Доступність посилання

18 Жовтень 2017, Київ 04:02

Брюссель – Європейські лідери, що розпочали позачерговий антикризовий саміт у середу ввечері, дискутували майже 10 годин, щоб врешті-решт оприлюднити обнадійливі вирішальні заходи. Голови держав та урядів країн єврозони вирішили, що грецькі борги будуть наполовину списані, ослаблені банки отримають фінансові ін’єкції, а антикризовий фонд для підтримки стабільності євро буде значно збільшений.

По закінченні саміту, о четвертій годині ранку, президент Франції перший оприлюднив добру новину.

«Сімнадцять держав (єврозони) ухвалили надзвичайно важливі рішення. Це були складні досьє, необхідно було отримати згоду кожного. Це була довга ніч переговорів, але, гадаю, результат сприймуть із полегшенням у всьому світі, який чекав від єврозони потужних рішень, які, гадаю, ми маємо», – заявив Ніколя Саркозі.

Передусім, у Брюсселі спробували переконати весь світ у тому, що зона євро готова на все, аби зберегти стабільність. Нині складно стверджувати, чи буде ухвалених кроків достатньо, бо залишається ще багато невирішених технічних деталей, зокрема, у питанні рекапіталізації банків та їх відмови від частини грецького боргу.

Левова частка дискусій точилася навколо списання грецьких боргів

Тим часом, найскладніше упродовж цієї вирішальної ночі було переконати банки списати половину 350-мільярдного боргу Греції, яка вже живе у режимі надзвичайних заощаджень. Адже це буде величезна фінансова втрата для багатьох держав та фінансових установ, але іншого виходу у єврозони не було. Водночас банки добре усвідомлюють, що вчасне й повне відшкодування грецьких боргів малоймовірне.

По-друге, щоб замістити ці втрати, голови держав та урядів країн ЄС домовилися рекапіталізувати європейські банки на рівні 108 мільярдів євро. При цьому йдеться не про звичайне повторення досвіду 2008 року, а про скоординований і врівноважений процес, що дозволить банкам не лише вижити, а й не припиняти кредитування реальної економіки. Гроші для підживлення банків мають знайти або на європейському ринку, або у державних казнах, або ж у Європейському фонді фінансової стабільності.

Нарешті, щоб убезпечити європейську спільноту від майбутніх криз, керівники єврозони погодилися посилити фонд фінансової стабільності. Ті 460 мільярдів євро, які він нині має, можуть врятувати хіба невелику Грецію. Але цього далеко не достатньо для захисту від можливого обвалу системи фінансів великих держав – приміром, Італії чи Іспанії. Навіть при тому, що італійський прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі на саміті надав європейським колегам листа з обіцянкою до 15 листопада скласти план реформування країни задля заощаджень та уникнення дефолту.

Ринки реагують позитивно, але водночас насторожені

Перші реакції здебільшого позитивні, але з огляду на те, що європейські лідери зустрічаються для владнання цієї тривалої боргової кризи вже далеко не вперше, хмари над єврозоною все ще залишаються не розвіяні, а повна довіра світових інвесторів не повертається.

Недаремно у кулуарах Європейської ради цей саміт нарекли «самітом останньої надії».

«Наш сьоднішній виклик – це не тільки простий порятунок євро. Це захист ідеалів, які ми дуже цінуємо у Європі: мир та співробітництво між нашими націями, соціальна згуртованість і солідарність, без упереджень серед наших народів», – каже Йоргос Папандреу, лідер Греції, яка вважається одним із джерел нинішньої кризи.

Держави поза єврозоною заклопотані своїми банками

Характерно, що лідери країн, що не входять до зони євро, насамперед турбуються про долю своїх банків. Про це заявив і прем’єр-міністр Британії Дейвід Камерон, і його колега із Швеції Фредрік Райнфельдт, який каже, що головна проблема не у єврозоні.

«Проблеми Європи пов’язані не лише з євро чи тільки з єврозоною. Це окремі країни зі структурними проблемами, - каже представник Швеції.

На думку Фредріка Райнфельдта, «боргова криза готувалася віддавна і потребує індивідуальних рішень. Швеція хоче брати участь у дискусіях, насамперед тому, що мова йде про банки».

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG