Доступність посилання

ТОП новини

Чому Москва так хоче повернути Віктора Бута зі США?


Віктор Бут напередодні судового засідання в Бангкоку, 5 жовтня 2011 року
Віктор Бут напередодні судового засідання в Бангкоку, 5 жовтня 2011 року

Прага – Росія поставила під сумнів вирок росіянину Вікторові Буту. Напередодні, у середу, американський суд присяжних визнав його винним у продажу зброї колумбійським терористичним угрупованням та зазіханні на життя американців. Але в Москві й далі обіцяють повернути Віктора Бута на батьківщину. Чому Росія так цікавиться цією таємничою справою?

Після оголошення результату одноголосного голосування суду присяжних у Нью-Йорку про провину Віктора Бута російська влада обурилася.

«Міністерство закордонних справ Росії буде й надалі здійснювати всі заходи забезпечення законних прав та інтересів Віктора Бута як громадянина Росії. Наша мета – домогтися його повернення на батьківщину», – заявив речник російського МЗС Олександр Лукашевич.

Він укотре повторив озвучені тези російської влади про нібито незаконність видачі Віктора Бута американцям владою Таїланду, що американське правосуддя тримало Бута «у небувало суворих умовах», тиснучи на нього з метою домогтися згоди про співпрацю. МЗС Росії також звинуватило американську владу у створенні негативної атмосфери довкола суду, коли «об’єктивного» вироку з визнанням невинуватості Бута «годі було й очікувати».

У Москві бояться, що у довічному ув’язненні в США Бут заговорить

Чимало експертів у Москві пояснюють такі емоційні реакції російської влади на вирок суду присяжних в Нью-Йорку щодо Бута тим, що дехто з російських верхів боїться інформації, яку засуджений може розповісти американцям, будучи вже ув’язненим.

«Варіант перший: Бут дійсно щось знає. Його махінації чи спроба зобразити махінації з продажем зброї спиралися на підтримку чи якоїсь із державних російських структур чи якихось чільників зі влади. Зрозуміло, що у цьому випадку у цих чільників велике занепокоєння, що у разі довічного ув’язнення пан Бут почне говорити. І почне розповідати щось досить неприємне для офіційної Москви», – каже відомий московський військовий експерт Олександр Ґольц.

Він також зазначає, що другим, менш імовірним варіантом є те, що влада в Росії, навіть якщо Бут не має якоїсь важливої державної інформації, просто не бажає, щоб російський громадянин почав говорити в ув’язненні про різні небилиці, дискредитуючи владу Росії. Хоча, на думку Гольца, Москва не має шансів повернути Бута до Росії.

Деякі експерти не виключають, що найбільше зацікавлені у передачі Бута Росії у ФСБ, де спадково від часів КДБ підтримують зв’язки з усіма терористами світу, чому є підтвердженням і діяльність Бута. Так каже, зокрема, Юрій Вдовін, заступник керівника неурядової організації «Громадянський контроль», яка відстежує діяльність російських спецслужб.

Російський журналіст Володимир Козловський, що висвітлював процес Бута в Нью-Йорку спеціально для Радіо Свобода, каже, що російське консульство мало свого представника на процесі лише у день відкриття. «Лише МЗС Росії не втомлюється повторювати набридливі протести у пресі», – зауважує Козловський.

Експерти також звертають увагу на те, що протести депутатів Державної думи Росії щодо суду над Віктором Бутом були підписані переважно від умовно опозиційних партій на кшталт прокремлівської «Справедливої Росії», а не від правлячої «Єдиної Росії». І ці російські політики погрожували при цьому у своїх заявах (котрі фактично копіюють заяви МЗС Росії), що справа Бута може підірвати американсько-російське перезавантаження відносин.

Над матеріалом працювали Василь Зілгалов, Danila Galperovich, Robert Coalson
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG