– Великі спортивні турніри приваблюють певну категорію людей. Асоціація європейських туроператорів повідомила цього тижня, що у Лондоні побоюються, що туристів на час літньої Олімпіади-2012 може бути навіть менше, ніж зазвичай. Багато людей радше намагаються уникати натовпів. Чи не тому на першому місці Ваших рекомендацій далека Уганда?
– Я вважаю, що люди часом не хочуть їхати туди, куди, як вони припускають, може бути важко дістатися. Є уявлення, що під час великих спортивних подій може бракувати місць у готелях, що будуть великі натовпи… Але у багатьох випадках насправді буває протилежне. Багато людей на спортивні події приїжджають організованими групами з так званими пакетними подорожами. Готелі можуть навіть мати дешевші кімнати, ніж зазвичай. Але ми також пишемо, що Україна цікава і поза рамками Євро-2012. Є багато цікавих міст. Я сам був у Львові у жовтні минулого року. Це була чудова пора для поїздки. Ось чому ми пишемо, що в Україну можна їхати в будь-яку пору року і гарно провести там час. А якщо це буде не під час Євро-2012, то може бути навіть легше з транспортом і готелями.
– На що саме варто звертати Україні увагу, щоб привабити більше туристів. У вашому путівнику є фраза про те, що «пиво в Україні дешевше, ніж вода». Чи споживачі дешевого пива є найкращими туристами?
– Це гарне запитання… Я думаю, що Україна – це ще далеко не те місце, куди масово їздять на дешеве пиво. Я думаю, що дешеве пиво – це добре для приїжджих, але на це треба дивитися у загальному контексті того, наскільки країна по кишені для туристів.
Я вважаю, що західноєвропейські туристи зацікавлені у дослідженні міст і містечок, які зберегли автентичну атмосферу, які існують не лише для туристів. Тому Київ і Львів дуже вписуються в ту категорію. Я думаю, що люди очікують зручних готельних місць. Також туристи прагнуть недорогого транспорту. Це саме те, що Україні, можливо, варто більше розвивати – транспортні сполучення.
Коли я їхав, то мені подорож здалася трохи непростою. А якщо летіти прямо, то дістатися в Україну трохи дорожче, ніж у деякі інші місця Європи. Я б сказав, що це перше. Друге, я б пропонував більше рекламувати відпочинок та розваги на природі. В Україні таких можливостей багато. Люди щораз більше хочуть саме активного відпочинку, коли вони подорожують.
– Яка різниця між іноземним і внутрішнім туризмом? Чи обов’язково інфрастурктуру країни орієнтувати на якусь певну категорію туристів?
– Я вважаю, що ці дві речі пов’язані. Хоча є різниця у тому, що хотіли б робити чи побачити люди в своїй країні. Домашні туристи приїжджають лише на кілька днів. Часто вони, напевне, їздять у традиційні літні відпустки. Міжнародний туризм радше був би зацікавлений у тих місцях країни, які для місцевих мешканців дуже знайомі… Чорноморське узбережжя дуже популярне серед українців та приїжджих з Росії, а для закордонних туристів це ще не відкриті місця. Це трохи залежить від регіону і того, чим саме регіон хоче привабити. Якби я дивився з Києва, то спробував би поглянути на те, як такі міста як Прага чи Будепешт розвивають свої туристичні ринки. Вони розвивають пропозиції для широкого загалу і наголошують на тому, що це підходить також місцевим мешканцям.
– Я припускаю, що є люди, які дуже хотіли б, щоб у ваших путівниках з’явилося певне місто, країна, назва готелю чи марка пива. Чи можете ви гарантувати читачам неупередженість?
– Так, можу повністю. Наші автори і наша організація загалом не приймають безкоштовних пропозицій в обмін на позитивне висвітлення. Ми повністю редакційно незалежні та неупереджені. Тому все, про що написано в наших книгах, це все справжнє, побачене і відчуте.
– А куди Ви особисто любите їздити як турист?
– Моє улюбене місце для подорожей – Стамбул у Туречичні. Я туди люблю приїздити знову і знову. Я ніколи від нього не втомлююся. Там багато місць для відпочинку. Там багато історії. У Стамбулі можна сісти на пором і опинитися на пляжі. Можна завжди знайти квартали міста, де ти ще ніколи не був. Можна сісти на коребель і перетнути Босфор. Це чудове місце з безмежною кількістю можливостей.