Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 13:21
Упродовж кількох місяців із екранів американського телебачення не сходить обличчя Конрада Мюррея, який був особистим лікарем померлого естрадного співака Майкла Джексона. Мюррея звинувачують у тому, що він виписував Джексону ліки від безсоння, які, в принципі, спричинили смерть співака.

Судовий процес від самого початку проходив практично на очах мільйонів американців. Про нього передають у новинах телеканалів інших країн Заходу. Натомість, цією подією мало цікавляться засоби масової інформації в державах пострадянського простору. У Центральній Азії про суд над Конрадом Мюрреєм майже не згадують. Зовсім побіжно ця історія висвітлюється в Україні або в тій же Росії. І це досить дивно.

Адже суд на Мюрреєм тісно переплітається з померлим співаком Майклом Джексоном, який був і залишається досить популярним, особливо серед підлітків у пострадянському регіоні. Багатьом фанам співака явно було б цікаво стежити за трагічними хитросплетіннями долі Майкла Джексона, включно з останніми хвилинами його життя.

Чомусь ті-таки українські мас-медіа практично ігнорують цю подію. Однак, якщо взяти до уваги усі обставини, пов’язані з повідомленнями про суд над Конрадом Мюрреєм у Каліфорнії, то виявиться, що відмова висвітлювати цей процес не є дивною. Особливо, якщо йдеться про подробиці цієї історії.

Принципові відмінності

Перше, що могло б кинутися у вічі українському глядачеві, це повна відсутність держави в суді над Конрадом Мюрреєм. Ніде в американській пресі нема повідомлень, звинувачень чи нарікань, що держава продавлює свої інтереси в суді. Коментарі з боку американських високопосадовців різних рівнів виглядали б просто дикунськими в цій справі. Тому їх нема в принципі. Ба більше, подібні виступи коштували б їм займаних державних і партійно-політичних посад.

У цьому контексті судові процеси в Україні різко контрастують із американським судочинством. Особливо це проявилося, коли правлячий клан вирішив розправитися зі своїми політичними опонентами судовим знаряддям.

Саме таким чином процес над Юлією Тимошенко мало нагадував судову процедуру як таку. Куди більше він був схожий на державну розправу. До самого останнього моменту чимало людей сподівалися, що влада (не суд, а влада) насамкінець послабить зашморг і дасть можливість уникнути вироку. Однак логіка помсти з боку влади своєму головному опонентові продиктувала відповідне рішення.

Справа в тому, що вина Конрада Мюррея у разі доказу автоматично призводить до покарання, і активна роль американської держави в принципі неприйнятна, оскільки головне визначення міри покарання походить не від держави, а від закону.

У Києві відбувається прямо протилежний процес. Тут держава і досі не хоче опиратися на закони і воліє диктувати свою волю, а точніше, сваволю, не лише прихованим, а й відкритим шляхом. Саме влада і досі оркеструє головні судові процеси сьогодення, і в цьому зв’язку інтрига і плутанина навколо багаторічного суду над вбивцями Георгія Гонгадзе є дуже показовими.

Рука правлячого клану не послаблює свого тиску в суді над Юрієм Луценком. Влада не боїться безапеляційно проявляти своє втручання в судах на очах у громадськості. Можна з певністю припускати, що в менш галасливих судах присутність влади є виразнішою.

Мюррею пощастило, що він американець. Якщо б його судили у Києві, то його доля залежала б не від сильного захисту чи слабкої обвинувальної сторони, не від закону чи ставлення судді. Вирок йому прийшов би згори, бо саме там вирішується доцільність кари.

Олександр Народецький – журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG