Російська економіка залежна від українських виробників

Щорічно «Газпром» замінює 100-120 газоперегонних агрегатів. Значна частка цього обладнання виготовляється на Сумському машинобудівному науково-виробничому об’єднанні імені Фрунзе, оскільки такий обсяг замовлень російські заводи просто не в змозі виконати.

​ Заступник директора з продажів сумського підприємства Олександр Резанович пояснює: «На сьогодні головним фактором, який стримує Росію від її амбіцій, є те, що російські виробники газоперегонних агрегатів зовсім не справляються з тим об’ємом поставок, які від них вимагають. Це головний фактор, який не дозволяє Росії відсунути нас від портфеля замовлень».

Ненадійність Китаю і нестабільність Близького Сходу змушують орієнтуватись на Африку­

На європейському та американському ринку більш поширене обладнання, виготовлене за іншими технологічними параметрами, тому увійти на цей ринок буде дуже складно. У зв’язку з цим, як потенційних партнерів завод імені Фрунзе розглядає азійські та африканські країни, оскільки це країни з меншою конкуренцією.

«Перш за все – це Африка та Близький Схід. Правда, цей регіон зі зрозумілих причин не є дуже стабільним. Хоча для збуту частини обладнання все ж розглядається і Китай. Просто Китай дуже легко і швидко копіює обладнання будь-якої складності. І будь-який контракт із передачі технології буде невеликим, після чого це все буде скопійовано. Який сенс брати участь у цьому проекті?» – каже Олександр Резанович.

Як довго російське машинобудування залишатиметься на попередньому рівні, не відомо. Відтак сумські машинобудівельники всерйоз замислюються над перспективами освоєння нових ринків і просять допомоги в українських дипломатів.

Заступник директора з продажів НВО імені Фрунзе розповів: «Перш за все ми очікуємо тіснішої роботи з нашими дипломатичними та торгівельними місіями. На сьогодні ми все просуваємо власними силами. Досі ми не маємо досвіду плідної співпраці з українськими дипломатичними і торгівельними місіями України».

​У МЗС пропонують безпосередньо на місцях просувати інтереси українських імпортерів. За словами відповідального секретаря Ради експортерів при МЗС Михайла Бно-Айріяна, основний пласт роботи в такому випадку ляже на дипломатичні підприємства України у світі.

«У нас все відбувається протягом 2-3 днів, – каже він. – Тобто, приходить запит, ми одразу направляємо на посольство. Посольство відпрацювало – через кілька днів маємо відповідь».

Машинобудівники сподіваються на реконструкцію української ГТС

Вузли української газотранспортної системи оснащені обладнанням виробництва заводу Фрунзе лише на 27 відсотків. Тому національний ринок не може забезпечувати надійний збут продукції заводу.

За словами фахівців, проблема у тому, що на вузлах української ГТС стоїть обладнання західного зразка, встановлене ще у 70-х роках. Змінити ситуацію може лише глобальна реконструкція ГТС. Сумські машинобудівники чекають, що це відбуватиметься із залученням їхнього підприємства.