звичайних громадян, які думали, що з ними хоч якось порадяться.
Тепер вже нікого не потрібно переконувати в тому, що система закостеніла, що єдине, що в ній може змінюватися, – посади в «тандемі».
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
