Із наступного тижня у Київській області почне діяти електронна система обліку деревини. Про це в коментарі Радіо Свобода зазначив голова Держлісагентства Віктор Сівець. Каже, у подальшому її поширять на усі регіони країни. Він зазначає, що подібні системи діють у Швеції, Фінляндії, Австрії, Угорщині та, зокрема, Польщі, де електронним обліком деревини користуються вже близько 7 років.
«Треба, як і в Польщі, вкладати гроші у новітні технології. Вони купують по 46 євро таку саму деревину, як у нас. В нашій країні вона коштує 18 євро. Виробляють з неї продукцію, котру привозять і до України та мають з цього прибуток. Наші підприємства не в змозі конкурувати з ними. Треба робити модернізацію, тому що за рахунок дешевої деревини ми ніколи не побудуємо сучасну деревообробну галузь», – зазначив Сівець.
Система електронного обліку деревини, за словами голови Держлісагентства, коштуватиме близько 20 мільйонів гривень. Держава, говорить він, подібні програми не фінансує, тому лісництвам доведеться витрачати на це власні кошти. Попри це такий реєстр, за його словами, «дозволить контролювати в режимі «он-лайн» наявність деревини та відслідковувати її незаконне перевезення».
Високий експорт деревини – загроза ефективності електронного обліку
На думку лісовода Валерія Головашкіна, українська лісова галузь має наразі кілька проблем, котрі можуть завадити ефективному впровадженню системи електронного обліку деревини.
«Зарубіжні фірми впливають на ринкові відносини. Не розмежовані функції фірм, які є резидентами в Україні. Більш важливо відобразити економічну сторону, переглянути цінову політику на деревину, організацію процесу контролю продажу деревини за кордон, створення певного кадастру», – зауважив лісовод.
При цьому, на думку Головашкіна, Україні варто зважати і на іноземний, зокрема польський досвід, коли через надто високий експорт внутрішні виробники не мали можливості викупити власну деревину.
Сфери лісництва торкнеться євроінтеграція
За словами керівника польського Бюро лісового насінництва Ричарда Дзялюка, окрім питань торгівлі деревиною, мисливства, охорони природи, Польща готова активно співпрацювати з Україною і в євроінтеграційному аспекті сфери лісництва.
«Ми вже маємо досвід, є і співпраця з вашими управліннями. Це треба розвивати. Є питання, які ми повинні разом вирішувати у рамках, що стосуються ЄС, але не покладаючи надій, що вони будуть можливі лише за умови вступу України до Євросоюзу», – наголосив Дзялюк.
Зокрема, керівник Бюро лісового насінництва зазначив, що польська сторона готова надати допомогу Україні щодо підписання спеціальної директиви, котру передбачає втуп до ЄС.
Наразі у Державному агентстві лісових ресурсів кажуть і про співпрацю зі Швецією, Фінляндією, Литвою та Австрією, зокрема щодо принципів ведення лісового господарства та закупівлі відповідної техніки. Окрім введення у дію електронної системи обліку деревини, у найближчих планах Держлісагентства – завершення будівництва лісових доріг.
«Треба, як і в Польщі, вкладати гроші у новітні технології. Вони купують по 46 євро таку саму деревину, як у нас. В нашій країні вона коштує 18 євро. Виробляють з неї продукцію, котру привозять і до України та мають з цього прибуток. Наші підприємства не в змозі конкурувати з ними. Треба робити модернізацію, тому що за рахунок дешевої деревини ми ніколи не побудуємо сучасну деревообробну галузь», – зазначив Сівець.
Система електронного обліку деревини, за словами голови Держлісагентства, коштуватиме близько 20 мільйонів гривень. Держава, говорить він, подібні програми не фінансує, тому лісництвам доведеться витрачати на це власні кошти. Попри це такий реєстр, за його словами, «дозволить контролювати в режимі «он-лайн» наявність деревини та відслідковувати її незаконне перевезення».
Високий експорт деревини – загроза ефективності електронного обліку
На думку лісовода Валерія Головашкіна, українська лісова галузь має наразі кілька проблем, котрі можуть завадити ефективному впровадженню системи електронного обліку деревини.
«Зарубіжні фірми впливають на ринкові відносини. Не розмежовані функції фірм, які є резидентами в Україні. Більш важливо відобразити економічну сторону, переглянути цінову політику на деревину, організацію процесу контролю продажу деревини за кордон, створення певного кадастру», – зауважив лісовод.
При цьому, на думку Головашкіна, Україні варто зважати і на іноземний, зокрема польський досвід, коли через надто високий експорт внутрішні виробники не мали можливості викупити власну деревину.
Сфери лісництва торкнеться євроінтеграція
За словами керівника польського Бюро лісового насінництва Ричарда Дзялюка, окрім питань торгівлі деревиною, мисливства, охорони природи, Польща готова активно співпрацювати з Україною і в євроінтеграційному аспекті сфери лісництва.
«Ми вже маємо досвід, є і співпраця з вашими управліннями. Це треба розвивати. Є питання, які ми повинні разом вирішувати у рамках, що стосуються ЄС, але не покладаючи надій, що вони будуть можливі лише за умови вступу України до Євросоюзу», – наголосив Дзялюк.
Зокрема, керівник Бюро лісового насінництва зазначив, що польська сторона готова надати допомогу Україні щодо підписання спеціальної директиви, котру передбачає втуп до ЄС.
Наразі у Державному агентстві лісових ресурсів кажуть і про співпрацю зі Швецією, Фінляндією, Литвою та Австрією, зокрема щодо принципів ведення лісового господарства та закупівлі відповідної техніки. Окрім введення у дію електронної системи обліку деревини, у найближчих планах Держлісагентства – завершення будівництва лісових доріг.
