За словами віце-прем’єра російського уряду Олександра Жукова, фонд, який почне працювати наступного року, націлений на надання необхідної допомоги співвітчизникам, як у випадку порушення їхніх прав владою держави проживання, так і для налагоджування системної роботи з громадськими об’єднаннями співвітчизників, а також із метою запобігання дискримінації за національними ознаками.
За словами депутата Державної думи Росії Тетяни Москалькової, є досить широке коло проблем, у яких росіянам, що живуть за межами своєї Батьківщини, потрібна допомога.
«Це допомога найрізноманітніша, – каже вона. – Допомога в збереженні російської мови як унікального інструментарію спілкування на пострадянському просторі. Це допомога, пов’язана зі збереженням нерухомості або просуванням комерційних проектів, але головним чином це, звичайно, гуманітарна сфера, що вимагає підтримки і в тому числі матеріального характеру».
Хто вирішуватиме?
Фонд новоствореної організації становить півтора мільярда рублів.
Директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін зауважує, що дуже важливо, як використовуватимуть державні кошти і хто це вирішуватиме.
«Сам фонд створюється за рахунок бюджетних коштів Російської Федерації, і коли його створювали, я вже звертав увагу на те, що ця діяльність у чиновницькому варіанті нічого серйозного не обіцяє. Усіх захистити своїми грошима Росія, безумовно, не зможе, – каже Затулін. – Ну, а як найефективніше витратити ці кошти і як залучити до цього громадську увагу, на те є два погляди – чиновницький і громадський. Тому в правлінні цього фонду мають бути представники правозахисних організацій і представники громадянського суспільства».
Питання мови
Виступаючи в Державній думі, Олександр Жуков наголосив, що одним із завдань Російської Федерації є підтримка російської мови за кордоном. Що стосується цього питання, то ним уже не перший рік займається Міжнародна рада російських співвітчизників. Член його правління, директор Бібліотеки-фонду «Російське зарубіжжя» Віктор Москвін вважає, що і культурні зв’язки мають проблеми, які тим часом вирішуються повільно.
«Коли ми приїжджаємо у невеликі столичні міста у різних країнах світу, це не тільки далеке, але й ближнє зарубіжжя, то ми зустрічаємося з відірваністю від сучасного культурного життя Росії. Практично немає театральних гастролей. Видання книг російською мовою, скажімо, в тій же Україні, не підтримується. Підтримуються видання українською мовою, що природно для України», – говрить Москвін.
За словами заступника голови російського уряду Олександра Жукова, ведеться активна інформаційна робота з підтримки співвітчизників. Зокрема, створено низку спеціалізованих російських журналів, надається фінансова підтримка як друкованих, так і електронним ЗМІ.
За словами депутата Державної думи Росії Тетяни Москалькової, є досить широке коло проблем, у яких росіянам, що живуть за межами своєї Батьківщини, потрібна допомога.
«Це допомога найрізноманітніша, – каже вона. – Допомога в збереженні російської мови як унікального інструментарію спілкування на пострадянському просторі. Це допомога, пов’язана зі збереженням нерухомості або просуванням комерційних проектів, але головним чином це, звичайно, гуманітарна сфера, що вимагає підтримки і в тому числі матеріального характеру».
Хто вирішуватиме?
Фонд новоствореної організації становить півтора мільярда рублів.
Директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін зауважує, що дуже важливо, як використовуватимуть державні кошти і хто це вирішуватиме.
«Сам фонд створюється за рахунок бюджетних коштів Російської Федерації, і коли його створювали, я вже звертав увагу на те, що ця діяльність у чиновницькому варіанті нічого серйозного не обіцяє. Усіх захистити своїми грошима Росія, безумовно, не зможе, – каже Затулін. – Ну, а як найефективніше витратити ці кошти і як залучити до цього громадську увагу, на те є два погляди – чиновницький і громадський. Тому в правлінні цього фонду мають бути представники правозахисних організацій і представники громадянського суспільства».
Питання мови
Виступаючи в Державній думі, Олександр Жуков наголосив, що одним із завдань Російської Федерації є підтримка російської мови за кордоном. Що стосується цього питання, то ним уже не перший рік займається Міжнародна рада російських співвітчизників. Член його правління, директор Бібліотеки-фонду «Російське зарубіжжя» Віктор Москвін вважає, що і культурні зв’язки мають проблеми, які тим часом вирішуються повільно.
«Коли ми приїжджаємо у невеликі столичні міста у різних країнах світу, це не тільки далеке, але й ближнє зарубіжжя, то ми зустрічаємося з відірваністю від сучасного культурного життя Росії. Практично немає театральних гастролей. Видання книг російською мовою, скажімо, в тій же Україні, не підтримується. Підтримуються видання українською мовою, що природно для України», – говрить Москвін.
За словами заступника голови російського уряду Олександра Жукова, ведеться активна інформаційна робота з підтримки співвітчизників. Зокрема, створено низку спеціалізованих російських журналів, надається фінансова підтримка як друкованих, так і електронним ЗМІ.
